Ухвала суду № 33700849, 16.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

16.09.13 Справа № 5008/580/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши матеріали заяв Приватного торгово - виробничого підприємства „Коруна", м. Ужгород б/н від 08.08.2013 року та ОСОБА_2 б/н від 08.08.2013 року

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги Ужгодської міської ради б/н від 08.10.12 р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012

у справі №5008/580/12

за позовом Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача 1 : Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача -2: Приватного торгово - виробничого підприємства „Коруна",

м. Ужгород

до відповідача -3: ОСОБА_2, с. Тересва Тячівського району

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:

- Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської облдержадміністрації, м. Ужгород

- Управління культури Закарпатської облдержадміністрації, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, с. Тересва Тячівського району

про визнання недійсним договору купівлі продажу та патенту, визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень та зобов'язання орендаря звільнити об'єкт оренди

за участю представників:

від прокуратури: не з'явилися;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача-1: ЯцковМ.М. (довіреність №01-12/1384 від 06.12.2012 року);

від відповідача-2: Пайда О.М. (довіреність б/н від 05.04.2013 року),

Човганин М.М. (довірність б/н від 10.09.2013 року); від відповідача-3: не з'явилися;

від третьої особи-1: не з'явилися;

від третьої особи-2: не з'явилися;

від третьої особи-3: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у справі №5008/580/2012 (суддя - Швед С.Б.) у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанцій мотивовано тим, що прокурором обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5008/580/2012 (судді: Малех І.Б., Желік М.Б., Кузь В.Л.) апеляційну скаргу Ужгородської міської ради задоволено, скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у справі №5008/580/2012, постановлено нове рішення, яким позов Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу №13 від 06.08.1997 року права на патент, укладений між гр. ОСОБА_2 та Ужгородською міською радою, в особі Фонду комунального майна Ужгородської міської ради повністю; визнано недійсним патент НОМЕР_1 виданий 11.09.1998 року Фондом комунального майна Ужгородської міської ради на право оренди будівель (споруд, приміщень) за адресою: АДРЕСА_1 повністю;визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень №6/265 від 11.03.1999 року, укладений між Ужгородською міською радою, в особі Фонду приватизації та управління майном та приватним торгово-виробничим підприємством "Коруна" з усіма додатковими угодами повністю; виселено приватне торгово-виробниче підприємство "Коруна" із нежитлових приміщень площею 3897,5 кв.м., розташованих у АДРЕСА_1.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дозволів на передачу у користування іншим особам пам'ятки архітектури та містобудування за адресою: АДРЕСА_1 уповноваженим державним органом охорони пам'яток -Управлінням містобудування та архітектури Закарпатської ОДА не видавалося, а Ужгородська міська рада не зверталася для отримання такого дозволу в порядку визначеному законодавством України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ОСОБА_2, с.Минай, Ужгородський район, Закарпатська обл. та Приватне торгово-виробниче підприємство "Коруна", м. Ужгород звернулися з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 року касаційні скарги ОСОБА_2, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська обл., Приватного торгово-виробничого підприємства "Коруна", м. Ужгород залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5008/580/2012 залишено без змін.

08 серпня 2013 року ОСОБА_2 (відповідач - 3) та 08 серпня 2013 року Приватне торгово- виробниче підприємство „Коруна" (відповідач - 2) звернулися із заявами б/н (ідентичними за змістом) про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року за нововиявленими обставинами, в яких просять скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року, а рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року залишити без змін.

В обгрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 та ПТВП «Коруна» покликаються на наявність обставин, які мають істотне значення для справи і не могли бути їм відомі на час розгляду даної справи апеляційним господарським судом.

Подані заяви мотивовані тим, що в результаті отримання відповідей на запити, було з'ясовано, що Львівським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України при розгляді даної справи було залучено неналежні треті сторони, а саме: Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської облдержадміністрації та Управління культури Закарпатської облдержадміністрації, оскільки вони не є правонаступниками Головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Закарпатської облдержадміністрації і не є розпорядниками архіву цього ліквідованого Управління. При цьому, заявники вважають, що Управління не мали відношення у період з 1996 по 1999 рр. щодо надання погоджуючих дозволів Ужгородській міській раді на передачу в користування іншим особам, будівель і споруд, які віднесені до пам'яток культурної спадщини національного чи місцевого значення.

Водночас, заявники покликаються на те, що судом апеляційної інстанції не було досліджено пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які у період з 1997-1999рр. виконували обов'язки представників ОСОБА_2, ПЮВП «Концерн «Срібна Земля» та ПП «Коруна».

Отже, заявники нововиявленими розцінюють наступні обставини: листи-відповіді в порядку інформування від Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації № П-4/01-09 від 23.04.2013р., від Державного архіву Закарпатської області № 333/01-09 від 03.06.2013р., від Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації № 01-13/475-02 від 15.05.2013р., від прокурора м. Ужгорода п. Штефанюка І.М. № 470-11 від 22.05.2013р., від Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України № 22-2479/16 від 05.10.2007р. Водночас, нововиявленими заявники вважають такі обставини, як пояснення представників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були присутні на момент укладення договору купівлі - продажу Патенту НОМЕР_1 від 06.08.1997р. на право оренди приміщення, і надалі при укладенні Договорів оренди №265 від 25.09.1998р. та №6/265 від 11.03.1999р. та Лист управління архітектури і містобудування Закарпатської області ОДА №17/п від 04.03.1999р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року заяви відповідача - 2 та відповідача - 3 про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року за нововиявленими обставинами прийняті до провадження.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року Департамент міського господарства Ужгородської міської ради (відповідач -1) подав клопотання б/н від 09.09.2013, в якому спростовує доводи заяв Приватного торгово - виробничого підприємства „Коруна" б/н від 08.08.2013 року та ОСОБА_2 б/н від 08.08.2013 року щодо перегляду за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року і вважає, що обставини на які посилаються заявники не можна розцінювати як нововиявлені, а тому такі не можуть слугувати підставою для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5008/580/2012.

В дане судове засідання прибули представники заявника - Приватного торгово-виробничого підприємства „Коруна" та представник відповідача-1: Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

Заявник - ОСОБА_2, прокурор, позивач та треті особи участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду заяв про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. №06840550, № 06840531, і №06840542, №06840526, №06840488, №06840500.

Відповідно до частини 4 ст. 114 ГПК України, неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи ту обставину, що сторони належним чином були повідомлені про час, місце розгляду заяв та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду поданих заяв у відсутності представників заявника - ОСОБА_2, прокурора, позивача та третіх осіб.

Львівський апеляційний господарський суд розглянувши заяви Приватного торгово - виробничого підприємства „Коруна" б/н від 08.08.2013 року та ОСОБА_2 б/н від 08.08.2013 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року, з урахуванням поданих пояснень та відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників відповідача - 1 та відповідача - 2, вважає подані заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами такими, що задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Стаття 112 ГПК України передбачає можливість перегляду господарським судом прийнятого ним судового рішення, за нововиявленими обставинами.

Згідно з ч.1 ст.113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому, заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст.112 ГПК України визначено підстави для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, а саме: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Крім цього, пунктом 1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що визначений ст. 112 ГПК України перелік підстав є вичерпним.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, відповідно до п. 2. абз. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу ( як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Як вбачається із поданих заяв про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012року, заявники як на нововиявлені обставини покликаються на обставини, які стали їм відомі із листів-відповідей в порядку інформування від Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації № П-4/01-09 від 23.04.2013р., від Державного архіву Закарпатської області № 333/01-09 від 03.06.2013р., від Управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації № 01-13/475-02 від 15.05.2013р., від прокурора м. Ужгорода № 470-11 від 22.05.2013р., від Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України № 22-2479/16 від 05.10.2007р.Таким чином, із вищевказаних листів-відповідей заявники зробили висновок про те, що апеляційною інстанцією було залучено неналежних третіх осіб, а саме: Управління культури Закарпатської ОДА та Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, оскільки вони не є правонаступниками управління архітектури та містобудування Закарпатської ОДА, яке на період з 1997-1999рр. було наділене повноваженнями органу охорони культурної спадщини та не є розпорядниками архіву ліквідованого управління.

Під час розгляду даної справи в апеляційній інстанції було встановлено, що виконання функцій спеціально уповноваженого державного органу охорони пам'яток у період з 1996 по 2002 рр. було покладено на управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА. При цьому, з 2002 по 2005 рр. функції органу охорони культурної спадщини було покладено на служби охорони культурної спадщини Закарпатської ОДА, яка проіснувала до 2005 року. Водночас, з 2005 року по теперішній час функції охорони культурної спадщини на території Закарпатської області виконує управління культури Закарпатської ОДА.

Таким чином, Львівським апеляційним господарським судом було встановлено, що правонаступником управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА з виконання функцій держави у сфері охорони культурної спадщини є управління культури Закарпатської ОДА.

Крім цього, досліджуючи подані заявниками листи - відповіді встановлено, що запити, з метою інформування, було проведено вже після розгляду даної справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, що свідчить про те, що ці обставини існували на момент розгляду, проте заявниками не було вжито заходів в розумінні ст. 33 ГПК України для подання належних та допустимих доказів.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що подані листи - відповіді на запити, розцінюються як нові докази і не можуть бути підставою для перегляду постанови за нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Крім того, зазначені обставини не підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні ст. 112 ГПК України, які б слугували підставою для перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у даній справі.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Аналізом поданих заяв про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012року встановлено, що заявники посилаються на те, що Львівським апеляційним господарським судом на момент розгляду справи по суті не було досліджено Лист управління архітектури і містобудування Закарпатської ОДА №17/п від 04.03.1999р., яким дане управління не заперечувало проти укладення спірного договору оренди №6/265 від 11.03.1999р. в порядку правонаступництва раніше погодженого договору № 265 від 25.09.1998р.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду даної справи Львівським апеляційним господарським судом було встановлено юридичний факт про відсутність погодження управлінням архітектури та містобудування Закарпатської ОДА у період з 1997-1999рр. щодо передачі у користування будівлі на АДРЕСА_1.

Водночас, як вбачається із заяв про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012року, до них долучена копія вищезазначеного листа. Проте, колегія суддів вважає, що копія вказаного листа не може розцінюватися як належний доказ для дослідження, оскільки викликає сумнів у його дійсності, так як являється незавіреною копією документа. Поряд з цим, факт існування даного листа не підтверджено архівами Ужгородської міської ради та Закарпатської ОДА, а оригінал даного листа управління архітектури і містобудування Закарпатської області ОДА №17/п від 04.03.1999 р. кваліфікується як новий доказ у справі, і не може розцінюватися як підстава для перегляду постанови за нововиявленими обставинами.

Також, на підставу для перегляду постанови за нововиявленими обставинами, заявники посиляються на письмові пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які у період з 1997-1999рр. виконували обов'язки представників ОСОБА_2 та ПЮВП «Концерн «Срібна Земля». Оцінюючи дані докази при дослідженні матеріалів справи, судова колегія встановила, що в ході розгляду справи №5008/580/2012 у Львівському апеляційному господарському суді заявниками не заявлялось клопотань про необхідність витребування доказів, проведення експертиз, в тому числі, подання письмових пояснень - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Відтак, посилання заявників на ці пояснення як на нововиявлені обставини, судовою колегією розцінюються як неналежне використання своїх процесуальних прав, щодо доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пунктом 8.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" встановлено, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

З огляду на викладене, судова колегія звертає увагу на те, що обставини на які покликаються заявники як на нововиявлені, не мають необхідних ознак нововиявлених обставин, а саме: одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи.

Таким чином, враховуючи положення ГПК України, роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що факти встановлені з листів-відповідей на запити, з пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які у період з 1997-1999 рр. виконували обов'язки представників відповідачів 2, 3 та з незавіреної належним чином копії листа Управління архітектури і містобудування Закарпатської обласної державної адміністрації №17/п від 04.03.1999р., за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами (в розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України) і розцінюються судовою колегією як нові докази у справі, які існували і були доступні на момент розгляду даної справи у всіх попередніх судових

інстанціях. Відтак, не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. З огляду на вищенаведене, зазначені у заявах обставини не підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні ст. 112 ГПК України, які б слугували підставою для перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5008/580/2012.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні заяв Приватного торгово-виробничого підприємства „Коруна", б/н від 08.08.2013 року та ОСОБА_2 б/н від 08.08.2013 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги Ужгодської міської ради б/н від 08.10.12 р. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 у справі № 5008/580/12, слід відмовити, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5008/580/2012 залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на заявників , у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 49, 86 ,112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяв Приватного торгово-виробничого підприємства „Коруна" б/н від 08.08.2013 року та ОСОБА_2 б/н від 08.08.2013 року про перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі №5008/580/2012 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року

у справі № 5008/580/2012 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року у справі № 5008/580/2012 за нововиявленими обставинами покласти на скаржників.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст ухвали складений 20.09.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.