Постанова № 33715499, 12.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 р. Справа № 804/9019/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Галасун Г.І.

представника відповідача - Резнікова Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірньє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП) в якому просило скасувати повністю податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):

- №0000012400 від 18.03.2013р. на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 43 747,82 грн. та штрафну санкцію на суму 10 936,96 грн.;

- №0000022400 від 18.03.2013р. на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 114 537,04 грн. та штрафну санкцію на суму 28 634,26 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013 р. №0000012400, №0000022400 є такими, що суперечать чинному законодавству і підлягають скасуванню. Посилався на те, що ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. Зауважив, що посилання відповідача в акті перевірки на вирок у кримінальній справі №1-301/11 є безпідставним, оскільки обставини щодо виконання спірних господарських операцій між позивачем та ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08» не досліджувалися у кримінальній справі №1-301/11, а саме по собі здійснення реєстрації названих товариств без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цими товариствами, установлена у названій кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, що не є доказом безтоварності спірних господарських операцій. Щодо посилання відповідача на акти перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям, представник позивача зазначив, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Зауважив, що ненадання до перевірки сертифікатів якості на поставлені ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Автопромресурс Н09» матеріали не є правовою підставою для визнання угоди недійсною та не впливає на відображення даних операцій поставки в бухгалтерському та податковому обліку оскільки наявність або відсутність сертифікатів якості жодним чином не впливає на ведення бухгалтерського та податкового обліку, а перевірка питання щодо підтвердження якості поставлених матеріалів не належить до компетенції податкового органу. Вважає, що наявність або відсутність сертифікатів якості (відповідності) не впливає на відображення відповідних операцій з поставки матеріалів в бухгалтерському та податковому обліку продавця та покупця за договором поставки та в жодному разі не позбавляє платника податків права відобразити витрати, понесені ним у зв'язку з придбанням товарів, належним чином оформленого (задокументованого) видатковими накладними. Представник позивача також зауважив, що твердження відповідача в Акті перевірки щодо неможливості ідентифікувати особу, яка отримала товарно-матеріальні цінності, спростовується самим Актом перевірки, в якому відповідач дослідив дане питання та чітко зазначив прізвище осіб, якими було отримано товарно-матеріальні цінності. Враховуючи вищевикладене просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача з адміністративним позовом не погодився. В судовому засіданні зазначив, що порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки від 05.03.2013 року №154/24-31950828. Посилався на акти перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами, в ході перевірки яких встановлено, що підприємства здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. За результатами перевірок не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість, встановлено, що відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а також на постанову Самарського районного суду №1-301/11 від 05.08.2011 згідно якої ОСОБА_4 визнано винним у організації мережі фіктивних підприємств серед яких: ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08», з метою формування податкового кредиту. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що договори укладені між ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Автопромресурс Н09» від 01.07.2010 №7/10-1 та від 01.09.2010 №9/10-1 підписані невстановленою особою. Окрім того, фактичне отримання товарів та транспортування товарів від контрагентів позивача в ході перевірки не підтверджено. Документи, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08» та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не відповідають вимогам первинних документів, встановлених п. 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІІ, та пп. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88. Відповідно до висновків актів перевірки ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів. Представник відповідача також посилався на відсутність сертифікатів якості на поставлений позивачу товар та на відсутність товарно-транспортних накладних, що не дає можливості встановити яким чином транспортувався товар. Зауважив, що реальність здійснення господарської операції та фактичного отримання товарів від ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08» документально не підтверджено. Представник відповідача вважає, що між ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» фактичні операції не здійснювалися, тому створені по вказаним нереальним операціям документи слід вважати юридично дефектними. Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а також Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168-97-ВР та Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», які були чинними в період, що перевірявся.

Позивач - Дочірньє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828) є платником податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на прибуток, податку на додану вартість та перебуває на обліку в Спеціалізованій Державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

З 16.01.2013р. по 19.02.2013р. посадовими особами відповідача на підставі направлень від 16.01.2013 року №26/24-0 та №27/24-0, згідно з підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову перевірку перевірку ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Автопромресурс Н09» за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки складено акт від 05.03.2013р. №154/24-31950828, в якому зафіксовано наступні порушення:

1) на порушення п.1.23 ст.1 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств, в наслідок порушень описаних в п.3.1.1 та 3.1.2 цього акту, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток всього у сумі 120 306,52 грн., у т.ч.:

- у II кварталі 2009 року на суму 2334,29 грн.,

- у III кварталі 2009 року на суму 3435,19 грн.,

- у III кварталі 2010 року на суму 114537,04 грн.

2) на порушення пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» завищено податковий кредит на загальну суму 43 747,82 грн., внаслідок порушень, описаних в пункті 3.2.2 цього акту, що призвело до заниження податку, визначеного до сплати в бюджет в сумі 43 747,82 грн., а саме:

- у квітні 2009 року в сумі 848,83 грн.,

- у серпні 2009 року в сумі 1249,16 грн.,

- у липні 2010 року в сумі 8499,33 грн.,

- у серпні 2010 року в сумі 16525,50 грн.,

- у вересні 2010 року в сумі 16625,00 грн.

Позивач не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 05.03.2013р. №154/24-31950828 надіслав на адресу відповідача заперечення від 11.03.2013р. №01-14/156.

Листом від 18.03.2013р. №8205/10/24-14 «Про надання відповіді щодо результатів розгляду заперечення» відповідач повідомив позивача, що висновки Акту перевірки є правомірними.

За результатами вищезазначеної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013:

- №0000022400, яким донараховано податок на прибуток у сумі 114 537,04 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 28 634,26 грн.,

- №0000012400, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 43747,82грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10936,96 грн.

Не погоджуючись з позицією відповідача та ППР №0000012400, ППР №0000022400 позивачем було застосовано процедуру адміністративного оскарження.

29.03.2013 р. позивачем була направлена скарга №01-14/197 від 29.03.2013 р. до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу по обслуговуванні великих платників податків ДПС.

25.04.2013 року Окружна державна податкова служба - Центральний офіс по обслуговуванні великих платників податків ДПС України було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким ППР №0000012400, ППР №0000022400 залишено без змін, скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням позивач направив скаргу від 07.05.2013 р. №01-14/292 на адресу Державної податкової служби України.

27.05.2013 р. Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення №3627/6/99-99/10-01-15 про результати розгляду скарги від 627/6/99-99-10-01-15, яким ППР №0000012400, ППР №0000022400 залишено без змін, скаргу позивача без задоволення

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» за період з 01.04.09 по 30.09.10 року, та вважає, що у ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відсутнє право на формування валових витрат по операціям з придбання послуг від ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» з підстав того, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період 04.03.2005 року по 25.02.2010 року.

В основу акту перевірки від 05.03.2013р. №154/24-31950828 покладено акти Новомосковської ОДПІ, а саме:

- Акт від 13.07.2012 р. №154/222/36699553 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Автопромресурс Н09» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 27.11.2009р. по 01.03.2011р.». В ході перевірки ПП «Автопромресурс Н09» встановлено, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. За результатами перевірки не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість за період 27.11.2009р. по 01.03.2011р., встановлено, що відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям;

- Акт від 13.07.2012 р. №152/222/35950329 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Сервістранс-Н-08» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 25.06.2008 р. по 01.03.2011 р.». В ході перевірки ПП «Сервістранс-Н-08» встановлено, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період 25.06.2008 по 01.03.2011;

- Акт від 21.07.2012 р. №280/231/33286827 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Славутич Сігма Н» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.03.2005 р. по 25.02.2010 р.». В ході перевірки ПП «Славутич Сігма Н» встановлено, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Перевірка позивача та перевірки його контрагентів були проведені з урахуванням постанови Самарського районного суду №1-301/11 від 05.08.2011 р., згідно якої ОСОБА_4 визнано винним у організації мережі фіктивних підприємств з метою формування податкового кредиту та конвертації грошових коштів.

Представник відповідача зазначив, що в ході перевірки встановлено наступне:

1. Договори укладені між ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Автопромресурс Н09» від 01.07.2010 р. №7/10-1 та від 01.09.2010р. №9/10-1 підписані невстановленою особою.

2. Фактичне отримання товарів та транспортування товарів від ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08» в ході перевірки не підтверджено.

3. Документи, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08» та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не відповідають вимогам первинних документів, встановлених п. 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІІ, та пп. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88.

4. Відповідно до висновку актів перевірки ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

Позивачем укладено договір поставки від 01.07.10 р. №7/10-1 з ПП «Автопромресурс Н09» на закупівлю бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90. Згідно з пунктом 3.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, що поставляють за цим договором у строк 3 календарних дні з часу подання відповідної заявки Покупця. Безпосереднім одержувачем товару є філія Покупця «Новоселівська ДЕД», представники якої діють на підставі довіреності та Положення про філію. Пунктом 3.3 Договору передбачено, що поставка товару може здійснюватись залізничним транспортом або автомобільним транспортом постачальника. Відповідно до пп. 3.4 Договору, датою поставки вважається дата отримання товару філією Покупця. На виконання умов договору, ПП «Автопромресурс Н09» поставлено на адресу позивача бітум в кількості 11,59 т на суму 50996 грн. При здійсненні господарської операції було оформлено видаткову накладну №23/07-1 від 23.07.2010 р., податкову накладну №21/07-1 від 21.07.2010 р.(копії яких містяться в матеріалах справи). Одержання товару відбувалося на підставі довіреності №179 від 21.07.2010 р. (довірена особа ОСОБА_3), що підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром довіреностей на отримання відповідних ТМЦ у визначеній кількості. Оплату за отриманий від ПП «Автопромресурс Н09» товар Філія «Новоселівська ДЕД» передала позивачу (авізо №37/7-2). Позивачем проведено оплату за поставлений товар згідно платіжного доручення №276 від 21.07.2010р. на суму 50996,00 грн. (копія міститься в матеріалах справи). Придбаний у ПП «Автопромресурс Н09» бітум БНД 60/90 Філією «Новоселівська ДЕД» використано для експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення, що підтверджується актом виконаних робіт за: - грудень 2010р. - М-04 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» км 217+844 км - 365+204, М18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 0+222 - км 9+970, 2010р.; - за січень 2011 р. - М-04 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» км 217+844 - км 258+270 км 303+596 - км 349+335, а/д М18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км0+222-км91970, що підтверджується матеріалами справи. Позивачем укладено договір поставки від 01.09.10 р. № 9/10-1 з ПП «Автопромресурс Н09» на закупівлю кратону. Згідно з пунктом 3.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, що поставляються за цим Договором, у строк 3 календарних дні з часу подання відповідної заявки Покупця. Безпосереднім одержувачем товару є філія Покупця «Новоселівська ДЕД» представники якої діють на підставі довіреності та Положення про філію. Пунктом 3.3 Договору передбачено, що поставка товару може здійснюватись залізничним транспортом або автомобільним транспортом постачальника. Відповідно до пп. 3.4 Договору, датою поставки вважається дата отримання товару філією Покупця. На виконання умов договору, ПП «Автопромресурс Н09» поставлено на адресу позивача бітум в кількості 2,375 т на суму 99750 грн. При здійсненні господарської операції було оформлено видаткову накладну №13/09-1 від 13.09.2010 р., податкову складу №10/09-1 від 10.09.2010 р. Одержання товару відбувалося на підставі довіреності № 224 від 13.09.10 р. (довірена особа ОСОБА_3), що підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром довіреностей на отримання відповідних ТМЦ у визначеній кількості. Позивачем проведено оплату за поставлений товар згідно платіжного доручення №295 від 10.09.10 р. на суму 99750,00 грн. (копії вищезазначених документів були надані до матеріалів справи). Придбаний у ПП «Автопромресурс 1109» кратон використано Філією «Новоселівська ДЕД» для експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення М-04 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» км 217+844 - км 258+270 - км 303+596 - км 349+335, а/д М18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 0+222 - км 9+970, що підтверджується актами виконаних робіт за грудень 2010 р., січень та березень 2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом ствердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно вказаної норми ГК України позивачем у спрощений спосіб укладено договір поставки дизельного палива з ПП «Автопромресурс Н09». На адресу позивача поставлено дизельне паливо в кількості 14370 л на суму 99153 грн. При здійсненні господарської операції було оформлено видаткову накладну №27/08-1 від 27.08.2010 р., податкову накладу №27/08-1 від 27.08.2010 р. Одержання товару відбувалося філією «Дніпропетровська ДЕД» на підставі довіреності №802892 від 28.08.10 р. (довірена особа Шевцова Є.Д.), що підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром довіреностей на отримання відповідних ТМЦ у визначеній кількості. Позивачем проведено оплату за поставлений товар згідно платіжного доручення №350 від 10.09.10 на суму 99153,00 грн. Придбане у ПП «Автопромресурс Н09» дизельне паливо філією «Дніпропетровська ДЕД» у кількості - 8533 л використано для експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя км 414+377- км 450+455, що підтверджується актом виконаних робіт за серпень 2010 року, який міститься в матеріалах справи. Залишок дизельного палива передано філіям: 1) Філія «Солонянський райавтодор» - 660 л згідно накладної №90 від 30.08.10р. та довіреності №56 від 30.08.10 р. (довірена особа Прудкий Г.І.). Використання дизельного палива підтверджується актом виконаних робіт по експлуатаційному утриманню а/д державного значення Н-08 «Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя» за серпень 2010р. 2) Філія «Новоселівський ДЕД» - 4031 л згідно накладної №92 від 31.08.10 та довіреності №217 від 30.08.10 (довірена особа Рилова Г.Г.). Використання дизельного палива підтверджується актом виконаних робіт по експлуатаційному утриманню а/д М-04 «Знам'янка- Луганськ-Ізварино» км 217+844 - км 365+204, а/д М18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта км 0+222 - км 9+970 за грудень 2010 р. 3) Філія «Софіївський райавтодор» - 1-200 л. згідно накладної №91 від 30.08.10 та довіреності №85 від 30.08.10 (довірена особа Горбенко В.М.). Використання дизельного палива підтверджується відомістю ресурсів до акту виконаних робіт за вересень 2010 року по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг місцевого призначення за рахунок державного бюджету.

Також у спрощений спосіб укладено договір поставки автошин між позивачем та ПП «Сервістранс-Н-08». ПП «Сервістранс-Н-08» поставлено на адресу позивача автошин в кількості 4 шт. на суму 7494,96 грн. При здійсненні господарської операції було оформлено видаткову накладну №РН-0050800 від 07.08.2009 р., податкову накладу №50801 від 07.08.2009 р. Одержання товару відбувалося філією «Дніпропетровський автодор» на підставі довіреності №701494 від 07.08.09 р. (довірена особа Комков А.Н.), що підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром довіреностей на отримання відповідних ТМЦ у визначеній кількості. Транспортування товару від постачальника на адресу філії відбувалося силами і засобами покупця (позивача), що підтверджується товарно-транспортною накладною №956381 від 29.09.2009 р., копія якої міститься в матеріалах справи. Філією «Дніпропетровський автодор» оплату за автошини (235x75 11 17,5) передано позивачу (авізо №45696/8-2). Позивачем проведено оплату згідно платіжного доручення №1163 від 06.08.09 р. на суму 7494,96 грн. Придбані автошини філією «Дніпропетровський автодор» використано для виробничих потреб, а саме: встановлені на автомобіль Мерседес №476-57, гаражний номер 1061, що підтверджується лімітною карткою №387 на відпуск зі складу матеріалів і запасних частин за вересень 2009 р. (копії вищезазначених документів містяться в матеріалах справи).

Також у спрощений спосіб укладено договір поставки цементу М400 та фарби ПФ між позивачем та ПП «Славутич-Сігма Н». Постачальником (ПП «Славутич-Сігма Н») поставлено на адресу філії «Криворізька ДЕД» позивача цементу М400 3,5 т та фарби ПФ 80 кг на загальну суму 5093 грн. При здійсненні господарської операції було оформлено видаткову накладну №040201 від 02.04.2009 р., податкову накладу №040201 від 02.04.2009 р. Одержання товару відбувалося на підставі довіреності №319307 від 02.04.09 р. (довірена особа Береза В.Е.), що підтверджується наданим до матеріалів справи реєстром довіреностей на отримання відповідних ТМЦ у визначеній кількості. Транспортування товару від постачальника на адресу філії відбувалося силами і засобами покупця (позивача), що підтверджується товарно-транспортною накладною 01АА №406721 від 24.03.2009 р., копія якої міститься в матеріалах справи. Оплату за цемент та фарбу здійснено позивачем та передано Філії «Криворізький ДЕД» (авізо №36/4-2). Позивач провів оплату згідно платіжного доручення №68 від 01.04.09 р. на суму 5093,00 грн. Придбана фарба філією «Криворізький ДЕД» використана для поточного ремонту автодоріг, що підтверджується звітом №2/05 про використання матеріалів у виробництві за травень 2009р. по а/д Дніпропетровськ-Миколаїв км 53+000 - км 136+800, км 164+300 - км 179+570. Придбаний у ПП «Славутич-Сігма Н» цемент М400 філією «Криворізький ДЕД» реалізовано фізичним особам - ОСОБА_12 та ОСОБА_13, що підтверджено рахунками-фактурами, податковими накладними та видатковими накладними. Оплата за цемент М400 проводилась ОСОБА_12 згідно платіжного доручення №21/325/6 від 25.06.09 р. на суму 2850,01 грн. та ОСОБА_14 згідно платіжного доручення №13/355/6 від 06.08.09 р. на суму 2106,53 грн. (копії вищезазначених документів містяться в матеріалах справи).

Таким чином, між ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» та позивачем було укладено письмові договори поставки матеріалів, в тому числі і в спрощений спосіб, що передбачено нормою ч. 1 ст. 181 ГК України.

Як на час укладення вищевказаного правочину Позивача із ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Автопромресурс Н09», так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними на той момент. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період 04.03.2005 р. по 25.02.2010 р., податковий орган обумовлює тим, що в ході перевірки не встановлено факту поставок товарів від ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08», відповідно ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» товари отримано від невідомих осіб. Ці висновки були зроблені з урахуванням постанови Самарського районного суду №1-301/11 від 05.08.2011 р. згідно якої ОСОБА_4 визнано винним у організації мережі фіктивних підприємств з метою формування податкового кредиту та конвертації грошових коштів. Однак порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Обставини щодо виконання спірних господарських операцій між позивачем та ПП «Автопромресурс Н09», ПП «Славутич-Сігма Н» та ПП «Сервістранс-Н-08» не досліджувалися у кримінальній справі №1-301/11. А відтак саме по собі здійснення ОСОБА_4 реєстрації названих товариств без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цими товариствами, установлена у названій кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, суд не може вважати доказом безтоварності спірних господарських операцій.Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року №К/9991/38114/12.

Що ж стосується посилання ДПІ на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені спірних контрагентів невстановленими особами, то слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. З огляду на недоведеність податковим органом існування відповідних фактів, та те, що первинні документи від імені контрагентів підписані невстановленими особами, не є достатньою підставою для позбавлення покупця (позивача у справі) права на відображення у податковому обліку понесених (нарахованих) витрат за наслідками придбання ТМЦ у спірних постачальників.

З урахуванням викладеного висновок податкового органу про відсутність факту здійснення господарської операції ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин кримінальної справи, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 03.04.2013 року №К/9991/38114/12.

Що стосується посилання відповідача на акти перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям, з аналізу норм права суд приходить до висновку, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року №К/9991/32048/12.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Також суд зазначає, що формування податкового кредиту платником податку на додану вартість здійснюється відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач до матеріалів справи надав копії накладних, ордерів, звіти про витрачання матеріалів в будівництві, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків, товарно-транспортних накладних. Розрахунки між суб'єктами господарювання частково проводились у безготівковій формі, на підтвердження чого до суду було надано платіжні доручення.

Окрім того позивачем до матеріалів справи було надано акти приймання виконаних робіт, які підтверджують подальше використання отриманих від контрагентів позивача товарів.

Таким чином, дані обставини свідчать, що Дочірньє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» мало достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту та включення вартості отриманих послуг до складу валових витрат. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено про відсутність сертифікатів якості на поставлений товар. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ненадання до перевірки сертифікатів якості на поставлені ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Автопромресурс Н09» матеріали не є правовою підставою для визнання угоди недійсною та не впливає на відображення даних операцій поставки в бухгалтерському та податковому обліку оскільки наявність або відсутність сертифікатів якості жодним чином не впливає на ведення бухгалтерського та податкового обліку.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. із змінами і доповненнями (надалі - Положення № 88) первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність», а також у відповідності до п. 2.4 Положення № 88 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назва документа (форми), код форми, назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції з постачання ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Автопромресурс Н09» до позивача матеріалів оформлено видатковими накладними, які відповідають наведеним вище вимогам та містять всі обов'язкові реквізити.

Жодним нормативно-правовим актом, яким встановлюються правила бухгалтерського та/або податкового обліку не визначено сертифікат/паспорт якості (відповідності) обов'язковим первинним документом, що підтверджує здійснення (документує) здійснення між суб'єктами господарювання операцій з поставки товарів.

Отже, наявність або відсутність сертифікатів якості (відповідності) не впливає на відображення відповідних операцій з поставки матеріалів в бухгалтерському та податковому обліку продавця та покупця за договором поставки та в жодному разі не позбавляє платника податків права відобразити витрати, понесені ним у зв'язку з придбанням товарів, належним чином оформленого (задокументованого) видатковими накладними. Аналогічна позиція підтримана Вищим адміністративним судом України у справі №К 9991/32891/12 та викладена в ухвалі від 15.08.2012 р.

Крім того представник позивача в судовому засіданні зазначив, що у позивача наявна власна лабораторія для визначення характеристик ТМЦ.

Також відповідач в Акті перевірки послався на не підтвердження транспортування товару від постачальників. Суд з цього приводу зазначає наступне.

Між позивачем та ПП «Автопромресурс Н09» укладено договір поставки від 01.07.10 р. №7/10-1 на закупівлю бітуму нафтового дорожнього БНД 60/90 та від 01.09.10 р. № 9/10-1 на закупівлю кратону.

Відповідно до умов даних договорів (п. 3.3) встановлено, що поставка товару може здійснюватись залізничним транспортом або автомобільним транспортом постачальника.

Фактично за вказаними договорами поставки постачальник власними силами та засобами провів доставку товару на адресу філій позивача, тому відвантаження товару відбулось за місцезнаходженням філій позивача. Отож, позивачем не були понесені витрати на транспортування товару від постачальника на адресу філій, тому відповідно вказані витрати не були відображені в обліку позивача.

За таких обставин у філії відсутні первинні документи, що підтверджують витрати позивача на транспортування товару.

За договорами, укладеними в спрощений спосіб з ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», транспортування товару від постачальника на адресу філій відбувалося силами і засобами покупця (позивача), тому первинними документами для відображення в обліку ввідних витрат з доставки товару є товарно-транспортні накладні (01АА №406721 від 24.03.2009 р., №956381 від 29.09.2009 р.), копії яких містяться в матеріалах справи. Таким чином транспортування товару постачальниками підтверджується в повному обсязі товарно-транспортними накладними, наданими до матеріалів справи.

На підтвердження висновку щодо безтоварності операцій та недійсності правочинів, вчинених між позивачем та ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Автопромресурс Н09» стосовно поставки матеріалів, відповідач також посилається на неналежне оформлення первинних документів, якими оформлено операції з постачання матеріалів, які надані в ході перевірки позивачем.

Вищенаведені висновки податкового органу спростовуються наступним.

Щодо неможливості ідентифікувати особу, що фактично отримала товарно-матеріальні цінності (відсутність прізвища, ім'я отримувача). На отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» філіями позивача видано працівникам філій довіреності, які були зареєстровані в книгах обліку довіреностей. До матеріалів справи були надані копії книги обліку довіреностей, в якій проведена реєстрація довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09». В даній книзі обліку довіреностей чітко зазначалось прізвище та ім'я отримувача (працівника філії), проставлено підпис працівника філії, який фактично отримав довіреність, а також зазначено ТМЦ у кількості, яку такий представник отримав. Всі видаткові накладні містять підпис фактичного одержувача товарно-матеріальних цінностей, тобто працівника філії, якому було видано довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, яка належним чином зареєстрована в книзі обліку довіреностей.

Крім того, твердження відповідача щодо неможливості ідентифікувати особу, яка отримала товарно-матеріальні цінності, спростовується самим Актом перевірки, в якому відповідач дослідив дане питання та чітко зазначив прізвище осіб, якими було отримано товарно-матеріальні цінності.

На підставі вищевикладеного суд вважає твердження відповідача, що ідентифікувати особу, яка фактично отримувала товарно-матеріальні цінності не є можливим безпідставним та необґрунтованим.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства з огляду на встановлені актами перевірок контрагентів позивача порушення ст.ст.203, 215, 228, 262 Цивільного кодексу України контрагентами позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями з приводу того, що фактичні операції між позивачем та його контрагентами не здійснювались, а його позиція про те, що створені по вказаним нереальним операціям документи слід вважати юридично дефектними, не підкріплені належними доказами.

Виходячи з положень ст.207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З наданих до суду документів встановлено, що ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» було відомо про порушення ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» та їх постачальниками вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення правочину без реального настання правових наслідків - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, суд не вважає зазначені угоди фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваним правочином, реально настали для обох сторін цих угод (позивачем було отримано та використано у власній господарській діяльності ТМЦ, а постачальник отримав грошові кошти за ТМЦ).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ПП «Славутич-Сігма Н», ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Автопромресурс Н09» та відображенні таких операцій в податковому обліку ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» мети суперечної інтересам держави та суспільства.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що в результаті укладених договорів між позивачем та його контрагентами, відсутній факт здійснення господарської операції через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами встановлено відсутність факту здійснення господарської операцій.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000012400 від 18.03.2013р. на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 43 747,82 грн. та штрафну санкцію на суму 10 936,96 грн.;

- №0000022400 від 18.03.2013р. на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 114 537,04 грн. та штрафну санкцію на суму 28 634,26 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» судовий збір у розмірі 1978 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім )грн. 57 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 19.08.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно