Рішення № 337031, 22.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2006 р.

Справа № 5/340-4202

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, вул.Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46000

до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський радіозаводу "Оріон" вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль

За участю представників сторін:

Позивача: Гловак В.І. –гол. спеціаліст відділення (дор. № 03-105/1339 від 31.08.2006р.)

відповідача: Слиш О.Є. –представник (дов.№444/1351 від 22.11.2006р.)

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та відповідача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський радіозавод "Оріон" вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль –2154грн.55коп., із них: 2067грн.86коп адміністративно –господарських санкцій за не створення в 2005 році Великоглибочецькою філією «Озон»ВАТ ТРЗ «Оріон»одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та 86грн.69коп. пені за несвоєчасну сплату даних санкцій.

Великоглибочецька філія «Озон», яка є філією Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський радіозаводу "Оріон" без права юридичної особи, у відзиві на позов (лист №18 від 21.11.2006р.) та повноважний представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнають і зазначив, що у 2005 році робочі місця для працевлаштування інвалідів не створювалися, а порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій виникло внаслідок важкого фінансово-економічного стану товариства у зв’язку із спадом реалізації продукції у 2006 році, і повідомив, що на день розгляду справи відповідачем частково сплачено штрафні санкції у сумі 300грн.00коп.

У відповідності до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З огляду на те, що ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлює, що у разі несплати адміністративно-господарської санкції суб’єктом господарювання її стягнення проводиться за рішенням господарського суду, приймаючи до уваги інформаційний лист Верховного суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року, дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено наступне:

- Тернопільське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів відповідно до Положення “Про Фонд України соціального захисту інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 18.07.1991р. №92 є юридичною особою і на нього покладено контроль за додержанням підприємствами встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та здійснення контролю за своєчасним і повним надходженням до бюджету фонду коштів від підприємств, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Порядок встановлення нормативів робочих місць для інвалідів передбачено ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні “від 23.01.1991р. (в редакції змін і доповнень станом на 01.01.2005р.) –далі - Закон, відповідно до якої для підприємств встановлюється норматив місць в розмірі 4-х відсотків від загальної кількості працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

- Як випливає із даних Великоглибочецької філії «Озон» Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський радіозаводу "Оріон", зазначених у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, поданого відповідачем до Фонду, середня облікова чисельність працівників складала –14 осіб, визначено норматив для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця для інвалідів, проте як випливає із даних звіту фактично у 2005 році інваліда не працевлаштовано;

- згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за №314 ( далі –Положення), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включаючи їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;

- Відповідач, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не надав суду доказів створення в установленому порядку робочого місця для інвалідів у межах нормативу та доказів його звернення до позивача чи в органи місцевого самоврядування та громадські організації інвалідів для направлення на роботу інвалідів, а тому зобов’язаний у відповідності до ст. 20 Закону та пунктів 3-6 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями) , установами і організаціями штрафних санкцій до відділень фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., перерахувати на рахунок відділення штраф в сумі, що складає середню річну заробітну плату на підприємстві на одного працюючого за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а саме 2167грн.86коп..

Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст. 20 Закону, яка передбачає, що порушення підприємствами термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, відповідач повинен сплатити пеню в сумі 86грн.69коп. за несвоєчасну сплату даних санкцій.

Як стверджує позивач, відповідач частково сплатив штрафні санкції в сумі 100грн. і на день заявлення позову борг по сплаті даних санкцій складає 2067грн.86коп.

Однак, як слідує із довідки, наданої позивачем, відповідач після звернення позивача з позовом , ще сплатив 1999грн.54коп., а відтак провадження в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

Таким чином на день розгляду спору залишились несплаченими штрафні санкції в сумі 68грн.32коп. та пеня в сумі 86грн.69коп. і будь яких доказів, які б свідчили про протилежне відповідачем не надано.

Державне мито і витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 80п.1-1, 82, 84, 85, 121 ГПК України господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський радіозаводу "Оріон" вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль, ( код 25748627) в особі Великоглибочецької філії „Озон”,вул.Січових Стрільців,30, с.В.Глибочок, Тернопільського р-ну (код 25748627):

- на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, - 68грн.32коп. адміністративно –господарських санкцій та 86грн.69коп. пені.;

- в доход державного бюджету 102грн.00коп. державного мита;

- на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м.Київ , пр.Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” , м. Львів , МФО 325707 , код ЄДРПОУ 30045370 - 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 1999грн.54коп. адміністративно-господарських санкцій –провадження у справі припинити.

Суддя Г.З. Андрушків