Рішення № 33702881, 24.09.2013, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/930/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого-судді - І.Д. КАЛІЄВСЬКОГО

при секретарі - Г.І. БАЙДУЖІЙ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів.

На підставу своїх вимог спирається на те, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2010 року по справі № 2-517-10 з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час виконавчий лист про стягнення з позивача аліментів знаходиться на виконанні у відділі ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві (по місцю роботи), а з позивача заробітної плати регулярно стягуються грошові кошти на оплату аліментів в розмірі, визначеному вказаним рішенням суду. Починаючи з травня 2010 року позивач працює на посаді лікаря-стоматолога в м. Києві у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, а його заробітна плата складає 1170 грн., на місяць, що підтверджується відповідною довідкою доданою до позовної заяви. На даний час, на утриманні позивача знаходяться ще двоє його неповнолітніх дітей, а саме донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають разом зі позивачем та його дружиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_1.За таких обставин,позивач вважає, що він має право на зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2010 року по справі № 2-517-10, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Позивач позов підтримав.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали

.Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, рахує що позовні вимоги не підлягають задоволенню, згідно вимог ст. ст. 150, 180 - 184, 192 СК України, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2010 року по справі № 2-517-10 з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач просить зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, у зв'язку зі зміною його сімейного стану і погіршенням його матеріального становища. Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує ряд обставин, а саме стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Законодавством України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України. Судом встановлено, що позивач в період січень-травень 2013 року сплачував аліменти саме в співвідношенні неменше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в сумі 363 грн.. Також встановлено, що на момент подачі позову до суду 21.08.2013 року, тобто на момент пред"явлення позовних вимог позивач працював в м. Київ, лікарем стоматологом у ФО-підприємця ОСОБА_4, а на момент розгляду справи в суді позивач вже є не працюючим, оскільки 28.08.2013 року він звільнився з даного місця роботи за власним бажанням, що підтверджується копією наказу та копією трудової книжки позивача. Також в судовому засіданні встановлено, що відповідач працює продавцем магазину ПП "Солодкий сон", м. Умань, дитина позивача, син ОСОБА_3, згідно витягів з історії хвороби №2368 від 24.10.2012 року та №792 від 11.04.2013 року державної установи "Інститут педіатрії, акушерства і генікології НАМН України" постійно хворіє, потребує постійного лікування та додаткових витрат на оздоровлення, а тому зменшення розміру аліментів на утримання сина значно погіршить матеріальний стан відповідача.

Суд вважає, що не є підставою, в розумінні ч.1 ст.192 СК України, для зменшення розміру аліментів посилання позивача на зміни його сімейного стану, оскільки за змістом ст.ст.150, 180 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток і утримувати дитину до досягнення нею повноліття на рівні, який дозволяє забезпечити її повноцінне життя. За таких обставин, суд вважає, що визначений рішенням Уманського міськрайонного суду Ц від 12.02.2010 р. розмір стягуваних з позивача на утримання його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, відповідає вимогам законодавства з врахуванням можливостей обох батьків щодо утримання дитини, та потреб самої дитини, а передбачені законом підстави для його зменшення відсутні. Позивачем не надано доказів прийнятих судом щодо зменшення його заробітку з дня призначення аліментів та на час подачі позову до суду, щодо зміни його матеріального становища, погіршення або поліпшення стану його здоров'я, позивач фізично здоровий і може працевлаштуватися, тому той факт, що позивач не працює, не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, а насамперед враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що розмір аліментів, стягуваних з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 згідно рішення суду від 12.02.2010 р. не є значним, та таким що ставить в тяжке матеріальне становище позивача, а обставини, наведені ним на підставу зменшення розміру аліментів, не свідчать про необхідність зміни їх розміру в сторону зменшення, а тому суд відмовляє в позові про зменшення розміру аліментів.

Керуючись ст. ст. 10, 58-60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.150, 180-182, 192 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів -відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

Суддя І.Д. Калієвський