Рішення № 33704073, 24.09.2013, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3523/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Волювача О. В.

при секретарі - Джадан І.В.

за участю прокурора - Чепурної Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубнах цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Кременчука в інтересах держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора м. Кременчука звернувся до суду в інтересах держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення .

Позовну заяву мотивував тим, що відповідно до Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладається обов'язок представництва інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з " Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим Постановою КМУ № 545 від 16.07.1993 року.

Зокрема, цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Прокурор вказав у позові, що 09 листопада 2012 року о 23 год. 08 хв. в барі " Арарат", що знаходиться за адресою м. Кременчук. Бульвар Пушкіна, 1В під час спільного вживання спиртних напоїв між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, виник конфлікт, в ході якого останній наніс удар головою в обличчя ОСОБА_1, той в свою чергу, захватив лівою рукою ОСОБА_2 за шию і таким чином наніс йому три удари правою рукою зжатою в кулак по передній частині тулуба.

ОСОБА_2 вирвавшись з захвату наніс ОСОБА_1 в область голови один удар правою рукою зжатою в кулак, після чого ОСОБА_1 захватив ОСОБА_2 за шию, при цьому вони обидва знаходились стоячи, передом один до одного. В такому ж положенні ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, з необережності у формі злочинної недбалості, не передбачаючи заподіяння тілесних ушкоджень, хоча міг і повинен був це передбачити, зробив два кроки вперед на ОСОБА_2, утримуючи його у вказаному положенні, при цьому наступивши правою стопою на його праву стопу впав разом з ОСОБА_2 на підлогу. В результаті падіння ОСОБА_2 вдарився об підлогу лівою скронево-тімяною ділянкою голови. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1605 від 15.12.2012 року такі тілесні ушкодження закрита черепно-мозкова травма з внутрішньо мозковою гематомою в лівій таламічній ділянці, субрахноідальним крововиливом, розривом барабанної перетинки лівого вуха, саднами тім'яної ділянки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

З вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 09.11.2012 року був госпіталізований в реанімаційне відділення 3-ї міської лікарні м. Кременчука, де йому було надано допомогу. При цьому на його лікування, згідно довідки головного лікаря 3-ї міської лікарні м. Кременчука, витрачено 4539 грн.91 коп.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 128 КК України, його вина у скоєному кримінальному правопорушенні повністю доведена, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12012180100000066.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.03.2013 року в кримінальному провадженні № 524/761/13 затверджено угоду про примирення обвинуваченого з потерпілим. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, призначено узгоджене сторонами покарання у виді ста п'ятдесяти годин громадських робіт.

Прокурор прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука (р/р 31414544700008 в ГУДК України Полтавської області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4539 грн. 91 коп.

В судовому засіданні прокурор Чепурна Л.І. заявлені в позові вимоги підтримала, прохає його задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_1 позов визнає у повному обсязі з позовними вимогами згоден.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.03.2013 року в кримінальному провадженні № 524/761/13-к затверджено угоду про примирення обвинуваченого ОСОБА_1 з потерпілим ОСОБА_2 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, призначено узгоджене сторонами покарання у виді ста п'ятдесяти годин громадських робіт. Позов заступника прокурора м. Кременчука до обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі 3 -ї міської лікарні м. Кременчука Полтавської області про стягнення коштів втрачених на лікування потерпілого від злочину в сумі 4539, 91 грн. залишено без розгляду./а.с.8/

Згідно довідки третьої міської лікарні м. Кременчука Полтавської області від 14.01.2013 року № 01-16/68 на лікування потерпілого ОСОБА_2, витрачено 4539 грн.91 коп./а.с.9-10/

Згідно ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок здійснювати представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 року " Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат також визначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 ( 545-93-п ) від 16 липня 1993 року.

Відповідно до п.2. Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Враховуючи вищевикладене, те що ОСОБА_1 позов визнав повністю, згоден відшкодувати витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2, ухвала суду щодо затвердження угоди про примирення обвинуваченого з потерпілим та визначення узгодженого покарання набрала чинності, обставини встановлені в ухвалі суду не оспорюються, позов заступника прокурора м. Кременчука слід задовольнити.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 121 Конституції України, ст.128 КПК України, ст.1206 ЦК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16 липня 1993 р. N 545, ст.ст. 45, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Кременчука в інтересах держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука ( р/р 31414544700008 в ГУДК України Полтавської області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4539 грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Волювач О. В.