Рішення № 33714314, 29.08.2013, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/1805/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Венглєвської Н.Б.,

при секретареві Зінченко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Чаплинка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому вказує. що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьком був ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року батько позивача ОСОБА_4 помер. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, яка серед іншого складається з права на територію зернотоку, розташованого по АДРЕСА_1.

Після смерті батька на протязі шести місяців із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки на день смерті спадкодавця проживав разом з ним та вважав, що спадщину прийняв, оскільки фактично після його смерті вступив у права володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

На даний час бажає зареєструвати своє право на спадкове майно, однак вирішити питання про переоформлення майна в позасудовому порядку не має змоги, оскільки на запит нотаріуса, Каховське БТІ відмовило у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, мотивуючи свою відмову тим, що первісним власником вказаного майна не було проведено належної реєстрації та рекомендовано було звернутися до суду.

Крім того вказує, що даним майном відкрито та безперешкодно користується на протязі більш ніж десять років, оскільки відразу ж після смерті батька вступив у права користування, розпорядження та володіння майном. Свого права на спадкове майно не приховував та не вчиняв будь-яких дій на його приховування, про відмову від спадщини не заявляв, отже у відповідності до ст. 1268 ЦК України є особою, яка спадщину прийняла.

Просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на зернотік, разом з критим током, ваговою, огорожею, зерноскладами, площадками з асфальтовим покриттям відповідно до технічного паспорту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач свої вимоги доповнив. Вказує, що оскільки його батько помер у ІНФОРМАЦІЯ_3, то відносини спадкування у даному випадку регулюються законодавством, яке було чинне на той час, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». А отже відповідно до ст.. 128 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, який був чинний на час набуття права власності на «Зернотік» померлим ОСОБА_4, якою передбачено, що право власності у набувача майна по договору виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором, відмова органів БТІ у наданні витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно є необґрунтованою. Оскільки померлим у повній мірі було сплачено грошові кошти кооперативу «Іванівський», а останнім в свою чергу здійснено право відступу належного йому майна: зернотоку, разом з критим током, ваговою, огорожею, зерноскладами, площадками з асфальтовим покриттям відповідно до технічного паспорту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується накладною №1 від 15.03.2000 року. Тобто все зазначене вказує на те, що між сторонами 15 березня 2000 року було укладено договір купівлі-продажу, де об'єктом договору виступило спірне майно.

Разом з тим, позивач в судовому засіданні пояснив, що спадковим майном він користується починаючи з 2002 року, шляхом утримання, обслуговування та розпорядженням останнім. Вказує, що жодних дій на приховування свого права не вчиняв та всі вважають його як власника майна. Оскільки даним майном володіє на протязі більш ніж десять років, то відповідно до ст. 344 ЦК України, є особою, яка набула права власності на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача визнала повністю, не заперечує проти їх задоволення. Вказує, що дійсно за життя її чоловік придбав у кооперативу «Іванівський» територію зернотоку, разом з усіма розташованими на ньому об'єктами. Крім того пояснила, що дійсно, починаючи з 2002 року її син вступив у права користування, розпорядження та володіння вказаним майно та відкрито володіє ним на протязі більше 10 років, здійснюючи утримання та належний стан спадкового майна.

Відповідач ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала повністю. Не заперечує проти їх задоволення. Вказує, що також є спадкоємцем після смерті свого батька, однак на даний час приймати спадщину не бажає. Крім того пояснила, що ОСОБА_1, починаючи з 2002 року користується вказаним майном, здійснює його обслуговування та утримання, відкрито ним володіє, здійснює права та обов'язки власника майна.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що дійсно ОСОБА_1, починаючи з 2001-2002 року вступив у права володіння спадковим майном, оскільки починаючи з 2002 року постійно ним користується, утримує та обслуговує його а також здійснює дії, пов'язані з розпорядженням майном. Зазначає, що позивач відкрито ним володіє та не приховує свого права на вказаний об'єкт.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні також пояснила, що проживає в АДРЕСА_2. Вказує, що десь з 2001 по 2002 рік, після смерті ОСОБА_4, його син ОСОБА_1 відкрито, безперешкодно користується майном, що належало його батькові, а саме зернотоком з усіма розташованими на нього об'єктами нерухомості, здійснює його утримання та обслуговування. Ніяких дій на приховування свого права власності не вчиняв. Всі в селі вважають його власником даного майна, яке померлий ОСОБА_4 придбав за грошові кошти у кооперативу «Іванівський».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьком був ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено поясненнями сторін та свідків, ОСОБА_4 з однієї сторони та кооператив «Іванівський» з іншої 15 березня 2000 року уклали договір за яким перший передав кооперативу грошові кошти в розмірі 150 тисяч гривень, а останні зобов'язувалися передати йому об'єкт нерухомості - «Зернотік», разом з критим током, ваговою, огорожею, зерноскладами, площадками з асфальтовим покриттям відповідно до технічного паспорту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, ОСОБА_4, в період часу з 15.03.2000 року по день своєї смерті вважався власником придбаного ним в кооперативу нерухомого майна. Вказаним майном відкрито володів та користувався, а також здійснював дії, які визначають його право власності: володів, користувався, розпоряджався вище означеним майном.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року батько позивача помер. Вказаний факт підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2. Після його смерті відкрилася спадщина, до якої, зокрема, ввійшло вказаний вище майно.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», оскільки ОСОБА_4 помер у ІНФОРМАЦІЯ_4, то відносини спадкування у даному випадку регулюються законодавством, яке було чинне на той час.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 529 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року, спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, що відкрилася після його смерті була також його дружина ОСОБА_2 та його дочка ОСОБА_3, які на день смерті спадкодавця проживали разом з ним та вели спільне з померлим господарство.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у керування або володіння спадковим майном.

На день смерті спадкодавця, ОСОБА_1 проживав разом зі спадкодавцем, що підтверджується довідкою Іванівської сільської ради №744 від 06.08.2013 року та після його смерті відкрито почав використувавали спадкове майно, здійснювати його утримання та обслуговування, отже фактично вступив у володіння вказаним майном та спадщину після померлого прийняв.

Оскільки заповіт померлий не складав, то у відповідності до ст. 1261 ЦК України позивач відноситься до спадкоємців першої черги за законом.

На даний час спадкоємець бажає переоформити спадщину на своє ім'я, однак в нотаріальному порядку вирішити дане питання не може. Так на запит нотаріуса Каховське БТІ відмовило у наданні витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Свою відмову мотивує тим, що померлим не було здійснено первісної реєстрації право власності на житловий будинок.

Однак у відповідності до ст. 128 ЦК УРСР від 18.07.1963 року, який був чинний на час набуття права власності на нерухоме майно померлим ОСОБА_4 право власності у набувача майна по договору виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином виходячи із законодавства, що діяло на момент смерті ОСОБА_4 померлий на день смерті повністю набув права власності на спірний будинок.

Крім того, відповідно до пояснень позивача,відповідачів та свідків, наданих в судовому засіданні, ОСОБА_1, починаючи з 2002 року відкрито володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, а саме об'єктом нерухомості - «Зернотік», разом з критим током, ваговою, огорожею, зерноскладами, площадками з асфальтовим покриттям відповідно до технічного паспорту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Ніяких дій на приховування свого права власності не вчиняв. Утримував та обслуговував даний об'єкт нерухомості. Всі вважають його власником даного майна, яке померлий ОСОБА_4 придбав за грошові кошти у кооперативу «Іванівський».

Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути при наявності певного юридичного факту. А тому, виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, що мають значення для правильного визначення поняття є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння і його: безперервність, тобто термін володіння.

В період часу з 2002 року по 2013 рік позивач здійснював утримання та обслуговування об'єкта нерухомості - «Зернотік», разом з критим током, ваговою, огорожею, зерноскладами, площадками з асфальтовим покриттям відповідно до технічного паспорту, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, ніс усі витрати по його виконанню, використовував його в особистих потребах.

Судом встановлено, що позивач ніколи не вживав ніяких заходів, спрямованих на приховання факту володіння майном від третіх осіб, у тому числі сумлінно виконував обов'язки, що лежать на власнику нерухомого майна, зокрема зі сплати встановлених законом обов'язкових податків і зборів, а також інших платежів. Протягом всього періоду володіння майном ніхто не оскаржував його право володіння та користування цим майном. При цьому протягом вищевказаного періоду він володів нерухомим майном безперервно, як своїм власним майном, що підтверджується показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Згідно ст .. 344 ЦК України в редакції 16.01.2003 року особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито і безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Відповідно до п.8 Заключних та Перехідних положень ЦК України правила статті 344 про набувальної давності поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до вступу в законну силу даного Кодексу (до 01.01.2004 року).

Позивач сумлінно заволодів майном і продовжує відкрито і безперервно володіти ним протягом 10 років, тобто з лютого 2001 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 41 Конституції України передбачає «кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю ...; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом».

Приймаючи до уваги, що інших спадкоємців, бажаючих прийняти спадкове майно немає, заповітів померлий не складав, позивач є спадкоємцем за законом першої черги та фактично спадщину прийняла, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 помер. Осіб, які реалізували своє спадкове право немає, а також осіб, що заперечують його право немає, у зв'язку з чим суд, вважає, що позивач став власником зазначеного майна в силу набувальної даності.

Керуючись ст.ст. 3, 10,11, 60, 114, 119 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 344, 1261,1268 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності за набувальною давностю на об'єкт нерухомості - «Зернотік»: під літ. А - будівля вагової, під літ. а - навіс, під літ. Б - будівля складу, під літ. В - будівля складу, під літ. Г - будівля складу, під літ. Д - будівля складу, під літ. Е - будівля сторожки, під літ. є - ганок, під літ. Ж - будівля щитової, під літ. З - критий тік, навіс, №1 - огорожа, №2 - ворота, №3-№4 - ваги, №5 естакада, №І - мощення, №ІІ - ЗАВ-40, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Чаплинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, в порядку визначеному ст. 295 ЦПК України.

Суддя Н.Б. Венглєвська