Ухвала суду № 33707947, 25.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

25 вересня 2013 року Справа № 913/42/13-г.

Провадження №8/913/42/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", м. Київ,

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Марс"", м. Красний Луч Луганської області, -

про стягнення 512 921 грн. 65 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача (заявника) – представник не з’явився;

від відповідача - представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть справи: позивач 04.01.2013 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 24.12.2012 за вих. №б/н, у якому заявив вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 502541,29 грн., пені за період з 13.11.2012 по 24.12.2012 у сумі 8650,30 грн. та 3% річних за аналогічний період у сумі 1730,06 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №Т-1396, укладеного між сторонами 01.05.2011.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.02.2013 по справі №913/42/13-г позов задоволено частково, а сам: стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 501424,39 грн., пеню у сумі 8633,09 грн., 3% річних у сумі 1726,61 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 10235,69 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Того ж дня, - тобто 04.02.2013, господарським судом Луганської області винесено ухвалу по даній справі про повернення з Державного бюджету України на користь позивача (платника) зайво сплаченого судового збору у загальній сумі 1722,07 грн.

Вищевказане рішення господарського суду Луганської області від 04.02.2013 по даній справі не оскаржувалося та набрало законної сили.

>З метою його примусового виконання господарським судом Луганської області 25.02.2013 на користь стягувача (позивача) було видано відповідний наказ від 18.02.2013 по справі №913/42/13-г.

12.09.2013 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (далі – ТОВ "УДК") звернувся до господарського суду з заявою про виправлення описки в ухвалі (без номеру та без дати) (том 3, а.с.88-89), у якій просить суд виправити описку в ухвалі господарського суду Луганської області від 04.02.2013 у справі №913/42/13-г, додатково зазначивши у ній в якості підстави для повернення зайво сплаченого збору у сумі 1722,07 грн. платіжне доручення №509112 від 26.12.2012; у цій же заяві позивач виклав клопотання про розгляд цієї заяви за його відсутності.

До судового засідання, призначеного на 25.09.2013, позивач (заявник) не з’явився.FONT>/P>

T >Суд вважає, що вищевикладене клопотання останнього відповідає приписам ст. 22 ГПК України та підлягає задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився без пояснення причин.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що заява може бути розглянута по суті у цьому судовому засіданні за відсутності сторін.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись з позовом до суду, 25.12.2012 на підставі платіжного доручення №508830 сплатив на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1720,50 грн. за вжиття заходів забезпечення позову (том 1, а.с.15), хоча з урахуванням дати сплати судового збору та відповідно до приписів п/п 3 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-УІ "Про судовий збір" його слід було сплатити у сумі 1609,50 грн., тобто у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати, у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - оскільки Законом України "Про Державний бюджет на 2012 рік" на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата була встановлена на рівні 1073,00 грн. (1073,00 грн. х 1,5).

26.12.2012 на підставі платіжного доручення №509112 позивач за подання вищезгаданого позову матеріального характеру, крім того, сплатив судовий збір у сумі 10260,00 грн. (том 1, а.с.16).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 вищеназваного Закону у разі звернення до господарського суду з позовом майнового характеру (до зазначеної категорії належить спір по цій справі) на користь Державного бюджету підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 (1609,50 грн.) та не більше 60 (64380,00 грн.) мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет на 2012 рік" (1073,00 грн.).

Оскільки ціна позову становить 512921,65 грн., сума судового збору повинна складати 10258,43 грн., - тобто сума зайвої сплати судового збору за подання позову становить 1,57 грн. (10260,00 грн. – 10258,43 грн.) та підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

З обставин справи також відомо, що позивач, звертаючись до суду з позовом у даній справі, безпосередньо у ньому виклав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (том 1, а.с.3-7).

Відповідно до ст. 6 Закону "Про судовий збір" судовий збір за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову сплачується лише у разі подання такої заяви до подання позову, - тобто у даному конкретному випадку позивач, заявляючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, не повинен був окремо сплачувати судовий збір у розмірі, встановленому п/п 3 п.2 ч.2 ст. 4 названого Закону.

Отже, позивач припустився зайвої сплати судового збору у сумі 1720,50 грн., - який на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону "Про судовий збір" підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивач зайво сплатив судовий збір у сумі 1,57 грн. за подання позову майнового характеру, яка також підлягає поверненню на корить платника, загальна сума судового збору, що підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України, становить 1722,07 грн. (1720,50 грн. + 1,57 грн.).

04.02.2013 з цього приводу судом винесена спеціальна ухвала, резолютивну частину якої викладено у наступній редакції:

"повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", ідентифікаційний код 37310549, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул.В.Чорновола, 12, - зайво сплачений судовий збір у сумі 1722 (одна тисяча сімсот двадцять дві) грн. 07 коп.

Підставою для виплати зазначеної суми коштів є примірник цієї ухвали, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області, а також оригінал платіжного доручення №508830 від 25.12.12 року.".

Як зазначено у вищезгаданій заяві позивача, яка є предметом цього розгляду, він з приводу повернення вищезазначеної суми коштів звернувся до Управління державної казначейської служби у місті Луганську Луганської області, але останнє відмовило у її виплаті, пославшись на невідповідність суми, вказаної в платіжному дорученні №508830 від 25.12.2012, сумі, вказаній в резолютивній частині ухвали господарського суду Луганської області від 04.02.2013.

Зазначена обставина стала підставою для звернення позивача з цією заявою до суду.

Мотивуючи свої вимоги, викладені у ній, позивач послався на п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі – Порядок №845), яким визначено перелік документів, який слід подати до органу держказначейства у разі вирішення питання про повернення коштів з Державного бюджету, до числа яких, зокрема, віднесено також оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Дослідивши доводи заявника у цій частині та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача підлягає задоволенню, а припущена в ухвалі описка – виправленню з огляду на таке.

Підстави повернення судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір", пунктом 1 частини 1 якої, зокрема, передбачено підстави для повернення зайво сплаченого судового збору, про що судом виноситься відповідна ухвала.

В описово-мотивувальній частині ухвали суду від 04.02.2013 по даній справі – про повернення судового збору, чітко викладено посилання на платіжне доручення №509112 від 26.12.2012, на підставі якого позивач, звертаючись з позовом до господарського суду, сплатив судовий збір у сумі 10260,00 грн., але у резолютивній частині ухвали таке посилання відсутнє, - що свідчить про очевидність описки.

Враховуючи, що сума судового збору, зайво сплаченого позивачем при поданні позову (1,57 грн.), є надто незначною у порівнянні з його загальною сумою, сплаченою на підставі платіжного доручення №509112 від 26.12.2012 (10260,00 грн.), суд не вбачає підстав для повернення позивачу оригіналу останнього та вважає достатнім долучити до даної ухвали його засвідчену копію.

За змістом ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

За таких обставин вищезгадана описка підлягає виправленню, а абзац другий резолютивної частини ухвали господарського суду Луганської області від 04.02.2013 у справі №913/42/13-г - викладенню у наступній редакції:

"Підставою для виплати зазначеної суми коштів є примірник цієї ухвали, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області, а також: оригінал платіжного доручення №508830 від 25.12.12 року та засвідчена господарським судом Луганської області копія платіжного доручення №509112 від 26.12.2012".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,47,22,32-34,36,43,75,86 та 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", - про виправлення описки в ухвалі від 04.02.2013 по справі №913/42/13-г - задовольнити.

2.Абзац другий резолютивної частини ухвали господарського суду Луганської області від 04.02.2013 у справі №913/42/13-г викласти у наступній редакції:

"Підставою для виплати зазначеної суми коштів є примірник цієї ухвали, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області, а також: оригінал платіжного доручення №508830 від 25.12.12 року та засвідчена господарським судом Луганської області копія платіжного доручення №509112 від 26.12.2012".

3.Ця ухвала є невід’ємною частиною ухвали господарського суду Луганської області від 04.02.2013 у справі №913/42/13-г щодо повернення зайво (надмірно) сплаченого судового збору.

Суддя А.П. Середа