Рішення № 33714216, 19.09.2013, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2170/13-ц

Провадження № 2/626/587/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2013 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Болотової Л.І.

при секретарі Краєвій А.Г.

адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

за участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

13.08.2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості із заробітної плати в сумі 1147 грн., компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 3402,47 грн., компенсацію за моральну шкоду в сумі 5000,0 грн. та судові витрати по справі.

ОСОБА_3 подала уточнену позовну заяву, в якій просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 726,59 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 4014,15 грн., компенсацію за затримку у видачі трудової книжки в сумі 2714,33 грн., компенсацію за моральну шкоду в сумі 5000,0 грн.

В судовому засіданні позивачка уточнений позов підтримала.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки пояснив суду, що 12.11.2012 року позивачка уклала трудову угоду з приватним підприємцем ОСОБА_4, за якою була прийнята на роботу продавцем продовольчих та непродовольчих товарів у магазині в с. Берестовенька.

20 травня 2013 року вона подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, і була звільнена з роботи 24 травня 2013 року. В порушення вимог чинного законодавства при звільненні її з роботи відповідач в день звільнення не провів з нею розрахунок та не видав належним чином оформлену трудову книжку. Після її звернень до прокуратури Красноградського району відповідач поштою надіслав їй трудову книжку, яку вона отримала 03.08.2013 року, а заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку не виплатив до цього часу. З урахуванням отриманого у травні 2013 року авансу - 500,00 гривень, заборгованість із заробітної плати складає 417, 52 гривень, виходячи з наступного розрахунку : 1147,00 грн. заробітна плата за місяць: 30 днів = 38, 23 грн за день х 24 дні = 917, 52 грн. - 500, 00 грн. авансу = 417, 52 грн. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку становить 309, 07 грн. Таким чином, на день звільнення відповідач повинен був провести з нею розрахунок у розмірі 726, 59 грн. та видати належним чином оформлену трудову книжку, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Так як затримка у виплаті їй заробітної плати складає 105 днів, відповідач повинен сплатити їй заробітну плату за час затримки у розмірі 4014, 15 грн, виходячи з наступного розрахунку: 1147, 00 грн. ( мінімальний розмір заробітної плати у місяць) : 30 днів = 38,23 грн. ( розмір заробітної плати за 1 день) х 105 днів затримки у виплаті заробітної плати = 4014, 15 грн.

Також у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Враховуючи, що вона була звільнена з роботи 24 травня 2013 року і в цей день відповідач повинен був видати їй належним чином оформлену трудову книжку, але отримала вона її з вини відповідача лише 03.08.2013 року, тобто через 71 день.Таким чином відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 2714, 33 грн., виходячи з наступного розрахунку: 1147, 00 грн. (мінімальний розмір заробітної плати у місяць) : 30 днів = 38, 23 грн. (розмір заробітної плати за 1 день) х 71 день затримки у видачі трудової книжки = 2714, 33 грн.

Крім того грубі порушення відповідачем вимог трудового законодавства призвели до порушення законних прав та інтересів позивачки і завдали їй як матеріальної, так і моральної шкоди. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Через те, що відповідач на протязі більше двох місяців з дня звільнення з роботи не повертав їй трудову книжку, вона не мала змоги ні працевлаштуватися, ні стати на облік до центру зайнятості і отримувати державну допомогу по безробіттю. Заробітна плата, яку вона отримувала у відповідача, була єдиним джерелом доходів та засобом існування для неї та її сім'ї і через грубе порушення відповідачем трудового законодавства ніяких інших доходів вона не мала, оскільки не могла працевлаштуватися. Ті обставини, що відповідачем не виплачена заробітна плата та на протязі більше двох місяців не поверталася трудова книжка, поставили позивача та її см'ю у вкрай важкий матеріальний стан, а тому вона була змушена брати борг у близьких та знайомих. За вказаних обставин їй довелося нервувати, морально страждати, що призвело до погіршення здоров'я. З урахуванням тривалості та грубості порушення відповідачем її трудових прав завдану моральну шкоду позивачка оцінила в 5000, 00 грн.

Відповідач позов визнав частково в сумі 244,74 грн., а його представник пояснив суду, що відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_3 працювала в ПП ОСОБА_4 відповідно до трудового договору від 12.11.2012 року. 20.05.2013 року ОСОБА_3 подала заяву про звільнення безпосередньо в магазині, однак свої обов'язки пов'язані з виконанням роботи не виконувала, приміщення магазину залишила за власним розсудом. В подальшому позивач на його прохання засвідчити факт звільнення з роботи в Харківському міському центрі зайнятості ігнорувала, подавши відповідну заяву 22.05.2013 року посвідчену секретарем Октябрської сільської ради Красноградського району Харківської області про звільнення без її присутності. Відповідно позивачка в день звільнення з роботи самоусунулась від виконання своїх обовязків і була відсутня на робочому місці, а відтак якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Будь-якої заяви щодо пред'явлення вимоги про проведення розрахунку позивачем відповідачу, як роботодавцю надано не було, як і не було подано заяви про видачу їй трудової книжки. Незважаючи на цю обставину ОСОБА_4 трудову книжку було надіслано їй поштовим зв'язком. Крім того заробітна плата ОСОБА_3 за травень 2013 року з 01 по 20 травня 2013 року склала: 14 робочих днів х 38, 23 грн. = 535, 22 грн. (утримано 15 % податку- 80,28 грн., пенсійний внесок 3,6 %- 19, 27 грн.) - всього 435, 67 грн. Отримано нею в період з 01.05.2013 року по 15.05.2013 року- 500,00 грн. Переплата за травень 2013 року складає 64,33 грн., розмір грошової компенсації за невикористану відпустку складає 309,07 грн. Таким чином, розрахунок при звільненні складає 244,74 грн. Вимога щодо отримання грошової компенсації в розмірі 4014,15 грн. за час затримки належних при звільнених коштів та грошової компенсації в сумі 2714,33 грн. за час вимушеного прогулу є безпідставною, оскільки позивачкою не надано до суду належних доказів, що в день звільнення вона перебувала на робочому місці, а також доказів вини роботодавця в неповерненні їй трудової книжки. Моральну шкоду відповідач не визнає та вважає, що позивачкою не доведений факт з його боку порушення трудового законодавства, а також її моральних страждань, втрати нею нормальних життєвих зв'язків, що вимагають додаткових зусиль для організації її життя.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників та вивчивши надані докази, суд вважає, що уточнений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 47 ч. 1 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього кодексу.

Статті 116,117 КЗпП України передбачають, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до наданої суду копії трудової книжки та копії трудового договору ОСОБА_3 дійсно працювала продавцем продовольчих товарів у ПП Ждамарова з 12.11.2012 року по 20.05.2013 року. Встановлено, що відповідач своєчасно розрахунок з позивачкою не провів і не надав доказів відсутності його вини у несвоєчасному розрахунку з позивачкою при звільненні, більш того взагалі не визнав наявність затримки по виплаті заробітної плати при звільненні та порушення в цій частині трудового законодавства. Тому суд визнає вину відповідача у затримці виплати заробітної плати виходячи з фактичних обставин справи та пояснень позивача ОСОБА_3

Відповідно до довідки про заробітну плату за період з 01.01.2013 року по 20.05.2013 року вона отримувала заробітну плату в середньому за місяць 1147,00 грн.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995 року з наступними змінами, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці роботи, які передують події, з якою ця виплата пов'язана.

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_3 наданого відповідачем суд встановив, що середньомісячна заробітна плата за два останніх місяця перед звільненням склала 1147,00 грн.

Таким чином заборгованість із заробітної плати складає 417, 52 гривень, виходячи з наступного розрахунку : 1147,00 грн. заробітна плата за місяць: 30 днів = 38, 23 грн за день х 24 дні = 917, 52 грн. - 500, 00 грн. авансу = 417, 52 грн. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку становить 309, 07 грн. Таким чином, на день звільнення відповідач повинен був провести з ОСОБА_3 розрахунок у розмірі 726, 59 грн.

Затримка по виплаті заробітної плати склала 105 днів. Таким чином, сума середньої заробітної плати, яку відповідач повинен сплатити ОСОБА_3 за весь час затримки виплати заробітної плати з 24 травня по 06 вересня 2013 року складає 4014,15 грн. : 1147, 00 грн. ( мінімальний розмір заробітної плати у місяць) : 30 днів = 38,23 грн. ( розмір заробітної плати за 1 день) х 105 днів затримки у виплаті заробітної плати = 4014, 15 грн.

Частиною 4 статті 235 КЗпП Уркаїни передбачено, що у разі затримки у видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Суд встановив, що трудову книжку ОСОБА_3 отримала 03 серпня 2013 року, виходячи з цього їй потрібно виплатити 2714, 33 грн., відповідно до розрахунку: 1147, 00 грн. (мінімальний розмір заробітної плати у місяць) : 30 днів = 38, 23 грн. (розмір заробітної плати за 1 день) х 71 день затримки у видачі трудової книжки = 2714, 33 грн.

Стаття 237-1 КЗпПУ передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, якщо вона не звільнена від доказування.

Позивачкою не доведено, що їй у зв'язку із затриманням розрахунку при звільненні їй спричинено моральну шкоду, свої вимоги про стягнення моральної шкоди вона належним чином не обґрунтувала і не надала жодних доказів в підтвердження цих вимог. При таких обставинах суд не може погодитися з позовними вимогами в частині стягнення з відповідача на користь позивачки 5000 грн. за спричинену моральну шкоду.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по справі за надання юридичної допомоги в сумі 1000,0 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 116,117, 232, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 81, 88, 209, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сім тисяч чотириста п'ятьдесят п'ять гривень 07 копійок, в тому числі: заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку - 726,59 гривні, компенсація за затримку розрахунку при звільненні 4014,15 гривень, компенсацію за затримку у видачі трудової книжки- 2714,33 гривні.

У задоволенні позову про стягнення ОСОБА_3 5000 гривень моральної шкоди, завданої внаслідок порушення трудових прав - відмовити через недоведення завдання такої моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя