Ухвала суду № 33709389, 26.09.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

провадження № 2/762/1726/13

справа 762/3330/13-ц

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

У Х В А Л А

« 26» вересня 2013 року м. Севастополь

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя Дибець О.М., розглянувши матеріали поданої ОСОБА_1 позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1. звернувся із зазначеною позовною заявою до Балаклавського районного суду міста Севастополя в порядку цивільного судочинства в інтересах позивача ОСОБА_2

Позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 121 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадку, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Частиною 1 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання (чч. 1, 2 статті 42 ЦПК України).

Дія з посвідчення довіреності не є тотожною засвідченню підпису особи.

У цьому зв'язку слід зазначити, що за змістом пункту 6 Глави 7 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 липня 2012 року № 296/5, норми якого суд застосовує за аналогію з метою надання правильного тлумачення термінів «посвідчення довіреності» і «засвідчення підпису», що застосовуються у законодавстві України, справжність підпису засвідчується лише на тих документах, зміст яких, по-перше, не суперечить закону і які, по-друге, не мають характеру правочинів; при засвідченні справжності підпису лише підтверджується, що підпис зроблений певною особою.

Тобто посвідченню притаманна перевірка усього змісту відповідного правочину, з яким закон пов'язує його дійсність. Натомість засвідчення підпису обмежується виключно перевіркою справжності учиненого особою підпису.

Згідно з частиною 3 статті 202 і статтею 244 ЦК України видача довіреності є одностороннім правочином, відтак, довіреність на вчинення процесуальних дій у цивільному судочинстві має бути посвідчена, у тому числі посадовою особою відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, яке здійснює утримання житлового фонду за місцем проживання особи, яка її видала.

До Балаклавського районного суду міста Севастополя із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1, надавши на підтвердження своїх повноважень текст довіреності, який не містить як посилання на її посвідчення за місцем роботи чи проживання позивача, так і учиненого напису про посвідчення видачі цієї довіреності.

Учинивши на зазначеному тексті довіреності напис про засвідчення підпису довірителя, посадова особа КП «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7» СМР не взяла до уваги, що видача довіреності є правочином, не перевірила його змісту та викладених у документі фактів, у тому числі відомостей про представника, не встановила і не підтвердила учиненням відповідного запису факту проживання довірителя у будинку, що перебуває в управлінні підприємства, тобто не посвідчила довіреність загалом та не оцінила її змісту як правочину.

Здійснена цією посадовою особою перевірка справжності підпису довірителя є тільки однією зі складових тих дій, яких вона була зобов'язана вчинити, посвідчуючи довіреність, тобто є недостатньою для визначення процесуальної довіреності чинною.

Отже, повноваження ОСОБА_1 на ведення справи зазначена довіреність у розумінні наведених вимог закону належно не посвідчує.

Таким чином, ураховуючи, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, підстав для відкриття провадження у цивільній справі немає, позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 40, 42, 121, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір»,

у х в а л и в :

Подану ОСОБА_1 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суму судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 71 копійку, сплаченого 24 вересня 2013 року за квитанцією № 956.923.1 Севастопольської філії ПАТ КБ «Приватбанк» на рахунок № 3121920670002 (для отримувача - Державний бюджет Балаклавського району, код за ЄДРПОУ - 37963282, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Севастополі, код банку (МФО) - 824509, код класифікації доходів бюджету - 22030001), - повернути ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер суду не наданий).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Дибець О.М.