Рішення № 33700349, 16.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р.Справа № 922/2826/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків, про стягнення 12067,66 грн. за участю представників:

позивача - Танчак Н.В. (довіреність № 38-2072/470 від 10.03.2012р.),

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 369 від 17.02.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків, вартості безпідставно отриманої теплової енергії у сумі 12067,66 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2826/13 та розгляд справи призначено на 22.07.2013р. об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 12.08.2013р. об 11:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.08.2013р., представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень надав письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що виконаний позивачем розрахунок теплового навантаження на нежитлові приміщення не відповідає приписам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, та нормам БДН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008р. № 568, а також СНиП 2.04.05-91. Відповідач також вказує, що рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2012р. встановлено, що у приміщеннях відповідача відбувся демонтаж систем споживання теплової енергії - батарей, тобто відбулася реконструкція існуючої системи теплових мереж.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 20.08.2013р. до 11:45 год.

Після перерви представники сторін своїх позицій у справі не змінили.

Представник позивача надала додаткові пояснення стосовно правової позиції позивача.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, наполягав на тому, що система опалення в нежитлових приміщеннях відповідача була від'єднана від загальної системи опалення у будинку, крім стояків. При цьому, права інших осіб порушено не було. Представник відповідача вказав, що позивачем не визначено, в якому розмірі відповідач отримує тепло від суміжних приміщень та звідки позивач взяв коефіцієнти для розрахунку теплової енергії, спожитої відповідачем.

Представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про витребування у позивача КТМ та пояснення щодо показників, на підставі яких було здійснено розрахунок позовних вимог.

У зв'язку із закінченням встановленого законом строку розгляду справи та необхідністю надання додаткових доказів по справі, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів, відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2013р. заявлені представником відповідача клопотання були задоволені; позивача зобов'язано надати до суду пояснення стосовно показників, на підставі яких було здійснено розрахунок вартості отриманої відповідачем енергії; "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р.; строк розгляду справи продовжено на 15 днів - по 23.09.2013р.; розгляд справи відкладено на 16.09.2013р. о 12:00 год.

16.09.2013р. присутня у судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та звернулась до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи копії витребуваного судом розрахунку теплового навантаження на опалення приміщень стоматкабінету за адресою: АДРЕСА_1, виконаного на замовлення відповідача у АТ "Іноваційний центр "Практика", а також пояснення щодо розрахунку показників, які застосовуються при розрахунку нарахувань кількості спожитої теплової енергії.

Надані представником позивача документи були долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю на підставах, викладених у письмових поясненнях, які були подані до суду 12.08.2013р. Представник відповідача також заперечував проти долучення до матеріалів справи наданого представником позивача розрахунку, посилаючись на те, що даний розрахунок був погоджений позивачем ще у 2009 році, тобто на даний час він не є чинним, оскільки його було зроблено до демонтажу елементів теплоспоживання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (відповідач) займає нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 139,00 кв.м., що розташовані у багатоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 04.08.2008р.

01.06.2009р. між відповідачем та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивачем) було укладено Договір №11941 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, на підставі якого позивач здійснював постачання теплової енергії до вищезазначеного приміщення відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2012р. по справі № 5023/186/12 встановлено, що цей Договір купівлі-продажу теплової енергії № 11941 від 01.06.2009р. припинив свою дію 31.12.2010р.

Позивач вказує, що після припинення дії Договору відповідач продовжував отримувати теплову енергію на потреби опалення свого приміщення з централізованої системи опалення, постачання якої здійснює КП "Харківські теплові мережі" на підставі розпорядження Харківського міського голови "Про початок опалювального сезону" 2010-2011p.p., 2011-2012р.р. та 2012-2013р.р.

Позивач зазначає, що система опалення всього будинку єдина з системою опалення приміщення відповідача й не має окремого теплового вводу, отже КП "Харківські теплові мережі" не має технічної можливості відключити приміщення відповідача від централізованої системи опалення. Постачання теплової енергії у багатоповерховий житловий будинок здійснюється автоматично з постачанням теплової енергії до приміщення відповідача.

На підтвердження факту постачання теплової енергії позивач надав акти на включення опалення у 2010р., 2011р. та 2012р., а також акти на відключення опалення у 2011р., 2012р. та 2013р., підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

За розрахунком позивача вартість безпідставно придбаної відповідачем теплової енергії за період з січня 2011 року по квітень 2013 року складає 12076,66 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту споживання ним теплової енергії у визначений вище період. Крім того, на думку відповідача, виконаний позивачем розрахунок теплового навантаження на нежитлові приміщення не відповідає приписам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 та нормам ДБН 8.2.5.-39:2008 "Теплові мережі", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008р. № 568 та СНиП 2.04.05-91", які є обов'язковими при здійсненні розрахунку теплового навантаження та застосовуються при проектуванні нових та реконструкції, модернізації та технічному переоснащенні існуючих теплових мереж.

Ретельно дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, а також надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КП "Харківські теплові мережі", виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, в провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа № 5023/186/12 за позовом заступника прокурора Дзержинського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 4591,35 грн.

Рішенням від 26.03.2012р. у даній справі, яке набрало законної сили, було встановлено, що відповідач звертався до позивача листом від 30.08.2010р., в якому повідомив про відмову від отримання послуг з теплопостачання та просив вирішити питання щодо розірвання Договору № 11941 від 01.06.2009р. У листі від 15.09.2010р., надісланому на адресу позивача, відповідач повторно виразив намір щодо відмови від отримання послуги з теплопостачання до нежитлового приміщення та запропонував припинити фактичне постачання теплової енергії в гарячій воді, у зв'язку з чим були запрошені компетентні представники КП "ХТМ" для прийняття участі в демонтажі системи опалення, яке було призначено на 23.09.2010р. Копії вказаних листів з відмітками про їх отримання позивачем містяться в матеріалах справи (арк. 64, 65).

Оскільки представники КП "ХТМ" за запрошенням відповідача не прибули, постачання теплоенергії КП "ХТМ" припинено не було, демонтаж систем опалення (батареї) було проведено складом комісії за відсутності КП "ХТМ", що підтверджується актом від 23.09.2010р. (арк. 67 справи).

Відповідач звернувся до позивача із заявою від 29.11.2010р., в якій зазначив, що Договір № 11941 від 01.06.2009р. купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді діє лише до 31.12.2010р. та є таким, що припиняє свою дію з наступної після 31 грудня 2010р. дати із врахуванням вихідних та святкових днів.

Додатком 3 від 01.06.2009р. до спірного Договору сторони домовились про умови припинення постачання теплової енергії. Так, згідно п. 1 та п. 1.2. Додатку, теплопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу в разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання у разі його надходження до теплової організації не пізніше як за 3 доби до запланованого відключення при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів.

Таким чином, під час розгляду справи № 5023/186/12 судом було встановлено, що постачання теплової енергії до приміщень відповідача було припинено відповідачем за процедурою, визначеною Договором № 11941 від 01.06.2009р. (Додаток № 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1213 ЦК України встановлює, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Позивачем не надано суду доказів того, що відповідач у період з січня 2011 року по квітень 2013 року безпідставно отримував майно за рахунок іншої особи, а саме безпідставно споживав теплову енергію, яка постачалась позивачем.

Додані позивачем до позовної заяви акти підключення і відключення споживача (яким є Дільниця № 3 КП "Жилкомсервіс") до джерела теплової енергії не є належними доказами факту отримання відповідачем теплової енергії, оскільки ці акти підтверджують отримання теплової енергії будинком у цілому, а з урахуванням факту відсутності в приміщеннях відповідача батарей - приладів, які здійснюють споживання теплової енергії і її розповсюдження з метою обігріву приміщень, отримання відповідачем теплової енергії від позивача є неможливим з об'єктивних причин.

Отже, посилання позивача на положення ст.ст. 1212,1213 Цивільного кодексу України в обґрунтування безпідставного споживання відповідачем теплової енергії є недоречним.

У своїх поясненнях до позовної заяви представник позивача зазначив, що при визначенні вартості отриманої відповідачем теплової енергії він керувався "Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, затвердженими Держжиткомунгоспом України 14.12.1993р.

Розрахунок теплового навантаження на опалення приміщень стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_1, копію якого позивачем було надано в обґрунтування розміру позовних вимог, був виконаний у 2009 році, тобто до здійснення відповідачем демонтажу системи опалення у займаних приміщеннях. У зв'язку з цим вбачається, що позивачем не було враховано приписи Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 і норм ДБН 8.2.5.-39:2008 "Теплові мережі", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008р. № 568 та СНиП 2.04.05-91", які є обов'язковими при здійсненні розрахунку теплового навантаження та застосовуються при проектуванні нових, реконструкції, модернізації та технічному переоснащенні існуючих теплових мереж.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування свого позову, не доведені належними доказами, суд визнав позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим відмовив у позові.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.