Постанова № 33711223, 12.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 804/9578/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Сиротюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "АТБ-інвест" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року № 0000062250;

- судові витрати по справі покласти на відповідача;

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки відповідачем складено акт № 148/226/30691543, в якому зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту за жовтень 2012 року в розмірі 133 333,33 грн. В подальшому на підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000062250, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 133 333,00 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином та завчасно, що підтверджується розпискою від 28.08.2013 року, але правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень проти позову не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, наявні в справі, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 23.03.2000 року та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В період з 06.02.2013 року по 14.02.2013 року працівниками Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТБ-інвест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ «ТЕП «Транссервіс» за жовтень 2012 року. За результатами якої складено акт № 148/226/30691543.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

- перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «АТБ-інвест» та його контрагентом-постачальником ТОВ «ТЕП «Транссервіс» за жовтень 2012 року;

- на порушення п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України ТОВ «АТБ-інвест» завищено податковий кредит за жовтень 2012 року на суму 133 333,33 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 133 333,33 грн.

На підставі виявлених порушень, податковим органом 12.03.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062250, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 133 333,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 18.05.2013 року № 2120/10/10-25 та рішенням Міністерства доходів та зборів України від 21.06.2013 року № 5460/6/99-99-10-01-15 скарги позивача залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас окрім, вказаних обставин, для правильного вирішення справи за участю податкового органу суду необхідно встановити, зокрема, чи здійснювався рух активів у процесі здійснення господарської операції, чи мають учасники господарської операції спеціальну податкову правосуб'єктність та чи існує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

12.10.2012 року між товариством з ТОВ «ТЕП «Транссервіс» (продавець) та ТОВ «АТБ-інвест» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передав покупцеві у власність майно, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 2034 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Хмельницького Богдана, буд. 104, літера за планом «А». Реєстраційний номер майна 1292295. Відповідно до розділу 2 вказаного договору, сторонами визначено ціну майна в розмірі 800 000,00 грн. з ПДВ, та порядок її сплати. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі під № 584. 20.11.2012 року право власності позивача на вказане майно зареєстровано комунальним підприємством Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом № 36328094 від 20.11.2012 року.

Окрім того, на виконання умов вказаного договору ТОВ «АТБ-інвест» платіжним дорученням № 6092 від 19.10.2012 року здійснило перерахунок грошових коштів в сумі 800 000,00 грн. ТОВ «ТЕП «Транссервіс» в рахунок оплати нерухомого майна. Актом прийому-передачі від 03.11.2012 року підтверджено факт прийняття нерухомого майна позивачем.

19.10.2012 року ТОВ «ТЕП «Транссервіс» виписано позивачеві податкову накладну № 1 на суму 800 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 133 333,33 грн., яку і було включено позивачем до сум податкового кредиту за жовтень 2012 року.

Порядок обліку податку на додану вартість встановлений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.)

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати звітного періоду та податковий кредит на підставі первинних документів та податкової накладної, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведеної господарської операцій.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення оспорюваного рішення є акт від 09.01.2013 року № 44/22.317/23535301 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТЕП «Транссервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року , а тому відповідач дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту по операції з придбання нерухомого майна у ТОВ «ТЕП «Транссервіс».

Щодо твердження податкового органу про не надання позивачем висновку про оцінку майна та пояснень щодо використання у господарській діяльності придбаного у ТОВ «ТЕП «Транссервіс» нерухомого майна, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься висновок ТОВ «Мегаліт-Експерт» від 03.10.2012 року про вартість об'єкту оцінки, з якого вбачається, що станом на 03.10.2012 року вартість нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі загальною площею 2034 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Хмельницького Богдана, буд. 104, складає 764 949,00 грн.

Окрім того, відповідно до вимог цивільного та господарського законодавства сторони вільні при укладанні договорів, в тому числі при встановлені розмірі цін за товари, роботи (послуги). Презумпція правомірності правочину встановлена законодавством. Власник володіє користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Отже, висновки про відсутність пояснень, щодо використання придбаного у власність майна не можуть свідчити про порушення вимог податкового законодавства. Так сам як і відсутність відповіді на лист відповідача від 19.02.2013 року № 2957/10/226 надісланого до комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницького бюро технічної інвентаризації» про надання інформації про реєстрацію права власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна не може розцінюватись судом як доказ неправомірності позивача щодо формування податкового кредиту по господарській операції з придбанню вказаного майна.

Позивачем надано до суду копії документів, які не дають підстав вважати, що господарська операція позивача з його контрагентом, за якою ним сформовано податковий кредит, є нереальною і безтоварною. Податковим органом в акті перевірки не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам правочину, також не надано жодного судового рішення про визнання договору купівлі-продажу недійсним, тому суд вважає висновки податкового органу стосовно порушення позивачем вимог п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 133 333,33 грн., не обґрунтованими та безпідставними.

За таких умов, суд вважає податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року № 0000062250 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 1333,33 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-інвест» судові витрати у розмірі 1333,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року № 0000062250.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" судові витрати у розмірі 1333,33 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 17 вересня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 17.09.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський