Ухвала суду № 33700710, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9940/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Федотова І.В.,

при секретарі Криль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія "Країна" звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 року №0000642230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2012 роки, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», з питань дотримання вимог податкового законодавства у висновку Акта перевірки встановлено, що позивач допустив порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від іншої діяльності в сумі 2 112 500,00 грн., у тому числі за 2010 рік - 525 000,00 грн., І квартал 2011 року - 1 587 500,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №168/22-3-01/20842474 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 року №0000642230., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 243 751,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2 112 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 131 251,00 грн.

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судова колегія зважає на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 24 вересня 2010 року № Б24/1/2010 ПАТ «СК «Країна» купило у ПАТ «СК «Калина» прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ «Борисфен», код ISIN UA4000053987, на суму 4 500 000, 00 грн. у кількості 2 250 000 шт. Згідно додаткової угоди до вказаного договору від 04 жовтня 2010 року №1 сторони домовились розірвати договір, тому ПАТ «СК «Країна» повернуло ПАТ «СК «Калина» придбані у нього акції.

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 24 грудня 2010 року № Б32/6/2010 ПАТ «СК «Країна» купило у ПАТ «СК «Калина» прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ «Борисфен», код ISIN UA4000053987, на суму 4 500 000, 00 грн. у кількості 2 250 000 шт.

За договором купівлі-продажу цінних паперів від 29 грудня 2010 року № Б02-291210 ПАТ «СК «Країна» продало ДП «Техенерго» прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ «Борисфен», код ISIN UA4000053987, на суму 2 100 000, 00 грн. у кількості 1 050 000 шт.

Згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 05 січня 2011 року № Б02-050111 ПАТ «СК «Країна» купило у ДП «Техенерго» прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ «Борисфен», код ISIN UA4000053987, на суму 2 100 000,00 грн. у кількості 1 050 000 шт.

Згідно додаткової угоди № 1 від 05 січня 2011 року до договору купівлі-продажу цінних паперів від 24 грудня 2010 року №Б32/6/2010 ПАТ «СК «Країна» та ПАТ «СК «Калина» сторони домовились розірвати договір, тому ПАТ «СК «Країна» повернуло ПАТ «СК «Калина» придбані у нього акції.

За договором купівлі-продажу цінних паперів від 24 березня 2011 року № Б10/2/2011 ПАТ «СК «Країна» купило у ПАТ «СК «Калина» прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ «Борисфен», код ISIN UA4000053987, на суму 5 925 000, 00 грн. у кількості 2 962 500 шт.

Прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ «Борисфен», код ISIN UA4000053987, на суму 6 350 000,00 грн. у кількості 3 175 000 шт. ПАТ «СК «Країна» передало ВАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Богдан-Капітал» за договором міни цінних паперів від 30 березня 2011 року № Б12/2/2011.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція-іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, а також по знерухомленним документарним цінним паперам, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача цінних паперів. Підтвердженням права власності на цінні папери в разі їх емісії в бездокументарній формі, а також по знерухомленним документарним цінним паперам, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач цінних паперів зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності, а частиною 7. ст. 59 Господарського Кодексу України встановлено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 Господарського Кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр"та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.

Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України № 222 від 30.12.1998 р. Пунктами 1.4. - 1.6. «Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій» встановлено, що реєструвальний орган (ДКЦПФР України) забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх друкованих видань протягом 15 календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування зазначеної інформації в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України № 88 від 01.04.2004 р. затверджено «Положення про офіційні друковані видання ДКЦПФР».

Відповідно до п.1.1 Положення, офіційні друковані видання Комісії - друковані видання (газети, журнали, відомості, збірники, бюлетені, інформаційні листи, вісники тощо), засновником (співзасновником) яких є Комісія, започатковані для інформування широкого кола громадськості про діяльність Комісії, у тому числі про нормативно-правові акти щодо розвитку фондового ринку, а також публікації обов'язкової інформації учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства. Офіційним друкованим виданням ДКЦПФР України є Газета "Цінні папери України".

Враховуючи наведене, висновок контролюючого органу про те, що операції купівлі-продажу акцій, емітованих ВАТ «Борисфен», не є операціями з цінним паперами, та акції не підпадають під визначення цінного паперу, є помилковим та не узгоджується з приписами чинного законодавства.

Слід звернути увагу, що жодних офіційних даних про зупинення обігу акцій, про анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, про ліквідацію підприємства, публікації інформації про зупинення обігу акцій або анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій в акті перевірки немає.

Окрім того, колегією суддів встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що спірні операцій з купівлі-продажу акцій були направлені на створення прибутку (доходу), а саме на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

На момент укладення договорів купівлі-продажу випуск акцій ВАТ «Борисфен» не було скасовано чи зупинено, акції вільно обертались на ринку.

Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами визначено п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р.

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 зазначеного Закону - платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Згідно п. 7.9 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлений спеціальний порядок оподаткування операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями. У відповідності до пп. 7.9.1, зазначеного пункту, не включаються до складу валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору комісії. А згідно з нормами пп. 7.9.2 цього ж пункту, до складу валових витрат не включаються повернені грошові кошти або майно, надані платнику податків на підставі договору комісії.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» : 4.1 Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає: 4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Судом першої інстанції правильно зазначено, що акції емітовані ВАТ «Борисфен», мають визначені законодавством ознаки цінних паперів та операції з цими акціями є операціями з цінними паперами, ПАТ «СК «Країна» правомірно відображало витрати на придбання таких акцій та доходи, отримані у зв'язку з їх продажем, в окремому податковому облік, оскільки відповідачем усупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності свого рішення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.В. Федотов

(Повний текст Ухвали виготовлений 17.09.2013 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Федотов І.В.