Рішення № 336996, 21.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2006 р.

Справа № 7/287-3872

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, 46021

до Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації вул. Залізнична, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область,47800

Представник від:

позивача: Гловак В.І. –гол. спеціаліст відділення, довіреність. № 03-105/1339 від 31.08.2006р.;

відповідача: Сидорук Анатолій Леонідович - юрисконсульт, довіреність № б/н від 31.10.06 р. ,

Суть справи:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів України звернулося з позовом про стягнення з Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації 7293,41 грн. санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Розпорядженням голови райдержадміністрації «Про забезпечення встановлення нормативів робочих місць для інвалідів на 2005р.»№781 від 24.12.04р. Підволочиське БТІ не включено в перелік підприємств, установ, організацій, яким встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005р., а тому підстав для стягнення санкцій не має.

Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Враховуючи, що ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлює, що у разі несплати адміністративно-господарської санкції суб’єктом господарювання її стягнення проводиться за рішенням господарського суду, приймаючи до уваги інформаційний лист Верховного суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року, дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:

- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ставить вимогу про стягнення з Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації 7293,41 грн., із них: 7077,78грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню у 2005 році робочих місць для працевлаштування інвалідів та 215,63 грн. пені за несвоєчасну їх сплату.

Підставою для застосування санкцій стали, як стверджує позивач, дані державної статистичної звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, згідно якого підприємство зобов’язане було при середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу 9 чоловік працевлаштувати одного інваліда, що складає 4 відсотки від загальної кількості працюючих, а фактично інваліда не працевлаштовано, а тому за невиконання нормативу по створенню робочого місця підприємство повинно сплатити штраф у розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, передбачений ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон України), що становить 7077,78 грн..

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним відповідачем доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд виходив із наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до Положення „Про Фонд соціального захисту інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2002р. № 1434, є урядовим органом державного управління і на нього покладено завдання щодо здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння створенню таких робочих місць та здійснення контролю за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Порядок встановлення нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів передбачено ст. 19 Закону України, відповідно до якої для підприємств встановлюється норматив місць в розмірі 4 –х відсотків від загальної кількості працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Як випливає із даних Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації, зазначених у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньоблікова чисельність працівників у 2005 році складала –9 чоловік, визначено норматив по створенню одного робочого місця для інвалідів, на яке не працевлаштовано інваліда.

Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за №314 ( далі –Положення), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включаючи їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у 2005році інваліда не працевлаштовано (дані статистичного звіту підприємства за 2005 рік) і інформація в Підволочиський районний центр зайнятості про створення робочого місця для працевлаштування інваліда підприємством не подавалася ( довідка центру зайнятості від 30.10.2005р. № 02/871). При таких обставинах Підволочиське районне бюро технічної інвентаризації, зобов’язане було відповідно до ст.20 Закону України та п.4 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів” затвердженим постановою КМУ № 1767 від 28.12.2001р. перерахувати на рахунок відділення в строк до 15.03.2006р. штраф в розмірі 7077,78 грн., що складає половину середньої річної заробітної платі на підприємстві на одного працюючого .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен сплатити нараховану пені в сумі 215грн.63коп. .

Посилання відповідача на розпорядження голови райдержадміністрації яким не доведено БТІ норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005р., судом до уваги не приймається , оскільки ст. 19 Закону України , в редакції закону від 01.08.2001р.( внесено зміні Законом „Про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 05.08.2001р.) змінено порядок доведення та встановлення нормативу робочих місць для інвалідів , а саме такий обов’язок покладено на підприємства, установи , організації, фізичні особи , які використовують найману працю.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України , за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен сплатити пеню в сумі 215грн.63коп. із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Приймаючи до уваги, що сплата штрафу проводиться згідно вищезазначених нормативних актів за рахунок прибутку, відсутність якого у 2005 р. відповідач документально не підтвердив, на день розгляду спору в порядку ст. 33 ГПК не надав доказів сплати штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 7077грн.78коп. та 215грн.63коп. пені за несвоєчасну сплату даних санкцій, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84,85 ГПК України господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Підволочиського районного бюро технічної інвентаризації вул. Залізнична, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область,47800, код 21165490:

- на користь Тернопільського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м.Тернопіль, вул.Грушевського,8, код 23588616 –7077,78 грн. штрафу за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, 215,63грн. пені;

- в доход Державного бюджету 102 грн. державного мита ;

- на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, код 30045370, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “22” грудня 2006р., через місцевий господарський суд.

Суддя М.С. Стадник