Постанова № 33711595, 25.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2013 р. № 820/6346/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0000094000, № 0000104000, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Тюменцев В.Ю. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Ковальчук Т.О. проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до приписів останнього позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що уповноваженими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" з питання законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2012 р. у розмірі 66112,00 грн. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 р. у розмірі 119568,00 грн., у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, за результатами якої 13.02.2013 року було складено акт перевірки № 81/40.0-14/05750295, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено порушення при відображенні ПАТ "ХТЗ" (код ЄДРПОУ 05750295) декларації за листопад 2012 р. від'ємного значення з ПДВ;

- п. 198.1, п. 198,3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме: завищення суми податкового кредиту за листопад 2012 року на суму ПДВ 164849,00 грн., що призвело до порушення п. 200,1 п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України, заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 98737,00 грн. за листопад 2012 року та до заниження суми податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 98737,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000094000, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 148106,00 грн. та № 0000104000, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 66112,00 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, відповідачем в зазначеному вище акті перевірки вказано, що позивачем, в порушення п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПКУ, неправомірно включено до складу податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ в розмірі 80 000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "НВК "Техімпекс".

До вказаного висновку відповідач дійшов на підставі того, що ПАТ "ХТЗ" на користь ТОВ "НВК "Техімпекс" було перераховано грошові кошти, а фактична поставка товару не відбулась.

Також, податковим органом зазначено, що позивачем не проведено інвентаризацію отриманої від ТОВ "НВК Техімпекс" продукції, враховуючи що "не можливо встановити фактичну наявність виробів на підприємстві ПАТ "ХТЗ", за які були перераховані грошові кошти".

З наведеним суд не погоджується та при вирішенні даного спору враховує наступні нормативні положення.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, де передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту, яке виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

А від так, посилання податкового органу на ту обставину, що позивачем, на час проведення перевірки, не вказано, що по договору № 100 від 17.10.2012 р., укладеного з ТОВ "НВК "Техімпекс", відбулась поставка товару, як на підставу встановленого порушення приписів податкового законодавства, є безпідставними, оскільки позивач на цей час не отримав від ТОВ "НВК "Техімпекс" вироби 1В 13 і 1В14, тобто, ця угода не була виконана в повному обсязі, за виключенням перерахування позивачем на адресу ТОВ "НВК "Техімпекс" передплати.

Окрім того, відповідач у акті перевірки вказує, що у позивача за вказаним договором обліковується дебіторська заборгованість в розмірі 480 000,00 грн.

Втім, не зважаючи на факт відсутності поставки товару за договором № 100 від 17.10.2012 року, позивач не був позбавлений права на податковий кредит за сумою ПДВ, вказаній у податковій накладній № 14 від 25.10.2012 р., оскільки податкову накладну складено та надано ТОВ "НВК "Техімпекс" на підставі отриманої передплати, згідно норм абз. "а" п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

Таким чином, висновок відповідача про порушення товариством п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПКУ по взаємовідносинам з ТОВ "НВК "Техімпекс" є безпідставним, не відповідає дійсним обставинам та не узгоджується з приписами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Також, податковим органом вказано, що позивач, в порушення п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПКУ, неправомірно включив до складу податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ у розмірі 80 618,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Східні оптові технології".

До вказаного висновку відповідач дійшов на підставі того, що ПАТ "ХТЗ" не надано до перевірки пояснення щодо придбаної продукції (послуг) із зазначенням напрямку її використання у господарській діяльності, товаротранспортні накладні, сертифікати якості на придбану продукцію, довіреність на відпуск товару, акти взаємозаліку, переведення боргу, з чим суд також не може погодитись, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, то відповідач під час проведення перевірки не досліджував документи щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Східні оптові технології", оскільки всі запитані документи стосувались операцій з товарно-матеріальними цінностями, в той час як позивач отримав від ТОВ "Східні оптові технології" послуги, а саме: маркетингові послуги з дослідження ринку сільськогосподарської техніки.

Інших обґрунтувань, в порушення позивачем вищевказаних норм ПКУ по взаємовідносинам з ТОВ "Східні оптові технології", податковим органом не наведено.

Окрім того, податковим органом зазначено, що позивачем завищено податковий кредит за листопад 2012 р. на суму 4 230,63 грн., підставою для такого порушення вказано, що до додатку № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 р. включено податкові накладні, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж дата їх виписки, на загальну суму 4 230,63 грн.

Але, судом встановлено, що ПАТ "ХТЗ" до податкового кредиту листопада 2012 р. включено податкові накладні:

- № 149 від 15.10.2012 р., видану ТОВ "Харківрегіонгаз", сума ПДВ по якій складає 1 033,33 грн.;

- № 18149/009 від 14.09.2012 р., видану ТОВ "Гіпермаркет "Епіцентр К", сума ПДВ по якій складає 909,80 грн.;

- № 61 від 15.10.2012 р., видану ТОВ "Карлайн", сума ПДВ по якій складає 2 287, 50 грн.

В акті перевірки зазначено, що вказані податкові накладні не зареєстровані в реєстрі з боку постачальника товарів (робіт, послуг).

З наведеним суд також не погоджується, з огляду на наступне.

Так, відповідачем не заперечуються, що вищенаведені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 201.1. ст. 201 ПКУ, податковий орган вказує, що податкові накладні, які продавцями не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, були включені позивачем до додатку № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)" до податкової декларації з податку на додану вартість.

Порядок включення до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, щодо яких продавцем порушено порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до порушення порядку реєстрації відноситься і відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачено абз. 11. п. 201.10 ст. 201 ПКУ: у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Отже, суд зазначає, що позивач, виконавши вимоги п. 201.10. ст. 201 ПКУ по наданню до податкової декларації додатку № 8, мав право на включення сум ПДВ по податкових накладних, по яким продавцями порушено строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, ПАТ "ХТЗ", користуючись своїм правом, передбаченим абз. 11 п. 201.10 ст. 201 та п. 198.6. ст. 198 ПКУ, включив зазначені вище податкові накладні до додатку 8 податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 р., про що свідчать докази у справі.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2142,18 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 12.03.2013 року № 0000094000, № 0000104000, прийняті щодо публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (61007, м. Харків, проспект Московський, буд. 275, код ЄДРПОУ: 05750295) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2142,18 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 18 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26.09.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.