Справа № 2610/1561/2012
Провадження №2/761/1085/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Іовенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості , -
ВСТАНОВИВ:
Представник Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 77.2/СЖ-372.07.2 від 16.11.2007 р. в сумі 24 507 796 грн. 53 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення № 1-4, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а у разі його недостатності - на інше майно, що належить відповідачу на праві власності, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору № 77.2/СЖ-372.07.2. від 16.11.2007 року; також просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн. 00 коп.
В подальшому представником банку неодноразово збільшував вимоги та остаточно просив суд у зв'язку з невиконанням позивачем умов кредитного договору стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором з врахуванням відсоткової ставки 15%, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 1 488 612,59 доларів США, прострочену заборгованість за процентами - 376 195,48 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 20 388 038,03 долари США, пеню за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 6 869 868,25 доларів США, а також 3% річних від суми простроченого кредиту - 104 610,72 долари США, 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 35 259,40 доларів США.
В судовому засіданні представник банку підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позові. Пояснив, що виконавши взяті на себе зобов'язання перед ОСОБА_1 повною мірою, а тому має право вимагати від відповідача всю суму боргу разом із штрафними санкціями.
Представник відповідача визнав позов частково. Не заперечував проти стягнення зі ОСОБА_1 1 478 604,83 доларів США - основної суми заборгованості, 346 976,60 доларів США - заборгованості по процентах та 2 773 383,96 грн., що еквівалентно 346 976,60 доларів США в якості пені. Щодо задоволення позову в іншій частині заперечував. Пояснив, що стягнення заборгованості за несвоєчасне погашення процентів за кредитом 6 820 304,23 доларів США та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 22 332 847,35 доларів США на даний час не є можливим у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Також просив зменшити розмір пені за простроченими процентами відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України до розміру процентів на які вони нараховувались, а саме до 346 976,60 доларів США. Також зазначив, що вимога банку про стягнення №5 річних за прострочення виконання зобов'язань є незаконною та необґрунтованою. Відповідно до п. 7.2. кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строк (термін) до 16.10.2010 р. включно, останнє нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступного робочого дня після 16.10.2010 р., в подальшому проценти не нараховуються . Крім того, за умовами договору (п. 4.5.), за порушення строків (термінів) повернення кредитів та/або сплати процентів за користування кредитами, позичальник має сплачувати банку пеню за кожен день прострочки у розмірі 1,6% від суми. Тобто умовами договору встановлено розмір процентів, а тому відсутні підстави для нарахування 3% за положеннями ст.. 625 ЦК України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено і не заперечується сторонами, що 16.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 77.2/СЖ-372.07.2 за умовами якого банк надав відповідачу відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 1 500 000,00 доларів США строком до 16.11.2010 року з процентною ставкою 14% річних.
Не заперечувалась в судовому засіданні та обставина, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.
В свою чергу, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання (п.п. 4.1., 4.2. кредитного договору) забезпечити повне повернення одержаної суми кредитів не пізніше 16.11.2010 р. та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісячно до 10 числа (включно) кожного календарного місяця або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.
За приписами ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Представником відповідача в судовому засіданні було визнано, що ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по кредитного договору та наявну заборгованість за кредитом у сумі 1 478 604,60 доларів США, по процентах - 346 976, 60 доларів США.
Також представник відповідача не заперечував щодо стягнення з відповідача на користь банку пені на проценти у розмірі 346 976,40 доларів США у гривневому еквіваленті - 2 773 383,96 грн., оскільки представник банку вимагає стягнути пеню у гривні з наслідками застосування пропуску строку позовної давності та вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Як свідчить наданий представником позивача належним чином завірений розрахунок, заборгованість відповідача перед банком становить: 1 478 604,83 долари США, 346 976,60 доларів США прострочена заборгованість за процентами.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Банком до суми заборгованості ОСОБА_1, як це вбачається з розрахунку, включено пеню, нараховану за умовами договору за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасне погашення процентів по кредиту та 3% річних від простроченої суми заборгованості, а всього - 234 216 966,79 грн.
Пунктом 5.1 кредитного договору встановлено, що у разі недотримання Позичальником умов кредитного договору, Банк має право вимагати його дострокового припинення, повергнення одержаної суми кредиту, сплати нарахованих за ним процентів.
Таким чином, беручі до уваги визнання представником відповідача вимог банку в частині заборгованості по кредиту та процентах, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача про стягненню заборгованості за кредитом підлягає у розмірі 1 478 604,83 дол. США та простроченої заборгованості по процентам - 346 976,60 долари США, а всього - 1 825 581,43 долари США.
Щодо задоволення вимог ПАТ «Родовід Банк» в частині стягнення пені по прострочених процентах, то вони підлягають, на думку суду, задоволенню частково, виходячи з наступного.
В судовому засіданні представником відповідача зроблено заяву про застосування строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення нарахованої пені по процентах.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або може довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, згідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Як свідчить розрахунок заборгованості, наданий представником банку, пеня за простроченими процентами нараховувалась з 11.03.2009 року. В свою чергу, як свідчать матеріали справи, позов пред'явлено в вересні 2010 року.
Відповідно до п.п. 7.2., 7.3. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в останній робочий день місяця, та в день повного погашення кредитів позичальником за цим договором, але не пізніше строку (терміну), вказаного у пункті 1.1. цього договору. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у строк (термін), встановлений у п. 1.1. цього договору, останнє нарахування процентів за користуванням кредитів здійснюється наступного робочого дня за датою вказаною у пункті 1.1. цього договору, в подальшому проценти за користування кредитом не нараховуються.
Таким чином проценти, відповідно до умов договору нараховуються до 16.11.2010 р. включно.
Отже, враховуючи положення ст. 258 ЦК України, пеня може нараховуватись тільки до вимог про стягнення пені за період з 07.09.2009 року до 16.11.2010 року - останньою датою нарахування процентів.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Представник відповідача просить суд застосувати вищенаведені положення про зменшення розміру пені по прострочених процентах, у зв'язку з відсутністю у банку збитків у позивача та не співмірністю сум нарахованої пені та суми процентів на які вона нараховувалась, та посиланням на Рішення Конституційного суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин звернув увагу судів, що «У справах, що розглядалися судами, предметом неустойки були лише грошові кошти, розмір яких встановлювався договором. Як правило, суди вірно визначали цей розмір. При цьому враховували положення частини 3 статті 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки, якщо він значно перевищував розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Проте суди не завжди застосовували зазначене вище положення закону та стягували неустойку в сумі, що в кілька разів перевищувала розмір заборгованості».
Як вбачається з матеріалів справи, пеня по прострочених процентах у розмірі 6 820 304, 23 дол. США нарахована по прострочених процентах у розмірі 346 976,60 доларів США. Таким чином пеня перевищує розмір заборгованості, на який вона нараховувалась, більш ніж у 19 разів.
Також представником позивача не доказів наявності будь-яких збитків, що їх спричинив відповідач.
Виходячи з загальних засад цивільного судочинства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до розміру процентів на які вони нараховувались, а саме до 346 976,60 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2 773 383,96 грн.
Також суд приходить до висновку, що вимоги представника банку у частині стягнення пені по кредиту не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, вимога про стягнення пені по простроченому кредиту були пред'явлені представником позивача в судовому засіданні 05.04.2012 р.
В свою чергу, представник відповідача заявив про застосування строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення нарахованої пені за простроченим кредитом у розмірі 22 332 847,35 доларів США у гривнях за офіційним курсом НБУ.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або може довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як це встановлено ч. 1 ст. 261 ЦК України.
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору сума кредиту повинна бути повернута відповідачем не пізніше 16.11.2010 року.
За розрахунком заборгованості пеня за простроченими процентами нараховувалась з 17.11.2010 року.
Як встановлено судом, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за простроченим кредитом сплив 17.11.2011 року.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представником позивача також заявлено вимоги про стягнення нарахованих 3% річних від простроченої суми у сумі 149 609,18 доларів США у гривнях за офіційним курсом НБУ не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з кредитного договору, сторони домовились, що за порушення строків (термінів) повернення кредитів та/або сплати процентів за користування кредитами, сплачувати Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6% від суми (п. 4.5. договору).
Таким чином, договором встановлений інший розмір процентів (1,6 % від простроченої суми), як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, ніж передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому додаткове нарахування 3% є неправомірним, що також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Ухвалі від 13.10.2010 року у справі №6-23881св09.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь Пат «Родовід Банк» підлягає 1 478 604,83 дол. США - заборгованість за кредитом, 346 976,60 дол. США - заборгованість по прострочених процентах, 1 825 581,43 дол. США та пені по прострочених процентах в сумі 346 976,60 доларів США, що за курсом НБУ на час розгляду справи складає 2 773 383,96 грн.
Решта заявлених банком вимог задоволенню не підлягають.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 256, 258, 261, 267, 526, 551, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 825 581, 43 доларів США заборгованість за кредитним договором, 2 773 383 грн. 96 коп. пені за прострочені проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442) судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя:
Судове рішення № 33711114, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 16.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2610/1561/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: