Рішення № 33700374, 26.06.2013, Франківський районний суд м. Львова

465/4970/13-ц

2/465/2393/13

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

26.06.2013 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Мартинишин М.О.

при секретарі - Кметь Г.М.

з участю адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3

до Львівської міської ради

про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Львівської міської Ради, в якому просять : визнати недійсним розпорядження Виконавчого комітету Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради народних депутатів №1 від 03.01.1997 року «Про передачу квартир у власність громадян», затверджене розпорядженням Виконавчого комітету ЛМР НД №14 від 14.01.1997 року, в частині передачі у власність 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7, скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 21260, видане Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 14 січня 1997 року, визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що згідно розпорядження виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №14 від 14.01.1997 р. «Про передачу квартир у власність громадян» було передано у власність громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та позивачам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира складається з трьох житлових кімнат, площею 67,9 кв. м.

На момент приватизації спірної квартири батько позивачів - ОСОБА_7 з березня 1995 року в спірній квартирі не проживав. 26 грудня 2000 року він розірвав шлюб з матір'ю позивачів ОСОБА_6, а 18 квітня 2000 року ОСОБА_7 був знятий з реєстрації з зазначеної адреси.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6. До дня смерті ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала в спірній квартирі, а після її смерті відкрилася спадщина, яку позивачі прийняли .

14 червня 2012 року позивачі отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вони є спадкоємцями першої черги майна ОСОБА_6 по ? частки спадщини кожен. Спадщина, на яку в указаних частках було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, складалася з ? частини спірної квартири.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина яку ніхто не приймав,що підтверджується витягом зі спадкового реєстру № 33418538 від 05.03.2013 року. Позивачі просять суд задовольнити їх позовні вимоги, визнати недійсним розпорядження Виконавчого комітету Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради народних депутатів №1 від 03.01.1997 року «Про передачу квартир у власність громадян», затверджене розпорядженням Виконавчого комітету ЛМР НД №14 від 14.01.1997 року в частині передачі у власність 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7, скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 21260 видане Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 14 січня 1997 року та визнати за ними право власності на спірну квартиру по ? частки кожному.

Просять позов задоволити.

Представник позивачів у судому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить позов задоволити.

Представник відповідача Львівської міської ради у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, тому згідно ст.ст.169,224 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, проти чого і не заперечив представник позивачів.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 14 січня 1997року власниками спірної квартири зазначено ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Згідно наданих свідоцтв про народження позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками позивачів. Виходячи зі свідоцтва про розірвання шлюбу від 26.12.2000 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розірвано 26 грудня 2000 року, про що зроблено актовий запис № 714.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку №353 від 25.02.2013р. в спірній квартирі зареєстровані позивачі. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, знята з реєстрації 06.12.2011 р., ОСОБА_7 знятий з реєстрації 18.04.2000р. Виходячи з свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.06.2012 р. спадкоємцями ОСОБА_6 є позивачі.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 Виходячи з витягу зі спадкового реєстру № 33418538 після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилася спадщина, яка ніким не була прийнята.

Судом встановлено, що підчас приватизації спірної квартири, а саме, на момент подання заяви про передачу спірної квартири у спільну сумісну власність в грудні 1996 року, розпорядження Виконавчого комітету Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради народних депутатів №1 від 03.01.1997 «Про передачу квартир у власність громадян», затвердженого розпорядженням Виконавчого комітету ЛМР НД №14 від 14.01.97 р., ОСОБА_7 по місцю своєї реєстрації в спірній квартирі не проживав, оскільки в березні 1995 року добровільно вибув на постійне місце проживання в інший населений пункт.

Як вбачається з витягів про державну реєстрацію прав №34507778 від 15.06.2012 року та №34507901 від 15.06.2012 р. позивачі є співвласниками спірної квартири по 1/8 частки кожний на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.06.1012 р.

Виходячи з аналізу змісту Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Частиною 1. ст.5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в редакції від 22.02.1994 р., яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім'ї безоплатно. До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

На підставі ч. 4 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в редакції від 22.02.1994 р. право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно ч 2 ст.8. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Аналізуючи зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що розпорядження Виконавчого комітету Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради народних депутатів №1 від 03.01.1997року «Про передачу квартир у власність громадян», затверджене розпорядженням Виконавчого комітету ЛМР НД №14 від 14.01.1997 року, в частині передачі у власність1/4 частки спірної квартири ОСОБА_7, є недійсним, а відтак свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 212607 від 14 січня 1997 р., підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Оскільки ? частина спірної квартири була передана у власність ОСОБА_7 без належної правової підстави, спадщину за ОСОБА_6 було прийнято позивачами в порядку передбаченому чинним законодавством, позивачі є співвласниками спірної квартири по 1/8 частки кожен, в даній квартирі постійно проживають та зареєстровані, є підстави для визнання за позивачами права власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних долях по ? кожному .

Керуючись ст.ст .4,10,27,31,60,169,209,212-215,224-226 ЦК України, ст.ст. 1,6,9,61,64 ЖК України, ст.ст. 15,16,29,328,1261,1267,1268 ЦК України, ст.ст.1,5,8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Виконавчого комітету Франківської районної адміністрації Львівської міської Ради народних депутатів №1 від 03.01.1997 року «Про передачу квартир у власність громадян», затверджене розпорядженням Виконавчого комітету ЛМР НД №14 від 14.01.1997 року в частині передачі у власність 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7.

Скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № 21260 видане Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 14 січня 1997 року.

Визнати за ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мартинишин М.О.