Ухвала суду № 33707072, 10.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р.Справа № 1570/5709/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання дій по проведенню перевірки протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 011152301 від 17.09.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними дій по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гермес Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та формуванню в акті перевірки №179/22-213/35818241/1869 від 31.08.2012 року висновку про завищення ТОВ «Гермес Агро» від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 36999грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №011152301 від 17.09.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби №011152301 від 17.09.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро» судовий збір у розмірі 184, 99 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 27.11.2012 року державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси посилалась на те, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Гермес Агро» податковим органом було встановлено необґрунтоване віднесення товариством до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з контрагентом - ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за відсутності підтвердження реального здійснення господарських операцій. Податковий орган також посилався на те, що укладені між ТОВ «Гермес Агро» та ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» правочини не спричиняють настання реальних правових наслідків.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Гермес Агро».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.08.2012 року по 23.08.2012 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби була проведена виїзна позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року

За результатами вказаної перевірки складено акт №179/22-213/35818241/1869 від 31.08.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 011152301 від 17.09.2012 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 36999 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес Агро» вимог Податкового кодексу України.

В акті про результати виїзної позапланової документальної перевірки податковим органом зазначено, що ТОВ «Гермес Агро» у квітні 2012 року мало взаємовідносини з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», та в порушення вимог Податкового кодексу України, віднесло за рахунок здійснених операції до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 36999 грн.

В акті перевірки також зазначено, що за результатами зустрічної звірки ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» не було встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» з придбання товарів, робіт (послуг) від постачальника - ТОВ «Мережа» та їх подальшої реалізації покупцям у квітні 2012 року.

Податковим органом встановлено, що укладені між ТОВ «Гермес Агро» та ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» правочини не спричиняють настання реальних правових наслідків та є нікчемними.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку про неможливість здійснення поставки товарів від ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» до ТОВ «Гермес Агро».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Гермес Агро», зважаючи на наступне:

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції ТОВ «Гермес Агро» посилалось на протиправність дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС по проведенню позапланової виїзної перевірки товариства у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених Податковим кодексом України для її проведення.

На думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні поданого адміністративного позову в цій частині.

Так, п. 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 78. Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, серед іншого, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2012 року за № 11581/10/22-108/05 ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС було направлено ТОВ «Гермес Агро» запит про надання первинних документів, пов'язаних з декларуванням, нарахуванням та сплатою ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях з ПДВ.

Зазначений запит було отримано заступником директора ТОВ «Гермес Агро» Марущенко С.Є. 07.06.2012 року, що підтверджується його підписом.

Доказів надання у встановлений десятиденний термін відповіді на запит ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС товариством надано не було.

В свою чергу, позапланова виїзна перевірка ТОВ «Гермес Агро» була проведена на підставі направлення на перевірку №1063 від 14.08.2012 року та наказу №1213 від 14.08.2012 року, копії яких були вручені 17.08.2012 року заступнику директора ТОВ «Гермес Агро»Марущенко С.Є., що також підтверджується його підписом.

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що позапланова виїзна перевірка ТОВ «Гермес Агро» була проведена із дотриманням вимог Податкового кодексу України, за наявності підстав для її проведення.

Що стосується позовних вимог товариства в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 011152301 від 17.09.2012 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 36999 грн., слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2012 року ТОВ «Гермес Агро» було укладено з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» договір № 25-04 СА2. Згідно умов зазначеного договору ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» (Продавець) зобов'язувався поставити та передати ТОВ «Гермес Агро» (Покупець) сільськогосподарську продукцію у власність, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.

В підтвердження виконання ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» умов договору позивачем були надані первинні документи.

За рахунок здійснення вказаної операції ТОВ «Гермес Агро» сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у Малиновському районі м. Одеси області Державної податкової служби щодо завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 36999 грн. по операції з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» та, відповідно, завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість зважаючи на наступне:

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму валових витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначалось вище, позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» було надано наступні первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

Також позивачем були надані контракти, укладені між ТОВ «Гермес Агро» та ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» про зберігання та перевалку, акти приймання-передачі робіт.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Згідно наданих документів вбачається, що ТОВ «Гермес Агро» дійсно було придбано у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» товар, визначений договором поставки від 25.04.2012 року.

Подані товариством документи є належними та допустимими доказами реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК».

Окрім цього, ТОВ «Гермес-Агро» були надані докази подальшого використання у власній господарській діяльності придбаної у ТОВ «Кміс-Торгмаш МК» сільськогосподарської продукції, зокрема, договір поставки, укладений між ТОВ «Гермес Агро» та ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» (а.с.36-38), акт прийому-передачі товару (а.с. 39), видаткову накладну (а.с. 40), податкову накладну (а.с. 41), банківські роздруківки (а.с. 42-44).

В свою чергу, допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на податковий кредит ТОВ «Гермес Агро» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Що стосується посилань ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Гермес Агро» та ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», то колегія суддів звертає увагу на наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що припущення податкового органу щодо нікчемності угод, укладених позивачем з контрагентом не може бути підставою для зменшення податкового кредиту ТОВ «Гермес Агро».

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення

господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Гермес Агро» правомірно було сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Кміс-Торгмаш МК», а тому податкове повідомлення-рішення № 011152301 від 17.09.2012 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 36999 грн. прийнято державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв