Ухвала суду № 33700859, 05.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4859/12/1070 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Твердохліб В.А., Троян Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агропротект» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агропротект» звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 4 липня 2012 р. № 1247/15-2/176.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 червня 2012 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 р., за результатами якої у цей же день складено акт № 1570/15-2/36969566/.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 листопада 2011 р. № 1492, а саме, позивачем допущено методологічну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за квітень 2012 р. у сумі 217 263 грн. 00 коп., заявленого у податковій декларації за квітень 2012 р.

4 липня 2012 р. відповідачем на підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 1247/15-2/176, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання у сумі 271 78 грн. 75 коп., з яких 217263 грн. 00 коп. - за основним платежем, 54 315 грн. 75 коп. - за штрафними санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2012 р. вважається поданою позивачем у день її фактичного отримання відповідачем - 20 червня 2012 р., що свідчить про дотримання ним вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України щодо виправлення самостійно виявлених помилок.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 9 квітня 2012 р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Торгова компанія Укравіт» (постачальник) укладено договір поставки № АП0904.

Згідно з п. 1.1 названого договору постачальник зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і місце поставки яких зазначені у Специфікаціях, що складають невід'ємну частину цього Договору.

На підтвердження виконання цього договору ТОВ «Торгова компанія Укравіт» 9 квітня 2012 р. було видано податкову накладну № 38 на загальну суму 1 303 578 грн. 24 коп., з яких податок на додану вартість - 217 263 грн 04 коп.

18 травня 2012 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 р.

Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації) від 18 травня 2012 р., позивачем було включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 р. суму податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Торгова компанія Укравіт» на загальну суму 392 645 грн. 28 коп., у тому числі податок на додану вартість - 217263 грн. 04 коп. на підставі податкової накладної № 38.

Враховуючи, що текст зазначеної накладної містив відмітку про її включення до ЄРПН, позивач включив зазначені в ній сумі до податкового кредиту за квітень 2012 р.

У подальшому, у травня 2013 р., ТОВ «Торгова компанія Укравіт» телефоном повідомило позивача про те, що видану ним податкову накладну № 38 «викинуло» з програми реєстрації ЄРПН, оскільки мав місце збій в режимі програми, у зв'язку з чим 18 травня 2013 р. названим контрагентом було видано відповідачу нову податкову накладну - № 127 на загальну суму 1 303 578 грн. 24 коп., в тому числі податок на додану вартість у сумі 217263 грн. 04 коп.

Тобто названу накладну ТОВ «Торгова компанія Укравіт» було видано замість раніше виданої податкової накладної № 38.

12 червня 2012 р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 3917/10/15-2/401, яким повідомлялося про встановлення розбіжностей між даними реєстру податкових накладних позивача та даними ЄРПН.

Зокрема, цим листом від позивача було витребувано бухгалтерську звітність та фінансово - господарські документи для проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 р.

На наступний день, 13 червня 2013 р., позивачем було надано відповідачу відповідь № 1/1306.

У цій відповіді позивач повідомив відповідача проте, що на дату подачі податкової звітності за квітень 2012 р. йому не було відомо про те, що видана ТОВ «Торгова компанія Укравіт» податкова накладна № 38 не була зареєстрована в ЄРПН.

Також, позивач повідомив відповідача про те, що станом на дату отримання листа податкового органу він самостійно виправив виявлені ним помилки в податковому обліку в регістрах бухгалтерської програми та зобов'язався при здачі податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 р. здати уточнюючий розрахунок, як додаток до декларації з ПДВ за травень 2012 р., а також добровільно сплатити штраф у розмірі 5%.

Так, згідно з п/п. 14.1.178. ПК України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 201.6. ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Доказів надання зазначеного повідомлення під час розгляду справи ДПІ не надано.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Пунктом 201.7. ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом з цим, п. 201.10. статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В контексті наведеного суд зазначає, що абзацом п'ятим та шостим п. 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що у разі якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010.

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд зазначає, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається податковим органом протягом операційного дня.

При цьому, у разі не надіслання протягом операційного дня органом ДПС квитанції про неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до матеріалів справи, 20 червня 2012 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 р., що підтверджується квитанцію № 2.

До названої декларації позивачем, було долучено: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким було внесено виправлення до декларації за квітень 2012 р., а саме, було зменшено суму податкового кредиту за квітень 2012 р. на 222771 грн. 00 коп. (в тому числі і на суму податку на додану вартість, визначену податковою накладною № 38) та самостійно нараховано суму штрафу у зв'язку з виправлення помилки - 11139 грн. 00 коп. Сума штрафу була сплачена позивачем 27 червня 2012 р. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 380; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2012 р. (додаток 5 до податкової декларації), згідно з якою позивачем було зменшено суму податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія Укравіт» на суму 217263 грн. 04 коп.; розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2012 р. (додаток 5 до податкової декларації), згідно з якою позивачем, зокрема, було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія Укравіт» на загальну суму 416720 грн. 81 коп. на підставі податкових накладних, отриманих у травні 2012 р.

Уточнюючий розрахунок було подано до податкового органу в електронному вигляді, що підтверджується квитанцією № 2.

27 червня 2012 р. позивач самостійно сплатив суму штрафу у зв'язку з виправлення помилки у розмірі 5 %, а саме у сумі 11 139 грн. 00 коп.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що під час розгляду справи з боку ДПІ не було надано доказів надіслання продавцю квитанція про неприйняття вищезгаданої накладної із зазначенням причин неприйняття, а отже, в силу положень п. 201.10. ПК України, вищевказана податкова накладна є поданою та зареєстрованою (включеною) в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим є підставою для формування спірних сум податкового кредиту.

Відтак, враховуючи те, що висновки акту перевірки, відповідно до яких підставою для невизнання спірних сум податкового кредиту визначено саме факт того, що податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН, спростовані під час розгляду справи відповідно до встановлених вище судом обставин, в даному випадку відсутні обставини (не реєстрація п/н в ЄРПН), які відповідно п. 201.10. ПК України є перешкодою формування позивачем спірної суми податкового кредиту з ПДВ.

Оскільки інших підстав невизнання права позивача на спірну суму податкового кредиту акт позапланової виїзної документальної перевірки не містить, а покладені в основу спірного рішення висновки ДПІ спростовані під час розгляду справи, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 р.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді В.А. Твердохліб

Н.М. Троян

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.