Постанова № 33708092, 24.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 902/656/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Миханюк М.В. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - представник Мастюк Є.П. дов.№645/к-2012 від 26.12.12р.;

Від відповідача - не з'явився

Від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Військової частини А0215 Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 18.07.13 р. у справі №902/656/13 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Державного виробничо-технічного підприємства "Граніт"

до Військової частини А 0215 Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області

про стягнення 1047714,00 грн. заборгованості згідно договору про закупівлю послуг за державні кошти №62/12 від 29.05.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Державне виробничо-технічне підприємство "Граніт" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Військової частини А0215 Міністерства оборони України 1047714,00 грн. заборгованості згідно договору про закупівлю послуг за державні кошти №62/12 від 29.05.2012.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.05.2013 порушено провадження у справі №902/656/13 та призначено судове засідання на 13.06.2013 року.

Ухвалою від 13.06.2013 місцевим господарським судом відповідно до норм ст.27 ГПК України залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.07.13р. позов задоволено повністю.

Стягнуто з Військової частини А0215 Міністерства оборони України (вул.Червоноармійська, 105, м.Вінниця-7, 21007; ідент. код 24981451) на користь Державного виробничо-технічного підприємства "Граніт" (вул.Терешкової, 27, корп.2, м.Одеса, 65078; ідент. код 14307848) 1047714,00 грн. боргу, 20954,08 грн. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Відповідач - Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 18 липня 2013 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Скаржник апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що:

Місцевий господарський суд зазначаючи у рішенні про не проведення розрахунків Відповідача із Позивачем належним чином, не врахував вимоги Бюджетного кодексу України про застосовування казначейського обслуговування бюджетних коштів (стаття 43) та порядку здійснення платежів і розрахунків при закупівлі послуг за державні кошти (стаття 49).

Зазначає, що згідно приписів статті 43 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Апелянт вказує, що Відповідач - як і всі розпорядники бюджетних коштів, не є безпосереднім користувачем коштів та безпосередньо не здійснює проведення платежів, оскільки одержує бюджетні кошти і здійснює розрахунки за надані послуги виключно шляхом перерахування коштів з рахунків Військової частини А0215 Державним казначейством України у встановленому законом порядку.

Вказує на те, що згідно із Законом України "Про Збройні Сили України" Військова частина А0215 є складовою частиною Збройних Сил України і її фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Казначейське обслуговування Військової частини А0215, у т.ч. проведення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань, здійснюється Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань, згідно статті 49 Бюджетного кодексу України, проводиться після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов 'язання, на підставі доручення розпорядника бюджетних коштів органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Скаржник зазначає, що закупівля послуг з поточного ремонту типових елементів заміни зенітних ракетних комплексів "С-300П" у ДВТП "Граніт" згідно з договором від 29.05.12 року №62/12 здійснювалася за таких умов:

закупівля передбачена Планом використання кошторисних призначень Повітряних Сил Збройних Сил України у 2012 році за бюджетною програмою КПКВ 2101020/7 за загальним фондом державного бюджету;

зареєстрована в Головному управлінні Державної казначейської служби у Вінницькій області як бюджетне фінансове зобов'язання Військової частини А0215 перед ДВТП "Граніт";

передбачалась до оплати згідно наявних бюджетних асигнувань.

Крім того зазначає, що на особовий рахунок Військової частини А0215 за програмою "Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ", КПКВ 2101020 - відновлення боєздатності, тримання, експлуатація, ремонт озброєння та військової техніки (загальний фонд) упродовж жовтня-грудня 2012 року надійшли бюджетні кошти, з яких передбачалось здійснення оплати ДВТП "Граніт" заборгованості за надані послуги за договором від 29.05.12 № 62/12.

У зв'язку з чим, після отримання послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядником бюджетних коштів прийнято рішення про їх оплату та надано доручення на здійснення платежу до органу Державної казначейської служби України.

Обгрунтовує, це тим, що відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та пункту 12.3 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2011 року № 1223, який діяв до 24 грудня 2012 року (далі - Порядок обслуговування державного бюджету), органи Державної казначейської служби України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за, дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов 'язання та бюджетного фінансового зобов 'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Вказує на те, що для проведення розрахунків із Позивачем за договором від 29.05.12 №62/12 Військовій частині А0215 необхідно було лише надати відповідні доручення до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

Зазначає, що після надходженні коштів на особовий рахунок Військової частини А0215 за відповідною програмою КПКВ 2101020 (загальний фонд) до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області надано платіжні документи для оплати бюджетного фінансового зобов'язання перед ДВТП "Граніт" за договором від 29.05.12 № 62/12.

У той же час, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області здійснено лише платежі у сумі 614 826,00 грн. за платіжними дорученнями № 487, № 488, № 525, № 526, № 527, № 528, № 852.

Платежі згідно платіжних доручень №829, №830, №831, №851, № 1112, № 1113, № 1114, № 1204, № 1205, № 1206, № 1207, № 1208, № 1311 на загальну суму 1 047 714,00 грн. залишені не проведеними.

Вважає, що помилковим є твердження суду першої інстанції про відсутність у Відповідача бюджетних коштів для здійснення оплати Послуг.

Скаржник зазначає, що упродовж жовтня-грудня 2012 року, на момент пред'явлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області документів для оплати Позивачу заборгованості за надані Послуги, на особовому рахунку Військової частини А0215 за програмою "Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ", КПКВ 2101020 - відновлення боєздатності, тримання, експлуатація, ремонт озброєння та військової техніки (загальний фонд) були кошти у сумі більше 100 млн. грн.

Розподілом цих коштів передбачалось здійснення оплати Позивачу заборгованості згідно з договором від 29.05.12 № 62/12.

Крім того зазначає, що згідно пункту 12.8 Порядку обслуговування державного бюджету - відсутність невикористаних відкритих асигнувань розпорядників бюджетних коштів або перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетних коштів, вважається бюджетним правопорушенням, і є підставою для повернення платіжних доручень без виконання та застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства. Вважає, що вказане місцевим господарським судом залишено без уваги.

Також апелянт зазначає, що згідно статті 43 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає також контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

Зокрема, при наявності порушень визначених у Порядку обслуговування державного бюджету, платежі за взятими бюджетними зобов'язаннями не здійснюються, а платіжні доручення до виконання не приймаються.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів від яких воно надійшло.

У разі коли платіжне доручення не прийняте до виконання у зв'язку з порушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів, органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.

Платіжні доручення №829, №830, №831, №851, №1112, №1113, №1114, №1204, №1205, №1206, №1207, №1208, №1311 до Військової частини А0215 не поверталися, заходи впливу за порушення бюджетного законодавства до Відповідача не застосовувалися, що свідчить про відсутність підстав для нездійснення платежів за цим зобов'язанням.

Апелянт вважає, що ним вжито всіх встановлених законодавством заходів для проведення розрахунків із Позивачем, не відмовляючись та не уникаючи від їх виконання. Тому твердження про неналежне виконання Військової частиною А0215 своїх зобов'язання є хибним.

Скаржник вказує на те, що предметом позову ДВТП "Граніт" є вимога про стягнення з Відповідача коштів.

Ці кошти, за своїм кінцевим призначенням, на підставі платіжних доручень Військової частини А0215, повинні були перераховані Позивачу Головним управлінням Державної казначейської служби у Вінницькій області.

Вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що наявність спірних правовідносин між Відповідачем та органом Державної казначейської служби, який не здійснив перерахування коштів на рахунок позивача, не є підставою для відмови у позові є неправомірним, оскільки іншого порядку проведення розрахунків між Військовою частиною А0215 та ДВТП "Граніт" (окрім як через органи Державної казначейської служби України) законодавством непередбачено.

В судовому засіданні представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

Представник скаржника та третьої особи в судове засідання не з'явились. В установленому порядку повідомлені про час та місце судового засідання. Явка сторін обов'язковою не визнавалась.

Крім того, від скаржника до суду надійшло клопотання, в якому він доводи апеляційної скарги підтримує в повному обсязі та просить розглядати апеляційну скаргу без участі його представника.

Дослідивши докази у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду встановила.

29.05.2012 між Військовою частиною А0215 (Замовник) та Державним виробничо-технічним підприємством "Граніт" (Виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №62/12, відповідно до якого Виконавець зобов'язується у 2012 році надати послуги, зазначені в Специфікації послуг (Додаток 1 до Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору найменування послуг: послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту бойових засобів, код 29.60.9 - згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97, а саме: поточний ремонт типових елементів заміни зенітних ракетних комплексів С-300П (далі - Послуги). Обсяг надання Послуг встановлений Специфікацією послуг (Додаток 1 до Договору).

Виконавець здійснює надання Послуг за цим Договором після отримання від Замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов Договору, яким Замовник визначає обсяги закупівлі Послуг у відповідності до Специфікації послуг (Додаток 1 до Договору) (п. 1.4. Договору).

Підставою закупівлі є "Річний план закупівель на 2012 рік Міністерства оборони України, військова частина А0215, код ЄДРПОУ 24981451", затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 29.02.12 №36/12 (зі змінами) (п. 1.5. Договору).

Підставою для укладення Договору є рішення комітету з конкурсних торгів військової частини А0215 від 10.05.12 № 169/12 (п. 1.6. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору із змінами згідно Додаткової угоди №1 від 23.10.12р. сума договору становить 1 662 540,00 грн., у тому числі: ПДВ 277 090,00 грн.

Четвертим розділом Договору, сторони визначили порядок здійснення оплати.

Так, відповідно до п.4.1. Договору, Замовник здійснює розрахунки з Виконавцем за надані Послуги шляхом: прямого банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця через відповідні реєстраційні рахунки військової частини А0215, відкриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області; використання всіх форм (методів) розрахунків, визначених чинним законодавством України за взаємною (письмовою) згодою Сторін.

Розрахунки за надані Послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством України протягом 2012 бюджетного року, після надання Замовнику (командиру військової частини А2504) Виконавцем наступних документів: затвердженого Виконавцем та Замовником Акту приймання наданих Послуг (форма акту наведена в Додатку 3 до Договору); рахунку-фактури; затвердженого представником Замовника (командиром військової частини А2504) Акту прийому-передачі (форма акту наведена в Додатку 4 до Договору), у разі передачі елементів Виконавцю (п. 4.2. Договору).

Після закінчення надання Послуг за цим Договором (або по факту припинення дії цього Договору) та затвердження Актів інвентаризації (зразок наведений у Додатку 6 до Договору) Сторони у місячний термін проводять остаточну звірку взаєморозрахунків з підписанням Акту виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків (зразок наведено у Додатку 5 до Договору). Акт виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків є підтвердженням взаємного виконання Сторонами зобов'язань за даним Договором (п. 4.5. Договору).

Згідно з п.5.1. Договору, послуги надаються протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дня надання Замовником нарядів на ремонт (форма 5 наказу Міністра оборони України № 690 від 24.12.10, оформлених військовою частиною А1131) за умови надання повідомлення Замовником Виконавцю про готовність до виконання умов Договору відповідно до пункту 1.4. Договору, але не пізніше 01.12.12 року.

Місце надання послуг: військові частини військові частини А2860 (с.Данилівка Васильківського району Київської області), А0593 (м.Нікополь Запорізької обл.), А2800 (м.Одеса), А2183 (м.Первомайськ Миколаївської області), А4489 (м.Феодосія Автономної Республіки Крим), А3009 (м.Севастополь Автономної Республіки Крим), А4623 (м.Кам'янка Бузька Львівської області), А4608 (м.Дніпропетровськ), А1215 (м.Харків), А1836 (м.Херсон) або на підприємстві Виконавця. Надання послуг повинно здійснюватись у відповідності до нормативно-технічної документації підприємства Виконавця на ремонт типових елементів заміни (п.5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.6. Договору зобов'язання Виконавця щодо надання послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження Актів приймання наданих послуг за всіма виданими нарядами на ремонт та Актів прийому-передачі. Датою виконання зобов'язань Замовником є дата повного розрахунку з Виконавцем за умовами Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його двома Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, за винятком дії гарантійних зобов'язань, відповідно пункту 2.2. Договору, які діють до повного їх виконання (п.10.1. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору Виконавцем внесено забезпечення виконання умов договору в розмірі 0,5% суми Договору 8876,01 грн. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання Виконавцем договору відповідно пункту 5.6. цього Договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним, протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин. Забезпечення виконання умов цього Договору не повертається у разі невиконання або неповного чи несвоєчасного виконання цього Договору з вини Виконавця.

Військова частина А0215 є розпорядником коштів при виконанні Договору (п.11.4. Договору).

Невід'ємною частиною цього Договору є Додатки: 1.Специфікаціях послуг - на 7 арк.; 2. Протокол погодження ціни - на 7 арк.; 3. Акт приймання наданих Послуг (зразок) - на 1 арк.; 4. Акт прийому-передачі (зразок) - на 1 арк.; 5. Акт виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків (зразок) - на 1 арк.; 6. Акт інвентаризації (зразок) - на 1 арк. (12 розділ Договору).

У Додатку 1 до Договору №62/12 від 29.05.2012 наведено специфікацію послуг - поточний ремонт типових елементів заміни зенітних ракетних комплексів С-300П КПКВ 2101020 КЕКВ 1150 стаття 3602, визначено найменування елементів, їх кількість та вартість надання послуг.

Сторони визначили ціну надання послуг у Додатку 2 до Договору - протоколі погодження ціни.

На виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №62/12, відповідно до листа відповідача №350/138/691/ПС від 20.07.2012р. про готовність до виконання умов договору, позивач надав послуги, що визначені у специфікації послуг, а відповідач отримав такі послуги на загальну суму 1662540,00 грн., що підтверджується актами приймання надання послуг №52 від 08.08.2012, №53 від 08.08.2012, №64 від 16.08.2012, №65 від 16.08.2012, №66 від 16.08.2012, №67 від 16.08.2012, №122 від 28.09.2012, №123 від 28.09.2012, №124 від 28.09.2012, №157 від 11.10.2012, №162 від 12.10.2012, №182 від 14.11.2012, №183 від 14.11.2012, №184 від 14.11.2012, №206 від 30.11.2012, №209 від 30.11.2012, №210 від 30.11.2012, №211 від 30.11.2012, №212 від 30.11.2012, №215 від 30.11.2012.

Відповідач за отримані послуги розрахувався частково, сплативши позивачу 614826,00 грн., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 1 047 714,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №1-62/12 вих. №12/23к від 09.01.2013 в термін протягом п'яти банківських днів з моменту отримання цієї претензії перерахувати на розрахунковий рахунок ДВТП "Граніт" 1 047 714,00 грн.

У відповіді на претензію № 350/1/350т від 25.02.2013 відповідач повідомив, що заборгованість буде погашена після надходження коштів на відповідні цілі.

Станом на день подачі позову та розгляду справи у суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 047 714,00 грн., що стверджується вище зазначеними документами, а також обопільно підписаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 24 травня 2013 року.

Давши оцінку доказам у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав послуги, передбачені договором про закупівлю послуг за державні кошти №62/12 від 29.05.2012, а відповідач заборгував за надані послуги 1 047 714,00 грн.

За змістом статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

З положень ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 та тексту постанови Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 випливає, що бюджетна організація від відповідальності за порушення зобов'язання не звільняється через відсутність у неї коштів. Тим більше це не може звільнити від виконання договірних зобов'язань. Відповідач же посилається на те, що орган Державної казначейської служби України не здійснив перерахування коштів на рахунок позивача, однак спірні правовідносини між відповідачем та органом Державної казначейської служби не є підставою для відмови у позові у справі №902/656/13.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду, погоджується з судом першої інстанції, в тому, що останній прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 047 714,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи відповідача викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А0215 Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 18 липня 2013 року у справі №902/656/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 18 липня 2013 року у справі №902/656/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №902/656/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І. Ю.