Постанова № 33711503, 26.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5828/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Портал Ком» за період липень, серпень 2012 року та складання акту від 17.05.2013 року № 2896/22-5/31185987; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0001552250; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013 року № 0001882230.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що підприємством у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України було надано відповідь на запит податкового органу у передбачені законодавством строки, у зв'язку із чим наказ на проведення перевірки не може ґрунтуватись на пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Крім того, висновки в акті перевірки від 17.05.2013 року № 2896/22-5/31185987, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Так, підставами для визначення зобов'язань та штрафу по податку на додану вартість стали висновки перевіряючих про безтоварність господарських операцій із контрагентом позивача - ПП «Портал Ком». При цьому, перевіряючими залишено поза увагою наявність фінансово-господарської первинної документації, достовірність якої не ставилась під сумнів, яка підтверджує товарність операцій, а саме факти придбання та перевезення товару, здійснення відповідних розрахунків. Зважаючи на обґрунтованість формування валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість за результатами виконання укладених договорів, позивач звернувся за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову.

Судом встановлено, що 23.11.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі пп.20.1.4, пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 та п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України уповноваженому представнику ТОВ «РАФ-ПЛЮС» було вручено запит від 20.11.2012 року № 49463/10/22-5 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження (завірені належним чином копії документів) фінансово-господарської діяльності за період липень-серпень 2012 року з питань взаємовідносин із ПП «Портал Ком» за відповідним переліком питань. Крім того, у запиті запропоновано з'явитись до податкового органу для підписання акту про результати зустрічної звірки. У запиті також роз'яснено про необхідність надати відповідь у десятиденний строк та попереджено про вжиття передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України заходів в разі ненадання такої відповіді.

Підстави для звернення органами державної податкової служби визначені п.73.3 ст.73 ПК України, відповідно до якого органи ДПС мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Вказаний запит від 20.11.2012 року № 49463/10/22-5 відповідає вимогам пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010 № 1245, оскільки оформлений на бланку органу державної податкової служби, підписаний керівником, містить: посилання на норми закону, відповідно до яких орган ДПС має право на отримання інформації, опис інформації, що запитується та перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 12 цього ж Порядку передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що підставою для звернення податкового органу із запитом від 20.11.2012 року № 49463/10/22-5 слугувало встановлення сумнівності фактів здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань), тобто отримання податковим органом податкової інформації щодо господарських взаємовідносин позивача із контрагентом, які мають ознаки фіктивності. При цьому суд враховує, що повноваження податкового органу вимагати відповідну інформацію та її документальне підтвердження, яке кореспондує з відповідним обов'язком платника податків надати їх, пов'язано з наявністю певних передбачених законом підстав.

У відповідь ТОВ «РАФ-ПЛЮС» супровідним листом від 30.11.2012 року № 891 направило податковій інспекції довідку з питань правових відносин із ПП «Портал Ком», копії податкових накладних за липень-серпень 2012 року, копії видаткових накладних за липень-серпень 2012 року та копії договорів за період 2010-2012 років.

В подальшому начальником ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнятий наказ від 26.04.2013 року № 1243 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України.

Вищезазначений наказ був реалізований шляхом проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Портал Ком» у періоді з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року, оформленої актом від 17.05.2013 року № 2896/22-5/31185987 та за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення, які на теперішній час є предметом судового оскарження.

Суд враховує, що перевірка проведена уповноваженим співробітником податкового органу, за наявності наказу керівника податкової інспекції та відповідного направлення на проведення перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України уповноважують орган ДПС провести позапланову документальну перевірку платника податків, за результатами якої здійснити відповідні донарахування податкових зобов'язань, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Враховуючи отриману податковим органу інформацію про можливі порушення податкового законодавства, що передбачено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а також беручи до уваги неповну відповідь ТОВ «РАФ-ПЛЮС» на запит податкового органу (більшість порушених у запиті питань залишено без відповіді), суд дійшов висновку про те, що дії податкового органу щодо проведення перевірки, оформленої актом від 17.05.2013 року № 2896/22-5/31185987, є правомірними, а відповідні позовні вимоги не підлягаючими задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0001542250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 424938 гривень та накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 212469 гривень, а всього 637407 гривень; від 29.05.2013 року № 0001552250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 404703 гривень та накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 202352 гривень, а всього 607055 гривень.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «РАФ-ПЛЮС» оскаржило останні в адміністративному порядку, в результаті чого податкове повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0001542250 скасовано, проте визначено завищення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 2023515 гривень. У зв'язку із цим ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013 року № 0001882230, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 424938 гривень.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та підлягаючими скасуванню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.10.2000 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради та взято на податковий облік з 24.11.2000 року за № 4316.

Як вбачається з акту перевірки від 17.05.2013 року № 2896/22-5/31185987, перевіркою встановлено порушення ТОВ «РАФ-ПЛЮС» вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ на суму 410881 гривень за період липень, серпень 2012 року, внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати на 410881 гривень; вимог п.138.2 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що виразилось у безпідставному включенні в декларацію по податку на прибуток до складу валових витрат суми витрат по постачальнику ПП «Портал Ком» за ІІІ квартал 2012 року на загальну суму 2054405 гривень, чим занижено сплату податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року на 431425 гривень.

Відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів в Одеській області № 173/10/15-32-10-02-07 від 01.07.2013 року, ДПІ у Приморському районі не врахувало дані уточнюючої декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, згідно якої платник податків задекларував від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2012 року в розмірі 6909712 гривень.

Згідно з рішенням про результати розгляду повторної скарги Міндоходів № 9048/6/99-99-10-01-15 від 15.08.2013 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 10.07.2013 року № 0001882230 допущено методологічну (арифметичну) помилку, а саме: необхідно було визначити зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 424938 гривень, тобто заниження складає 1598577 гривень.

Судом встановлено, що між ТОВ «РАФ-ПЛЮС» та ПП «Портал Ком» укладені договори від 31.12.2010 року № ПЛ01 (предмет договору - послуги по похованню твердих побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів (Одеська область, Овідіопольський р-н, Дальницькі кар'єри)); від 01.06.2011 року № 2130/05 (предмет договору - послуги по зволоженню полігону твердих побутових відходів (Одеська область, Комінтернівський р-н, с. Степанівка)); від 02.04.2012 року № 330/04 (предмет договору - послуги по зволоженню полігону твердих побутових відходів (Одеська область, Овідіопольський р-н, Дальницькі кар'єри)), від 01.04.2012 року № 01/04ПЛ (предмет договору - послуги по обслуговуванню дільниці на полігоні твердих побутових відходів (Одеська область, Овідіопольський р-н, Дальницькі кар'єри)), від 01.03.2011 року № 39ТО (предмет договору - послуги по ремонту та технічному обслуговуванню транспортних засобів замовлення).

На виконання вищезазначених договорів ТОВ «Портал Ком» поставило на користь ТОВ «РАФ-ПЛЮС» товари (роботи, послуги). Поставка продукції оформлена актами зволоження полігону, сортування полімерів, обслуговування полігону, захоронення ТПВ, ТО транспортних засобів, податковими накладними, які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, та відповідно до яких вартість поставленого товару (робіт, послуг) склала 2422042,33 гривень (у т.ч. ПДВ - 410881,36 гривень). Розрахунки між суб'єктами господарювання проведені у безготівковій формі, згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Витрати віднесені ТОВ «РАФ-ПЛЮС» до валових, а сплачений в складі ціни товару (робіт, послуг) податок на додану вартість віднесений позивачем до податкового кредиту на підставі виписаних ПП «Портал Ком» податкових накладних.

Як убачається з акту перевірки, перевіряючий дійшов висновку, що операції з поставки товару (робіт, послуг) фактично не проводились і факт отримання товару (робіт, послуг) не знайшов підтвердження використання у власній господарській діяльності ТОВ «РАФ-ПЛЮС».

В основу висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Портал-Ком» перевіряючий поклав зміст актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.11.2012 року № 6891/22-5 «Про результати позапланової виїзної документально перевірки ПП «Портал Ком» щодо підтвердження взаємовідносин із платником податків ТОВ «Приємна Пропозиція» за період з 01.07.2012 року по 30.07.2012 року; від 20.09.2012 року № 7045/22-9/37264435 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕЛЯ Агроекспорт» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року».

В акті зазначено, що відсутність реальної можливості поставок товарів ПП «Портал Ком» свідчить про те, що операції не мали реального товарного характеру, товар (роботи, послуги) не могли постачатися, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причини (ділової мети).

За змістом акту перевірки, у зв'язку з відсутністю у ПП «Портал Ком» необхідних умов для проведення відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, товару, відсутність обов'язкових первинних документів тощо, перевіряючий дійшов висновку, що операції виконання договорів не проводилися.

Отже за актом перевірки позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за липень, серпень 2012 року суму, так як по ним відсутнє документальне підтвердження у вигляді податкових накладних на придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Також ТОВ «РАФ-ПЛЮС» не надано документів, що підтверджують право нарахування витрат по ПП «Портал Ком».

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, розроблений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказ Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Згідно з п.6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення вищенаведеного положення, перевіряючим в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Самі порушення висвітлені нечітко, необ'єктивно та не у повній мірі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 17.05.2013 року № 2896/22-5/31185987, щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «РАФ-ПЛЮС» та ПП «Портал Ком», невідповідності первинних документів вимогам спеціального законодавства.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, ПП «Портал Ком» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, у процесі припинення не перебуває, отже позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту в липні, серпні 2012 року суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних, виданих контрагентом ТОВ «РАФ-ПЛЮС» за договорами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сума від'ємного значення, яка є різницею між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду позивачем у липні, серпні 2012 року не завищена, тому грошове зобов'язання з податку на додану вартість у цьому періоді не занижено.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, з акта перевірки від 17.05.2013 року № 2896/22-5/31185987 вбачається, що висновки перевірки зроблені лише на підставі актів перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.11.2012 року № 6891/22-5 «Про результати позапланової виїзної документально перевірки ПП «Портал Ком» щодо підтвердження взаємовідносин із платником податків ТОВ «Приємна Пропозиція» за період з 01.07.2012 року по 30.07.2012 року; від 20.09.2012 року № 7045/22-9/37264435 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЕЛЯ Агроекспорт» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року», даних інформаційних баз, податкових декларацій, без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки.

Проаналізувавши зміст акту перевірки, суд встановив, що висновки відповідача про нікчемність операції позивача є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В даному випадку податковий орган обмежився посиланням на акти перевірки іншої податкової інспекції та без самостійного дослідження господарської операції дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із ПП «Портал Ком» правочинів.

При цьому суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Таким чином, висновки перевіряючої щодо безпідставного формування ТОВ «РАФ-ПЛЮС» податкового кредиту і валових витрат, які підтверджені договорами, актами зволоження полігону, сортування полімерів, обслуговування полігону, захоронення ТПВ, ТО транспортних засобів, видатковими накладними, податковими накладними, заказами-нарядами, квитанціями, актами прийому-передачі виконаних робіт, які складені належним чином і відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку, з мотивів безтоварності операцій - є необґрунтованими, оскільки факт отримання товару (робіт, послуг) підтверджений допустимими та належними доказами і не потребує додаткових.

У зв'язку із цим прийняття податковою інспекцією спірних податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013 року № 0001552250, від 10.07.2013 року № 0001882230 є неправомірним, а самі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 29.05.2013 року № 0001552250.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 10.07.2013 року № 0001882230.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 26 вересня 2013 року.

Суддя _____ І.В. Завальнюк