Постанова № 33700898, 24.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р.Справа № 916/936/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді О.Т. Лавренюк

суддів Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Макогон Ю.О., довіреність №144 від 11.09.2013 р.

від відповідача: Баштовий В.Б., довіреність №16, від 02.01.2013 р.

від третьої особи: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

на рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2013 р.

по справі №916/936/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

до Державного підприємства "Одеська залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива"

про стягнення 29273,84 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 24.09.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

08.04.2013 р. ПАТ "Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП "Одеська залізниця" про стягнення 29273,84 грн. збитків, завданих втратою вантажу в процесі перевезення, обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ "Концерн Стирол" посилається, зокрема, на ст.ст.314,315 ГК України, п.п.115,130,131,133,134 Статуту залізниць України, залізничну накладну від 01.10.2012 р. № 52787678, скаргу на відмову від складання комерційного акту від 05.10.2012 р. № 0510/01, відповідь на неї від 08.10.2012 р. № 554, акт експертизи від 05.10.2012 р. № УТЭ-2808, заявки від 03.10.2012 р. тощо.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2013 р. на підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива" (далі - ТОВ "ТІС-Міндобрива").

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2013 р. по справі №916/936/13 (суддя Лічман Л.В.) у позові відмовлено, мотивуючи це тим, що момент виникнення недостачі однозначно з матеріалів справи встановити неможливо. В названому аспекті господарський суд відзначає, що втрата вантажу могла статись і після його видачі одержувачу, котрий мав безпосередній доступ до спірних вагонів на протязі декількох діб перед проведенням експертизи. Представником позивача не подано належних доказів щодо неможливості втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній гілці (місце проведення експертних дій).

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2013 р. по даній справі, ПАТ "Концерн Стирол" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2013 р. по справі №916/936/13 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки господарський суд Одеської області не з'ясував обставини, що мають значення для справи та не правильно зробив оцінку доказів, не правильно застосував норми матеріального права відносно п. 3.3 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. №04-5/601. Скаржник вважає, що залізниця в порушення ст. 110 Статуту залізниць України, не виконала свої зобов'язання щодо збереження вантажу.

Представник ПАТ "Концерн Стирол" в судовому засіданні був присутнім, надавав усні пояснення, підтримував доводи апеляційної скарги.

Представник ДП "Одеська залізниця" в судове засідання з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2013 р. по справі №916/936/13 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове в судове засідання не з'явився, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, проте належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причину неявки суд не повідомив

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПАТ "Концерн Стирол", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що слід відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду залишити без змін з огляду на таке.

Як встановлено матеріалами справи, 01.10.2012 р. зі станції відправлення Горловка Донецької залізниці ПАТ "Концерн Стирол" (відправник) на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці відправлено з метою подальшого експорту для ТОВ "ТІС-Міндобрива" (одержувач) групу вагонів з карбамідом у кількості 3299320 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52787678.

Відмітки у вказаній накладній свідчать про те, що: вантаж завантажений у власний вагон засобами відправника навалом; опломбування відправника.

03.10.2012 р. мінераловози з карбамідом прибули та видані ТОВ "ТІС-Міндобрива" на ст. Чорноморська Одеської залізниці, де при зважуванні вагонів №№ 59259440, 59240127, 59258848 одержувачем виявлено масу вантажу нижчу від зазначеної у залізничній закладній, у зв'язку з чим ДП "Одеська залізниця" складено акт загальної форми № 5672, в якому вказано, що: при огляді вагонів виявлено справні та такі, що відповідають документам, ЗПП; течі вантажу немає.

Того ж дня TOB "ТІС-Міндобрива" повідомило начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про необхідність комісійної видачі вантажу та складання комерційного акту, про що свідчать заявки та лист (а.с.17-19).

У зв'язку з ігноруванням перевізником викладеного вище прохання вантажоодержувачем оформлено скаргу на відмову від складання комерційного акту від 05.10.2012 р. № 0510/01 та здійснено вивантаження карбаміду із мінераловозів без участі представника залізниці, але із запрошенням експерта Одеської торгово-промислової палати, котрим за результатами перевірки кількості вантажу у вагонах №№ 59259440, 59240127, 59258848 складено акт експертизи від 05.10.2012 р. № УТЭ-2808, в якому зафіксовано недостачу карбаміду в загальній кількості 9080 кг. Крім того, експертизою встановлено, що на кожному із зазначених вагонів: у крайніх вивантажувальних люках міститься папір; верхні навантажувальні люки №№ 1,2,4 з деформованими запірними штоками, маються сліди їх згинання та розгинання. Запірний шток завантажувального люка № 2 вагону № 59258848 зламано. На дахах усіх вагонів вбачаються сліди товару, на поверхні вантажу наявні нерівності (виборки) та сліди забруднення вантажу.

У відповіді від 08.10.2012 р. № 554 на скаргу на відмову від складання комерційного акту ДП "Одеська залізниця" повідомило, що неоформлення комерційного акту та нездійснення комерційної видачі зумовлені прибуттям вагонів у технічному та комерційному відношеннях справними, з цілісними ЗПП вантажовідправника, що за правилами п.15 Правил видачі вантажів має наслідком видачу вантажу без перевірки його кількості та стану.

З наведених підстав, скориставшись переданим вантажоодержувачем в порядку, встановленому п.133 Статуту залізниць України, правом ПАТ "Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення вантажу у розмірі 29273,84 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1,5% маси нетто вантажу визначена як 3158 кг по вагону № 59259440, 1509 кг по вагону № 59240127, 1943 кг по вагону № 59258848; вартість вантажу - 3690,60 грн. без ПДВ за 1 тону).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 909 ЦК України, ч. 2 ст. 307 ГК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між Вантажовідправником і Перевізником договору перевезення вантажу на користь позивача Вантажоодержувача.

Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагони здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч. 3 ст. 308 ГК України, яка кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082, а також у ст. 32 Статуту залізниць України, згідно з якою, навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.

Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагон і (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Статтею 32 Статуту залізниць України також встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснити навантаження з виконанням Технічних умов. Вимоги щодо перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлені і у відповідних Правилах, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001 р. № 62 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001 р. за № 796/5987.

В силу вимог ч. 1 ст. 110, ст. 113 Статуту залізниць України, які кореспондуються з вимогами ч. 1 ст. 314 ГК України та ч. 1 ст. 924 ЦК України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажу одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу відбулися не з його вини.

Відповідно до п.п. 1.2 Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. № 542, вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею.

Запірні пристрої вагонів і контейнерів для накладення ЗПП і пломб повинні бути справними.

Матеріалами справи встановлено, що вантажовідправником ПАТ "Концерн Стирол" було вжито належних заходів до збереження вантажу під час його перевезення згідно Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. № 542, вагони були запломбовані запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП), що підтверджується накладною №52787678.

Також, матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п.3 Правил складання актів).

Обставини, які встановлені в акті загальної форми свідчать про те, в присутності комерційного агента Симонова А.В. та представника ТОВ «ТІС» Громовая В.В. було проведено огляд вагонів №59259440, №59240127, №59258848, та встановлено відповідність всіх ЗПП документам. Будь яких відомостей щодо наявності технічних несправностей вказаних вагонів не зазначено. Відповідна форма акту загальної форми складається у разі відсутності потреби у складанні комерційного акту, або акту іншої спеціальної форми.

Пунктом 16 Правил складання актів, затверджених Наказом Мінтрансу від 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 08.07.2002 за № 567/6855, встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2012 р. на замовлення ТОВ "ТІС-Міндобрива" (вантажоодержувача) Торгово-промисловою палатою України складений акт експертизи № УТЭ-2808. У висновках акту експертизи вказано, що при огляді вагонів №59259440, №59240127, №59258848 встановлена можливість відкривання завантажувальних люків у вагоні. За рішенням замовника експертизи завантажувальні люка були відкриті в присутності експерта, при цьому встановлено, що є нерівності на поверхні вантажу та забруднення.

Експертиза була проведена за участю представника ТОВ "ТІС-Міндобрива" (вантажоодержувача) та ТОВ "Вибо-Транс". Проте ТОВ "Вибо-Транс" не є ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем спірного вагону, за відсутністю під час проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції. Оскільки дослідження експертом здійснено всупереч п. 30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, а саме абз.2 цього пункту, яким передбачено присутність під час проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції, зазначений акт не може прийматись до уваги судом в якості належного доказу. Така ж позиція викладена в роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року N04-5/601. При цьому доказів направлення/вручення виклику начальника станції позивачем не надано, що доводить недотримання порядку проведення експертизи, оформлений за наслідками якої без участі представника залізниці акт не може сприйматись судом як об'єктний доказ. Представником позивача не подано належних доказів щодо неможливості втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній гілці ТОВ "Трансинвестсервіс" (місце проведення експертних дій).

Надані ПАТ "Концерн Стирол" з метою доведення зворотньої заявки (а.с.17,18) та лист (а.с.19) до уваги не приймаються з мотивів повідомлення ними начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про необхідність проведення комісійної видачі вантажу та оформлення комерційного акту, а не про намір провести експертизу вагонів для встановлення причин недостачі вантажу, у той час як заявка (а.с.61) вручена посадовій особі залізниці не була. При цьому обставини, пов'язані з відмовою від одержання останньої, правильно не засвідчені, т.я. відповідний напис працівника одержувача на заявці не може сприйматись як об'єктивне підтвердження з огляду на його пряму зацікавленість у вирішенні спору на користь позивача;

Таким чином, момент виникнення недостачі однозначно з матеріалів справи встановити неможливо. В названому аспекті господарський суд відзначає, що втрата вантажу могла статись і після його видачі одержувачу, котрий мав безпосередній доступ до спірних вагонів на протязі декількох діб перед проведенням експертизи.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності покладення відповідальності за втрату вантажу на залізницю з огляду на ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, п. а) ст. 111, ст. 52 Статуту залізниць України, оскільки в матеріалах справи докази того, що втрата вантажу сталася з вини залізниці - відсутні.

Інші твердження скаржника, які зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавству України, а тому додаткового правового аналізу не потребують.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2013 р. по справі №916/936/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2013 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева