Постанова № 33715610, 11.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2013 року Справа № 812/5967/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за участю сторін:

від представника позивача : Степаненко Т.О.,

від представника відповідача : Немчілової Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства « Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2011 року в розмірі 9 591,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» ( далі - ПАТ «Луганськтепловоз», позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2011 року в розмірі 9 591,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що позивачем на адресу відповідача було надано податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, якими були визначені суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку.

24.05.2012 позивачем було отримано податкові повідомлення-рішення № 0002568013 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 9 591,00 грн., та № 0002558013 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 10 949,00 грн., прийняті на підставі акту про проведення позапланової невиїзної перевірки від 28.04.2012 № 13/14-2/05763797.

Постановами Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 у справі № 2а/1270/6864/2012, від 08.10.2012 № 2а/6865/2012 позовні вимоги було задоволено та скасовані вказані податкові повідомлення-рішення. 23.11.2012 ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду постанови Луганського окружного адміністративного суду ввід 21.12.2012 № 2а/1270/6864/2012, від 08.10.2012 № 2а/6865/2012 залишено без змін.

Судами було встановлено та підтверджено матеріалами справ, що ПАТ «Луганськтепловоз» має всі належним чином оформлені та достатні первинні та бухгалтерські документи, які дозволяють підтвердити здійснення умов усіх договорів, які укладалися між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Податковим органом порушено норми ст. 200 ПК України та не подано у встановлений законом строк відповідного висновку до казначейського органу, на підставі якого останній здійснює відшкодування різниці від'ємного значення ПДВ за листопад 2011 року.

Таким чином, вважає, що права позивача порушено та просить : стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ «Луганськтепловоз» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2011 року в розмірі 9 591,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів просив відмовити у задоволенні адмінстратвиного позову, про що подав письмові заперечення, які були долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача ГУ ДКС України в Луганській області у судове засіданні не прибув, просив справу розглянути без його участі. Також надав письмові заперечення на адміністративний позов, які були долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, врахувавши заперечення другого відповідача - ГУ ДКС України в Луганській області, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Згідно з п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 року, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п.п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалися сторонами наступні обставини.

Постановами Луганського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 у справі № 2а/1270/6864/2012, від 08.10.2012 № 2а/6865/2012 позовні вимоги було задоволено та скасовані вказані податкові повідомлення-рішення. 23.11.2012 ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду постанови Луганського окружного адміністративного суду ввід 21.12.2012 № 2а/1270/6864/2012, від 08.10.2012 № 2а/6865/2012 залишено без змін.

Позивачем було надано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з ПДВ за листопад 2011 року, розрахунок бюджетного відшкодування й заяву про повернення сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок за листопад 2011 року 2011 року на суму 9 591, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями про сплату вказаної суми ПДВ та податковими накладними (а.с. 107-114,137,138).

На день розгляду справи позивачеві не відшкодовано суму ПДВ з Державного бюджету України у розмірі 9 591, 00 грн.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно з ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Оскільки сторонами не заперечувалися обставини щодо правомірності заявлення бюджетного відшкодування (в частині грошового розміру) за листопад 2011 року - 9 591, 00 грн.. бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 9 591, 00 грн., та матеріалами адміністративної справи підтверджується право на бюджетне відшкодування суми ПДВ, крім того саме на податковий орган покладено обов'язок контролю правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку, та суд не може підміняти собою орган до повноважень та компетенції якого відноситься обов'язок контролю з питань податкового законодавства, а у суду не виникають сумніви щодо достовірності цих обставин, обставини щодо правомірності заявлення бюджетного відшкодування (в частині грошового розміру) не підлягає доказуванню.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанціями було встановлено та підтверджено матеріалами справ, що ПАТ «Луганськтепловоз» має всі належним чином оформлені та достатні первинні та бухгалтерські документи, які дозволяють підтвердити здійснення умов усіх договорів, які укладалися між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період та під час розгляду справи підтверджено правильність відображення ПАТ «Луганськтепловоз» бюджетного відшкодування за листопад 2011 року - 9 591,00 грн., тому бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 9 591,00 грн. підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства « Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2011 року в розмірі 9 591,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ПАТ «Луганськтепловоз» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2011 року в розмірі 9 591 (дев'яти тисяч п'ятиста дев'яносто однієї ) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Луганськтепловоз» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 114 (ста чотирнадцяти ) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2013.

Суддя Є.О. Кисельова