Рішення № 33713842, 26.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22-ц/790/5866/13 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 642/5680/13-ц Вікторов В.В.

Категорія: сімейні Доповідач - Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Колтунової А.І.

Костенко Т.М.

при секретарі: Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

08 липня 2013 року позивач звернувсь у суд з позовом, в якому просив зменшити розмір стягнутих з нього на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів, стягнутих на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.06.2012 року з 1500 грн. до 363,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова з 2012 року він сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1500 грн. на кожну дитину щомісяця до досягнення ними повноліття.

Як на підставу своїх вимог посилається на те, що він є підприємцем та займається торгівельною діяльністю, перебуває на спрощеній системі оподаткування - є платником єдиного податку. Приймаючи рішення у червні 2012 року, суд виходив з того, що протягом 2009-2011 року його дохід від підприємницької діяльності склав 718896,00 грн., а тому мав можливість сплачувати на утримання кожної дитини по 1500 грн. щомісяця.

Позивач зазначає, що внаслідок змін щодо оподаткування ведення бізнесу за спрощеною системою змінилися і його можливості отримувати дохід від ведення підприємництва, а отже і можливість сплачувати аліменти зобов'язання у визначеному судом розмірі, оскільки за результатами його діяльності у 2012 році сума загального оподаткування доходу становить 23000 грн., в тому числі 3450 грн. сума податку, що підлягає сплаті до бюджету та підтверджується даними податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач та її представник в судовому засіданні суду першої інстанції проти позову заперечували. Свої заперечення обґрунтовували тим, що позивач належним чином не виконує свої обов»язки зі сплати аліментів та відмовляється від участі в матеріальному утриманні дітей, у зв»язку з чим виникла заборгованість по аліментним зобов»язанням. Також зазначили, що у квітні 2012 року позивач продав автомобіль, який був у спільній власності, однак замість сплати боргу по аліментам, позивач розпорядився коштами на власний розсуд. Крім того, на сьогоднішній день позивач має автомобіль, займається перевезеннями, має заробіток та має змогу утримувати дітей.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Наводить ті ж доводи, що і в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з посиланням на вимоги ч.1 ст. 192 СК України, виходив з того, що позивач не надав суду доказів погіршення матеріального стану та не взяв до уваги як доказ його декларацію про доходи позивача за 2012 рік.

Між тим, погодитись з вказаним висновком суду не можна.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами що заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 06 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 серпня 2012 року ,з позивача на користь відповідача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуті аліменти в розмірі 1500 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття ( а.с.19-23).

Визначаючи розмір зазначених аліментів, суд виходив з того .що ОСОБА_3 здійснював підприємницьку діяльність та обсяг виручки від реалізації продукції(робіт послуг) у 2009 році склав 159523,00 грн. , у 2010 році - 292270,00 грн., у 2011 році - 267100 грн.

Згідно до вимог ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них.

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи позивача за 2012 рік, сума одержаного доходу у 2012 році ОСОБА_3 складає 23 000, 00 грн, розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу 1916 , 67 грн. та сума податку -3450 грн. ( а.с.6-8).

Судом першої інстанції також встановлено та вказаний факт не заперечував відповідач, що у 2012 році ним було продано автомобіль та як свідчать матеріали справи вказаний автомобіль було придбано 24 жовтня 2008 року за 187470 грн. ( а.с.17)..

Крім того, як свідчать матеріали справи, рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 травня 2013 року, яке набрало законної сили по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення пені,нарахованої на заборгованість по аліментним зобов»язанням, встановлено, що загальна сума аліментів на утримання неповнолітніх дітей складає 3000 грн., що перевищує середньомісячний річний оподатковуваний дохід ОСОБА_3, при цьому суд апеляційної інстанції взяв до уваги як доказ, зазначену вище декларацію ( а.с.15-16).

В ч. З ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням при розгляді іншої справи, у якій брали участь сторони у даній справі , встановлено зміну, а саме погіршення матеріального стану позивача.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів, які б свідчили про те, що за матеріальним станом позивач може сплачувати на утримання кожної дитини по 1500 грн. щомісячно , відповідач в порушення вимог вказаної норми ЦПК України не надала.

Суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги норм процесуального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягнутих з позивача аліментів .

З огляду на наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено судом з порушенням норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам ( п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України), з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача , з зазначених вище підстав.

При цьому, з урахуванням зазначених вище обставин справи, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір стягнутих з позивача за рішенням суду аліментів на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 до 750 грн. щомісячно на кожну дитину.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 липня 2013 року.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зменшити розмір стягнутих за рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 06 червня 2012 року з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 фізичної особи-підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, присвоєний 01.12.1999 року ДПІ по Ленінському районі на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 до 750 гривень на кожну дитину.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :