Ухвала суду № 33710740, 16.09.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:123/4852/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В. № провадження:22-ц/190/4450/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Підлісна І. А. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Підлісної І.А., суддів:Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на дії державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 01.06.2013 року,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 18 листопада 2011 року звернено стягнення на предмет іпотеки (за договором іпотеки від 23 січня 2008 року за реєстровим №212), а саме: на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1101/0108/88/011 від 23 січня 2008 року у сумі 74 652,03 доларів США, що еквівалентно 595 252,89 грн., для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах за початковою ціною, визначеною попередньо незалежним експертом - суб'єктом оціночної діяльності. Стягнено з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120грн. в рівних частках, а саме по 9910 грн. з кожного (а.с. 45-47).

26.04.2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) рішення Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, старшого державного виконавця Іванова В.А., та заступника начальника Київського ВДВС СМУЮ Коржова Р.В.( а.с. 85-89).

Скарга мотивована тим, що при виконанні вищезазначеного рішення суду державний виконавець Іванов В.А., незважаючи на відсутність авансування видатків з боку стягувача ПАТ «Сведбанк», не повернув виконавчий документ без виконання, як того вимагають положення п 4 ст 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім цього, постанова про відкриття виконавчого провадження від 7.05.2012 року була винесена старшим державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ Івановим В.А. Але, починаючи з вересня 2012 року всі виконавчі дії проводились заступником начальника Київського ВДВС Коржовим Р.В. При цьому, в порушення п 6.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 2.04.2012 року, письмове доручення начальника відділу про передачу виконавчого провадження від одного до іншого державного виконавця відсутнє. Відповідні відомості також повинні бути внесені до Єдиного реєстру, оскільки вказані дії щодо передачі виконавчого провадження в межах органу ДВС не були здійснені, всі процесуальні документи, які винесені заступником начальника ВДВС, підлягають скасуванню.

13.09.2012 року державним виконавцем Коржовим Р.В. складено акт опису та арешту майна, до якого внесені неправдиві відомості стосовно виходу державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1. В цьому акті підписи понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 викликають сумнів.

В платіжному дорученні від 22.10.2012 року № 3739 та в розпорядженні від 19.10.2012 року стягувачем зазначено ПАО «Всеукраїнський акціонерний банк», а не ПАО» Сведбанк».

12.02.2013 року Коржовим Р.В. складено акт уцінки майна, переданого на реалізацію в рамках виконавчого провадження. Рішення щодо уцінки майна прийнято передчасно, без достатніх правових підстав, оскільки на той час офіційної інформації щодо не реалізації квартири АДРЕСА_1 до ВДВС не надходило.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_12 просив визнати бездіяльність Старшого державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Іванова В.А., яка виявилась у неповерненні стягувачу виконавчого документа відповідно до п.п. 4 п.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»; зобов'язати старшого державного виконавця Київського ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції Івановича В.А. вчинити певні дії, а саме повернути виконавчий документ № 2-3973/2011 від 20.04.2012 року, виданий Київським районним судом м. Сімферополя у відповідності до п.п. 4 п.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувачу; визнати дії заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржова Р.В. щодо складання акту опису й арешту майна від 13.09.2013 року незаконними та скасувати зазначений акт; визнати дії заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ Коржова Р.В. щодо передачі пакету документів разом із заявкою на реалізацію квартири АДРЕСА_1 та організацію прилюдних торгів незаконними. (а.с. 89 п 2-5).

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 01.06.2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії та бездіяльність, зобов'язання до вчинення дій відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_12 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову - про задоволення скарги, поданої в порядку ст. 383 ЦПК України. Заявник наводить доводи, які є аналогічними викладеним в скарзі на дії ВДВС, за винятком неправильного зазначення стягувача в платіжному дорученні та розпорядженні.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні суб'єктами оскарження виконавчих дій права та свободи заявника не були порушені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 7.05.2012 року була винесена старшим державним виконавцем Київського ВДВС СМУЮ Івановим В.А. ( а.с. 102)

28.08.2012 року виконуючим обов'язки начальника ВДВС Сімферопольського МУЮ затверджено акт прийому - передачі виконавчих проваджень, в тому числі відносно ОСОБА_14, від державного виконавця Іванова В.А. до Коржова Р.В. (а.с. -136-142).

Згідно з пунктом 6.2 «Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженою наказом Мінюсту від 02.04.2012, № 512/5, виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією. Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого фактично відбулася з письмової санкції начальника відділу, який затвердив акт прийому - передачі виконавчих проваджень. Заявник не вказав, яким чином були порушені його права внаслідок такого порядку передачі виконавчих проваджень. Відвід державному виконавцю у порядку ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» ним не заявлявся.

Також заявник не довів, що було порушено його права чи свободи під час вирішення державним виконавцем питання щодо попереднього авансування виконавчих дій стягувачем.

Відповідно до ст.42 ЗУ «Про виконавче провадження» з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

13.06.2012 року державним виконавцем було надіслано стягувану пропозицію щодо авансування витрат виконавчого провадження, пов'язаних з виготовленням технічної документації та проведенням експертизи об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_6

Із довідки Київського ВДВС СМУЮ № 0350/11467 від 31.05.2013 року, копії депозитного рахунку ВДВС та реєстру до цього рахунку вбачається, що 08.08.2012 року на рахунок по обліку депозитних сум Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ була зарахована сума у розмірі 1200грн. від ПАТ «Сведбанк» як авансовий внесок по проведенню експертної оцінки нерухомого майна, що належить ОСОБА_6 ( а.с. 143-146).

За таких обставин, права ОСОБА_6 внаслідок внесення стягувачем авансового внеску з порушенням встановленого державним виконавцем строку, не зачіпаються. Його посилання на положення ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено право державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу у разі несплати авансових витрат, є безпідставними.

20 грудня 2012 року між Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції та ПП «Нива-В.Ш.» було укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ( а.с. 131)

Листом за № 01-Н/0145 від 11.02.2013 року ПП «Нива- В.Ш.» повідомило Київське ВДВС, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за договором № 0112474 від 20.12.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), яке належить ОСОБА_6, не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців. (а.с. 134). Організатор торгів просив здійснити уцінку майна та надати відповідний акт.

12.02.2013 начальником Київського ВДВС затверджено акт уцінки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1(а.с. 135).

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем.

Доводи заявника про те, що акт уцінки державний виконавець склав на один день раніше, ніж отримав письмову відповідь від організатора торгів щодо необхідності переоцінки майна, самі по собі не вказують на порушення прав заявника. Виходячи з положень ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», в даному випадку має значення чи була здійснена уцінка майна після проведення прилюдних торгів у встановленому законом порядку, а не факт уцінки майна до або після отримання письмового повідомлення органом виконавчої служби.

Що стосується оскарження ОСОБА_6 дій державного виконавця по складенню акту опису та арешту майна від 13.09.2012 року, в якому вказана квартира АДРЕСА_1 то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість в цій частині скарги (а.с.182-184). Посилання заявника на те, що підписи понятих в нього викликають сумнів, а тому можливо акт складався без понятих, мають характер припущення; не підтверджений будь - якими доказами.

Згідно з ч 3 ст 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив законне та обґрунтоване по суті рішення (ухвалу), підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 01.06.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Підлісна І.А. Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А.