Ухвала суду № 33709481, 25.09.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/8787/13-ц

Провадження №6/751/1825/2013

УХВАЛА

25 вересня 2013 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Деркача О. Г.

при секретарі Лящинська М. В.

за участю: заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 19.02.2013,

В С Т А Н О В И В :

04.09.2013 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 19.02.2013 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що оскаржуваним рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 19.02.2013 було задоволено позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 500216298. Зазначає, що рішення третейського суду прийняте у справі, що не підвідомча третейському суду, оскільки відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки). Також вважає, що дане рішення підлягає скасуванню з підстав передбачених п. 5 ч. 2 ст. 389-1 ЦПК, оскільки вона не брала участі у розгляді справи, у зв'язку з тим, що не була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, а третейським судом було вирішене питання про її права та обов'язки. Про рішення третейського суду стало відомо 07.06.2013, після отримання ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова про порушення провадження по справі № 751/5206/13-ц від 31.05.2013 про видачу виконавчого листа.

Заявник у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.12), клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 389-4 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу у відсутність представника заінтересованої особи, оскільки неявка осіб не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи третейського суду № 76-9/33/13, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» 19.02.2013 суддею Кулієва Н.Ю. по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» були задоволено у повному обсязі, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі: за кредитом - 37 381,89 грн., по відсотках - 1 026,19 грн., по комісії - 4 627,91 грн., штраф - 6 200,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн. (а.с.31-32 Третейської справи).

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених даним Законом.

Зокрема, рішення третейського суду може бути оскаржено сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

При вирішенні питання про дотримання ОСОБА_1 строків, передбачених ст. 51 Закону України «Про третейські суди», суд враховує, що як наголосив Європейський суд з прав людини у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову з того моменту, коли вони ознайомилися із рішенням, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.

Враховуючи те, що рішення третейського суду було винесено 19.02.2013, заява про скасування рішення була подана до суду 04.09.2013 року, після того, як заявник 07.06.2013 дізналася про оскаржуване рішення, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, тому виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Частиною третьою статті 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-5 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Так, у відповідності до умов кредитного договору № 500216298 від 08.07.2011 (а.с.8), судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв'язку з кредитним договором та розгляд і вирішення всіх не вирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними Кредитного договору відбувається у Постійнодіючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту підлягають в тому числі, але не виключно, спори, предметом яких є виконання (невиконання, неналежне виконання) Кредитного договору, припинення (розірвання) Кредитного договору, стягнення неустойки, зміна умов Кредитного договору, відшкодування завданих порушенням Кредитного договору збитків, недійсність Кредитного договору, неукладеність Кредитного договору, відновлення становища, яке існувало до порушення Кредитного договору тощо. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійнодіючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням даного Договору Сторони надали свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з Кредитним договором. Сторони домовились, що розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про третейські суди» спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Судом встановлено, що третейська угода у вигляді третейського застереження укладена між сторонами відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про третейські суди».

Встановлено, що ОСОБА_1 була стороною, а саме відповідачем по справі, їй надсилалась копія ухвали про початок розгляду третейської справи від 17.01.2013 (а.с.2 третейської справи) та копія рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 19.02.2013 (а.с.33 третейської справи). Не можуть бути прийняті до уваги доводи заявника про те, що розгляд позову ПАТ «Альфа-Банк» в третейському суді відбувся без її участі, оскільки законом не передбачено такої підстави для скасування рішення третейського суду як розгляд справи за відсутності будь-кого зі сторін, які не повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Пункт 5 ст. 51 Закону України «Про третейські суду» визначає як одну із підстав для скасування рішення третейського суду у випадку, коли третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. В зазначеному пункті мова йде про склад осіб по справі, а не про розгляд справи без участі всіх сторін.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про третейські суди», суд вважає, що спір, по якому винесено рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у справі № 76-9/33/13 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підвідомчий третейському суду.

Суд вважає необґрунтованими посилання заявника на п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» щодо справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, який вступив у дію 12 березня 2011 року, оскільки він не розповсюджується на спори про стягнення заборгованості з боржників, до яких ПАТ «Альфа-Банк» звертається не з позовом щодо захисту прав споживачів, а з позовом про стягнення заборгованості, тобто захищаючи своє порушене право у договірних правовідносинах.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.

Пленум Верховного Суду України в пп. 1, 6 постанови від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснив, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фiзична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ст.137 ЦПК України щодо форми й змiсту позовної заяви, зокрема, мiстити вiдомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмiр сум, щодо яких заявлено вимоги, з вiдповiдними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що пiдтверджують позов.

Отже, Пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що позовна заява про захист прав споживача подається саме споживачем, у разі порушення його прав, передбачених ст. ст. 4-15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, ПАТ «Альфа-Банк» відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не є споживачем і позовна заява про стягнення заборгованості була подана до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 500216298 від 08.07.2011 і в суді вирішувалось лише питання про стягнення заборгованості.

Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року по справі № 1-26/2011, яке є обов'язковим для застосування на всій території України, підтверджено, що саме споживач має звертатися до суду як під час укладення кредитного договору, так і під час виконання договору.

Також преюдиційною є постанова Верховного Суду України від 6 червня 2012 року (6-50цс12), прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, якою визнано законним посилання на п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ третейському суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 19.02.2013 ухвалено відповідно до вимог чинного на день його ухвалення законодавства та є обґрунтованим, а тому враховуючи відсутність доведених заявниками у встановленому ЦПК України порядку підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду, вичерпний перелік яких встановлений ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-5 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 19.02.2013 у третейській справі № 76-9/33/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 389-4, 389-5, 389-6, 294 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк подання заяви про скасування рішення третейського суду.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 19.02.2013 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Г. Деркач