Ухвала суду № 33700699, 24.09.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

УХВАЛА

"24" вересня 2013 р. Справа № 927/751/13

За заявою боржника: Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства», вул.Червоноказача,5, м. Ніжин, 16600

про відстрочку виконання рішення суду

по справі № 927/751/13:

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго", вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства", вул.Червоноказача,5, м. Ніжин, 16600

Предмет спору: про стягнення 710 643, 99 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

заявник(боржник): Арендар М.І. керівник

стягувач (позивач): Ширай К.А. довіреність № 28/4226 від 20.09.2013 р. представник

12 вересня 2013 року боржником - Комунальним підприємством «Ніжинське управління водопровідно - каналізаційного господарства» до Господарського суду Чернігівської області подано заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2013 року у справі №927/751/13 до 31 грудня 2013 року.

В судовому засіданні представник боржника підтримав заяву та просив відстрочити виконання рішення суду до 31 грудня 2013 року.

Стягувач в письмових поясненнях № 347 від 24.09.2013 р. та представник стягувача в судовому засіданні проти відстрочення виконання рішення заперечив та зазначив, що ПАТ "Чернігівобленерго" купує електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії України, а у випадку відстрочення виконання рішення, стягувач не зможе своєчасно проводити розрахунки із оптовим ринком електроенергії України та до нього будуть застосовані штрафні санкції. Разом з тим стягувач зазначає, що боржник, знаючи на тяжке фінансове становище свого підприємства, не повідомив позивача про те, що він не в змозі розрахуватися за спожиту електроенергію, більш того продовжував її споживати. Окрім того, стягувач зазначив, що відповідач має не сплачену як поточну так і попередню заборгованості за іншими судовими наказами. Крім того, стягувач вважає, що договір про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 167, на якій посилається заявник, є неукладеним, оскільки не підписаний двома сторонами цього договору, а тому посилання на нього в обґрунтування поданої заяви про відстрочення є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи та докази ускладнення виконання рішення, вислухавши в судовому засіданні пояснення повноважних представників стягувача та боржника, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2013 року по справі № 927/751/13 позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з Комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» 676293,98 грн. боргу за активну електроенергію, 22849,15 грн. боргу за реактивну електроенергію, 1820,41 грн. 3% річних, 9315,07 грн. пені та 14205,57 грн. судового збору. В решті позову відмовлено (а.с. 155-160, т.1/2).

13.08.2013 року на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2013 року було видано накази про примусове виконання рішення по справі № 927/751/13 (а.с. 166-167, т.1/2).

Як вбачається із матеріалів справи рішення суду на даний час не виконано.

Боржник, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення, посилається на складне фінансове становище, що утруднює виконання рішення суду, яке утворилося внаслідок об'єктивних, незалежних від нього обставин, а саме через заборгованість минулих років з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, розмір якої становить 3691661 грн., що підтверджується протоколом № 4 від 17.04.2013 р. обласної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (а.с. 29-30, т. 2/2), боржник зазначає про відсутність зазначених коштів на його рахунках, а отже і відсутність можливості погашення заборгованості, що може привести до припинення господарської діяльності відповідача, однак, будь-яких доказів в обгрунтування зазначеного заявник до суду не надав.

Крім того, боржник посилається на те, що між ним та ПАТ «Чернігівобленерго» підписаний договір про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 167, відповідно до якого борг у розмірі 1797781,60 грн. узгоджений сторонами та буде сплачений боржником на користь стягувача за рахунок коштів заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялись, транспортувались та постачались населенню до 31 грудня 2013 р., оскільки виконання постанови Кабінету Міністрів України передбачено Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» і має бути виконаний протягом фінансового року. Боржник надав оферту № 429 від 25.07.2013 р. про укладення договору про організацію взаєморозрахунків між сторонами, що була направлена стягувачу для подальшого врегулювання взаємовідносин щодо погашення утвореної заборгованості, а також копію проекту Договору (б/н, б/д) про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 20.03.2013р. №167, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п.1 ст.14 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2013 рік" і Порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. А також визначено порядок проведення взаєморозрахунків (а.с. 85-86, т. 2/2).

Однак, слід зазначити, що на момент винесення ухвали, наданий договір про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України є проектом, не підписаний всіма сторонами договору, без визначення дати та місця укладення. Надана боржником оферта № 429 від 25.07.2013 р. щодо укладення договору про організацію взаєморозрахунків між сторонами не має юридичної сили, є неукладеною, оскільки із сторони стягувача не було вчинено будь-яких дій, що свідчили про акцепт даної пропозиції (а.с. 85-87).

Відповідно до приписів ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Частиною 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи зі змісту зазначеної статті обов'язковою умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до вимог п.7.2. постанови Пленуми Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України"№ 9 від 17.10.2012 р., вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи те, що заявник не виконав вимоги ухвали суду від 16.09.2013р., доказів наявності виняткових обставин в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду у встановлений судом спосіб та за наявності яких можливе надання відстрочення виконання рішення, до суду не надав, суд доходить висновку про необґрунтованість поданої заяви. Посилання заявника на неукладений та не підписаний 8-сторонній договір (б/н, б/д) про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 20.03.2013р. №167, суд не може прийняти як належний та допустимий доказ.

Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду є обов'язковими до виконання.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що заява боржника про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.07.13р. по справі № 927/751/13 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви боржника про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2013 року по справі № 927/751/13 відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя І.Г.Мурашко

18.07.13

24.09.13