Рішення № 33714867, 03.09.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4136/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

03 вересня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

при секретарі Ринда Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 26 листопада 2010 року він та ОСОБА_2 уклали попередній договір про укладення в майбутньому, а саме до закінчення ІУ кварталу 2012 року договору купівлі-продажу (основний договір) частини житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2. У відповідності до даного договору він передав, а ОСОБА_2 прийняв до підписання договору суму грошових коштів у розмірі 257 355,0 гривен.

Позивач також вказує, що згідно умов укладеного між ним та відповідачем попереднього договору, а саме п. 4.1 відповідач зобов'язувався підготувати за свій рахунок та у строк до укладання основного договору документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Сторони також домовились, що основний договір має бути укладений у строк не пізніше І кварталу 2012 року, а вартість об'єкту становить 32 350,0 доларів США на дату укладання попереднього договору. На підтвердження наміру придбати об'єкт та з метою забезпечення оформлення основного договору позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти у розмірі 257 255,0 гривен, що є еквівалентом суми 32 250,0 доларів США.

Вказує, що у відповідності до п.2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Таким чином сплачена відповідачем сума грошових коштів у розмірі 257 355,0 гривен є авансом, що є способом платежу та виконує функцію попередньої оплати та у будь-якому випадку підлягає поверненню.

Позивач вказує, що з метою виконання ним п. 4.2.1 статті 4.2 попереднього договору направив відповідачу 14.12.2012 року рекомендованого листа з описом вкладення та повідомленням про вручення, яким просив відповідача повідомити його про день, час і місце укладання основного договору, але відповідач відмовився у прийнятті такого листа та не повідомив його про день, час і місце укладання основного договору іншим способом. У відповідності до п.3 ст. 635 ЦК України зобов'язання встановлене попереднім договором припиняється , якщо основний договір не укладений протягом строку ( у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладання. Таким чином, з огляду на те, що попередній договір припинено, у зв'язку із тим, що такий договір з вини відповідача не було укладено у строк встановлений попереднім договором, сплачені грошові кошти у розмірі 257 355,0 гривен підлягають до повернення позивачу відповідачем у розмірі, в якому вони надавались позивачем відповідачу.

В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив стягнути із ОСОБА_2 на його користь суму грошових коштів у розмірі 257 355,0 гривен, стягнути із ОСОБА_2 на його користь суму судового збору у розмірі 2 573,55 гривен.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення в газеті "Час Київщини" від 23 серпня 2013 року № 33 (75), причини неявки суду не повідомив.

В зв'язку із цим суд, враховуючи письмову заяву представника позивача, а також те, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224-226 ЦПК України.

Вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 26 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений попередній договір, відповідно до розділу 1 якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язуються в майбутньому, в строк не пізніше кінця ІУ кварталу 2012 року, укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) частини житлового будинку ( в подальшому - Об'єкт), розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 у нотаріальній формі на умовах визначених цим договором. Згідно розділу 2 даного попереднього договору в підтвердження наміру придбати об'єкт та з метою забезпечення оформлення договору купівлі-продажу (Основного договору), покупець передав, а продавець прийняв до підписання цього договору суму у розмірі 257 355 гривен, що є еквівалентом суми 32 250 доларів США. Згідно п. 3.1 даного договору - об'єкт : частина житлового будинку - житлове приміщення № 4 загальною площею 43 кв. м., що знаходиться на другому поверсі в житловому будинку який буде збудовано за адресою АДРЕСА_2, вартість об'єкту на день укладання договору становить 32 250 доларів США. Згідно п. 4.1.2 даного попереднього договору продавець зобов'язується підготувати за свій рахунок та в строк до укладання основного договору документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини житлового будинку; згідно п. 4.2.1 покупець зобов'язується прийти в зазначений день та час для укладання основного договору, про це продавець письмово повідомляє покупця за 30 календарних днів, надсилаючи рекомендованого листа за місцем реєстрації покупця.

Також в судовому засіданні встановлено, що згідно п. 5.1 вищезазначеного попереднього договору за домовленістю сторін місце нотаріального посвідчення основного договору визначається продавцем; згідно п. 5.6 цього договору у разі не укладання Основного договору з вини продавця, продавець повертає всі фактично отримані гроші від покупця, за письмовою вимогою покупця, впродовж 10 днів, крім випадків, передбачених в п. п. 5.5., 5.6 цього договору, або покупець має право звернутися до суду з вимогою примушення укласти основний договір, на умовах визначених цим договором.

Встановлено, що позивач звертався до ОСОБА_2 із листом від 14 грудня 2013 року щодо укладання Договору купівлі-продажу житлового приміщення № 4 - частини житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2, в якому зазначав, що 26 листопада 2010 року між ним та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу частини житлового будинку ( житлове приміщення № 4), розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2, у відповідності до якого сторони взяли на себе зобов'язання укласти в майбутньому, в строк не пізніше ІУ кварталу 2012 року договір купівлі-продажу (Основний договір) частини житлового будинку (житлове приміщення № 4), розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 та у зв'язку із вищенаведеним для виконання своїх зобов'язань у відповідності до попереднього договору просив ОСОБА_2 повідомити про місце, дату та час укладання Основного договору у спосіб, визначений попереднім договором.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

У відповідності до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, вважає, що оскільки у строк, встановлений попереднім договором, укладеним між позивачем та відповідачем 26 листопада 2010 року - не пізніше ІУ кварталу 2012 року, основний договір між ними укладений не був, то, виходячи з положень ч.3 ст. 635 ЦК України, зобов'язання, встановлене попереднім договором, припинено.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що суму коштів у розмірі 257 355,0 гривен, що є еквівалентом суми 32 250 доларів США, сплачених позивачем відповідачу згідно попереднього договору, слід вважати авансом, а тому, виходячи із положень ст. 570 ЦК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму коштів, сплачених позивачем відповідачу при укладенні попереднього договору від 26.11.2010 року , а саме 257 355,0 гривен.

Суд також вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 2 573,56 гривен.

На підставі ст. ст. 386, 387,391 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 257 355,0 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч триста п"ятдесят п"ять гривен).

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2 573,56 ( дві тисячі п'ятсот сімдесят три гривни 56 коп.)

Копію заочного рішення направити сторонам для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Пархоменко