Рішення № 33714800, 26.09.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/17547/2012

Провадження № 2/344/1732/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю позивача ОСОБА_2., представника відповідача 1 ОСОБА_3, представника відповідача 2 Гнатюк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, КП «Єдиний розрахунковий центр» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 28919 грн., 300 грн. витрат за послуги експерта, моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та стягнення судових витрат в розмірі 392.19 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2013 року було залучено до участі у справі в якості співвідповідача КП «Єдиний розрахунковий центр».

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1. 19.09.2012 року відповідач, яка є власником квартири НОМЕР_2 (на два поверхи вище), затопила квартиру позивача, чим завдала матеріальну шкоду, що згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 02.10.2012 року становить 28919 грн. з ПДВ (на проведення ремонту) та 300 грн. вартість експертизи. Добровільно відшкодовувати завдану шкоду, відповідач не бажає. Окрім матеріальної шкоди позивачу завдану і моральну, яку оцінює в розмірі 10000 грн.

В судовому засіданні позивач вимоги поданої нею позовної заяви підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, подавши заперечення проти позову, при цьому зазначив, що оскільки труба холодної води, що знаходиться у туалетній кімнаті квартири відповідача ОСОБА_5, належить до внутрішньо будинкових мереж балансоутримувача КП «ЄРЦ», то відповідальність має нести відповідач 2.

Представник відповідача 2 позовні вимоги не визнала, при цьому зазначила, що оскільки труба холодної води, знаходиться у туалетній кімнаті квартири відповідача 1 ОСОБА_5, доступ балансоутримувача без власника житла до перевірки труб не можливий, труба на якій стався прорив належить не до внутрішньо будинкових мереж балансоутримувача КП «ЄРЦ», а є уже належністю власника житла, то відповідальність відповідно має нести відповідач 1.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог та заперечення щодо позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с.5).

19.09.2012 року відповідач, яка є власником квартири НОМЕР_2 (на два поверхи вище) (а.с.94), затопила квартиру позивача, що підтверджується Актом №816 складеного 19.09.2012 року представниками КП «ЄРЦ», а саме: у ванній кімнаті, туалеті, кухні, коридорі та в кімнаті по стінах та стелі стікає вода, вздувся паркет, дощата підлога замокла, і замокла електропроводка (а.с.7).

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №17/10-1012 складеного 02.10.2012 року (а.с.8-12) завдана матеріальна шкода становить 28919 грн. Однак, суд звертає увагу на те, що на суму 24099 грн. всього по кошторису, нараховано ПДВ в сумі 4820 грн. (а.с.28), проте позивачем не представлено докази щодо виконання робіт організацією, яка є платником ПДВ, більше того позивач в поясненнях вказала, що роботи вже частково виконані найманими працівниками - громадянами, які не є платниками ПДВ. З врахуванням цього, суд не враховує в суму матеріальної шкоди 4820 грн. ПДВ, а тому розмір шкоди, завданої позивачу становитиме в сумі 24099 грн. (без ПДВ).

Позивач просила стягнути 300 грн. за послуги по проведенню експертизи. Однак, відмовляючи в задоволенні даної позовної вимоги, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи надано копію квитанції (а.с.39), на вимогу суду оригінал представлено не було, а тому даний документ не є належним доказом по позовній вимозі щодо стягнення витрат за послуги по проведенню експертизи.

Представник відповідача 1 зазначив, що оскільки прорив труби мав місце до точки розподілу на частині трубопроводу за належний стан якого відповідає балансоутримувач КП «ЄРЦ», а тому відповідальність має нести тільки відповідач 2.

При цьому, представник відповідача 2 зазначила, що оскільки труба холодної води, знаходиться у туалетній кімнаті квартири ОСОБА_5, а доступ балансоутримувача без власника житла до перевірки труб не можливий, а також те, що труба на якій стався прорив не належить до внутрішньо будинкових мереж балансоутримувача КП «ЄРЦ», тому що є уже належністю до мереж власника житла, то в такому разі відповідальність відповідно має нести тільки відповідач 1.

Однак суд з такими доводами не погоджується, приходить до висновку про солідарну відповідальність відповідачів щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачу та зазначає наступне.

Як вбачається з фотофіксажу (а.с.107-128), трубопровід холодної води виходить в туалетній кімнаті квартири НОМЕР_2 ОСОБА_5 Місце точки розподілу на частині трубопроводу за належний стан якого відповідає балансоутримувач КП «ЄРЦ» та власник житла є кран перекриття водопостачання. Жодна із сторін не довела суду факт того, чи на момент прориву води було перекрито кран чи доступ води до мереж власника був вільний. Окрім того, жоден із відповідачів не надав суду доказ того, що прорив холодної води стався до межі точки розподілу відповідальності (крана) чи після неї.

Між КП «ЄРЦ», як балансоутримувачем, та ОСОБА_5, як власником житла, укладений публічний договір, опублікований з ЗМІ 29.109.2011 року, за умовами якого встановлена відповідальність надавача послуг водопостачання та власника житла, споживача таких послуг.

За вимогами ст..20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач також зобов'язаний вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг та забезпечувати цілісність засобів обліку таких послуг.

Відповідач ОСОБА_5 не надала суду доказів, що подавалися нею, як власником квартири та мереж водопостачання в квартирі, звернення до балансоутримувача і надавача послуг - КП «ЄРЦ» про необхідність огляду чи заміни труби водопостачання, що знаходиться в її квартирі. А тому, з врахуванням всіх наявних матеріалів справи щодо даного спору, суд приходить до висновку, що вина є двох відповідачів у заподіянні матеріальної шкоди позивачу.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили прорив труби холодного водопостачання в квартирі ОСОБА_5 на Ш поверсі, однак, жоден свідок не підтвердив того факту, що саме прорив стався на трубі, що знаходиться саме на балансі КП «ЄРЦ». При цьому свідок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що в квартирі НОМЕР_2 ОСОБА_5 останній період ніхто не проживає, власник перебуває за межами України. Тому, суд погоджується з доводами відповідача 2, що доступ до здійснення періодичної перевірки мереж, в тому числі: як тих, що перебувають на обслуговуванні балансоутримувача, так - і на обслуговуванні власника, та знаходяться в квартирі відповідача 1, було неможливо.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Окрім матеріальної шкоди позивачу завдану і моральну, яку оцінює в розмірі 10000 грн.

Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням її здоров'я. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України ( п.3, 9) N 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Проте, позивач не надала суду доказів, які б підтверджувала завдання їй моральної шкоди відповідачами. А тому дана вимога не є обґрунтованою.

Що стосується позовної вимоги по відшкодуванню позивачу витрат в сумі 120 грн. за оголошення в ЗМІ про виклик відповідача 1 до суду, яка доповнена позивачем під час судових дебатів усно з поданням квитанції (а.с.178), то дана вимога була залишена без руху так як неналежно збільшено позовні вимоги без оформлення згідно процесуального законодавства та в процесі судових дебатів.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Однак, суд частково задовольняючи позовні вимоги, судові витрати стягує у розмірі відповідному до задоволених вимог, тому слід стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 240.99 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 57, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с.Біла, Чортківський р-н, Тернопільська обл.., місце реєстрації: АДРЕСА_2, та Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр», м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 9, код 35277442, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, завдану матеріальну шкоду в розмірі 24099 грн (двадцять чотири тисячі дев'яносто дев'ять гривень).

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с.Біла, Чортківський р-н, Тернопільська обл.., місце реєстрації: АДРЕСА_3, та Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр», м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 9, код 35277442, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1- судові витрати по сплаті судового збору в сумі 240,99 грн.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 26 вересня 2013 року.

Суддя Польська М.В.