Рішення № 33700229, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12318/13 16.09.13

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 817,01 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кучерявий С.В.-представник за довіреністю № 05-2013 від 01.01.2013 року

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 817,01 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.10.2012 року о 18 год. 30 хв., на 15 км + 620 м. автодороги «Харків-Зміїв», трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Daewoo Nexia» державний номер ВВ0607ВХ під керуванням Махортова О.Б. та транспортного засобу Volkswagen державний номер AХ6939ВО та транспортного засобу Chery державний номер АХ3733ВО

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 22.10.2012 року у справі № 2034/12047/2012, Махортова О.Б. визнано винним у скоєній ДТП.

В результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Універсальна», згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 3112/227/003886 від 20.09.2012 року автомобіль Volkswagen державний номер AХ6939ВО.

Згідно страхового акту № 10969/к/п від 24.11.2012 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, сума страхового відшкодування складає 5 317,01 грн., з яких 2 014,24 грн. утримано в рахунок несплаченого страхового платежу.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 817,01 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 12.08.2013 року.

Розпорядження Голови господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Мудрого С.М. у відпустці, справу № 910/12318/13 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2013 року, суддею Сташківим Р.Б., справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.09.2013 року.

Розпорядження в.о. Голови господарського суду м. Києва від 09.09.2013 року, у зв'язку з виходом судді Мудрого С.М. з відпустки, справу № 910/12318/13 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2013 року справу прийнято до провадження.

В судове засідання 16.09.2013 року з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті спору, відповідно частково визнав заявлені позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 25930600.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Харківського районного суду Харківської області від 22.11.2012 року по справі № 2034/12047/2012 (провадження № 3/2034/3479/2012) встановлено, що Махортов А.Б. 07.10.2012 року о 18 год. 30 хв., на 15 кілометрі + 620 метрів автодороги «Харьків-Зміїв», керуючи автомобілем «Daewoo Nexia» державний номер ВВ0607ВХ, не вибрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen державний номер AХ6939ВО, який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем Chery державний номер АХ3733ВО, що призвело до пошкодження автомобілів.

Вищевказаною постановою Махортова Олексія Богдановича визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № 3112/227/003889 від 20.09.2012 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та Шепеленком Олександром В'ячеславовичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Chery Tiggo» державний номер АХ3733ВО.

Відповідно до звіту № 223/2012 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, матеріальний збиток, завданий власникові «Chery Tiggo» державний номер АХ3733ВО, в результаті його пошкодження, складає 5 716,31 грн.

Згідно страхового акту № 10969/к/п від 24.11.2012 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, сума страхового відшкодування складає 5 317,01 грн., з яких 2 014,24 грн. утримано в рахунок несплаченого страхового платежу.

На підставі заяви, страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 302,77 грн., що підтверджується відомістю № 23960 від 28.11.2012 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до відомостей з централізованої бази даних Моторного (транспортне) страхового бюро України, цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Nexia» державний номер ВВ0607ВХ, застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5365282.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" № 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Nexia» державний номер ВВ0607ВХ, була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5365282, то відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

15.03.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, проте зазначена заява відповідачем залишена без задоволення. У відповідь на регресну вимогу.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На виконання вимог ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до Звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 223/2012 від 27.10.2012 року до вартості матеріального збитку підлягає застосуванню коефіцієнт 0,40 %, проте згідно договору добровільного страхування транспортного засобу № 3112/227/003889 від 20.09.2012 року коефіцієнт фізичного зносу складає 0,00 %.

Згідно п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, матеріальний збиток визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових та величини втрати товарної вартості за умови доцільності відновлювального ремонту.

Враховуючи вищевикладене, а також у відповідності до Звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 223/2012 від 27.10.2012 року, сума матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Chery Tiggo» державний номер АХ3733ВО, в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням фізичного зносу складає 4 281,91 грн., з розрахунку вартість відновлювального ремонту - 5 716,31 грн., зносу ТЗ на день страхового випадку 0,40 %, вартості ремонтних робіт 1 431,00 грн., вартості використаних матеріалів -699,30 грн., вартість замінених деталей без врахування зносу - 3 586,01 грн.

Окрім того, у відповідності до додатку № 1 до страхового акту № 10969/к/п, до суми страхового відшкодування віднесено суму додаткових витрат страхувальника в розмірі 400,00 грн., яку не була виплачено потерпілій особі та яка відповідно до норм чинного законодавства не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3 381,91 грн. (4 281,91 грн. (розмір матеріального збитку з врахуваннями зносу) - 400,00 грн. (додаткові витрати страхувальника) - 500,00 грн. (франшиза)) в порядку регресу визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 435,10 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48А, ідентифікаційний код 20113829) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 3 381 (три тисячі триста вісімдесят одна) грн. 91 коп. та судовий збір в розмірі 1 207 (одна тисяча двісті сім) грн. 92 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.09.2013 року

Суддя С.М.Мудрий