Постанова № 33699077, 16.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 вересня 2013 р. №820/7072/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Повелиця Г.В., відповідача - Лукянцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева" , з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, з урахуванням зменшених позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000181504 від 25.04.2013 року в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3714273,33 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Основ'янською міжрайонною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2013 року, про що складено акт № 1900/15.4-08/14315629 від 02.04.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181504 від 25.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3715163 грн., а саме: у липні 2012 р. на суму ПДВ 343780 гри., у серпні 2012 р. на суму ПДВ 17819 грн.; у вересні 2012 р. на суму ПДВ 455249 грн.; у жовтні 2012 р. на суму ПДВ 451807 грн.; у листопаді 2012 р. на суму ПДВ 1026313 грн.; у грудні 2012 р. на суму ПДВ 783497 грн.; у січні 2013 р. на суму ПДВ 636698 грн.

Позивач з прийнятим рішенням не погодився та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргою на прийняте податкове повідомлення - рішення. Рішенням Головного управляння Міндоходів у Харківській області від 12.07.2013р. № 624/10/20-40-10-04-17 залишено без змін податкове повідомлення - рішення, а скарга без задоволення.

Позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 889,67 грн., встановленого внаслідок порушення формування податкового кредиту за податковою накладною №716 від 20.08.2012 року складеною ПАТ «Харківський автогенний завод» на суму ПДВ 448,00 грн. та податковою накладною № 48 від 01.11.2012 року складеною ТОВ "НВФ"Лабораторна техніка" на суму ПДВ 441,67 грн. Таки чином, суд звільнений від обов'язку з'ясування обставин за якими були виписані вказані податкові накладні.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 1900/15.4-08/14315629 від 02.04.2013 року висновки відповідача про порушення позивачем п.198.3., п.198.6, ст.198. п. 201.1, п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України, а саме відсутності факту реального вчинення господарських операцій позивача з АТЗТ «Елласт», ТОВ «Техномодуль», ТОВ «Айсіпі» та наявності розбіжностей у декларуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з ТОВ «Лана груп», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту у розмірі 3714273,33 грн., що також підтверджується розрахунком до податкового повідомлення - рішення, який міститься в матеріалах справи. ( а.с. 69-70 т.8)

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи 03.05.2010 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та Акціонерним товариством закритого типу «Елласт» укладено договір № 451 дп на матеріально-технічне забезпечення ДП «Завод імені В.О. Малишева». Згідно п.1.1 договору в порядку та згідно умов, визначених даним договором, АТЗТ «Еласт» зобов'язується поставити, а ДП «Завод імені В.О. Малишева» прийняти та оплатити продукцію, кількість, якість, асортимент та технічні умови якої вказані у Специфікації до договору (або прийнятих до сплати ДП «Завод імені В.О. Малишева» рахунків-фактур), які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.2 договору продукція постачається на склад покупця. Відповідно до Додаткової угоди від 24.06.2010р. розрахунок по даному договору виконується у формі прямого банківського переводу на рахунок АТЗТ «Елласт» згідно рахунку - фактури у розмірі 100% передоплати, змінено реквізити сторін та преамбулу. Відповідно до Специфікації до договору № 451 від 03.05.2010р. АТЗТ «Елласт» зобов'язується поставити 133 найменування продукції на загальну суму (з ПДВ) 22 848 000,00. Згідно Специфікації № 1 до договору АТЗТ «Еласт» зобов'язується поставити продукцію на загальну суму (з ПДВ) 3 304 497,48 гривень. Відповідно до Специфікації № 2 до Договору АТЗТ «Елласт» зобов'язується поставити продукцію на загальну суму (з ПДВ) 2 340 366,00 гривень. Згідно Специфікації № 4 до Договору АТЗТ «Еласт» зобов'язується поставити продукцію на загальну суму (з ПДВ) 3 217 200,00 гривень.

16.11.2011 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та Акціонерним товариством закритого типу «Елласт» укладено договір № 423 дп про закупівлю. Згідно п.1.1 договору АТЗТ «Елласт» зобов'язується надати товар, зазначений в специфікації, а ДП «Завод імені В.О. Малишева» прийняти та оплатити зазначений товар, а саме електродвигуни. Кількість товару вказано у специфікації до договору. Відповідно до п. 3.1 Договору ціна договору становить 2 875000,00 грн. у тому числі ПДВ 479166,67. Згідно п. 4.1 Договору розрахунки за отриманий товар проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника після підписання замовником товарно - транспортної/видаткової накладної на протязі 15 банківських днів з моменту отримання товару. Також можливе здійснення авансового платежу. Відповідно до п. 5.2 договору продукція постачається на склад покупця. Відповідно до специфікації до договору № 423 від 16.11.2011р. АТЗТ «Еласт» зобов'язується поставити електродвигуни на загальну суму (з ПДВ) 2875000,00.

Господарські операції за вказаними договорами Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними № 111 від 05.12.2011р., № 115 від 13.12.2011р., № 118 від 13.12.2011р., № 119 від 13.12.2011р. ,№ 120 від 13.12.2011р., № 123 від 14.12.2011р., № 124 від 14.12.2011р., № 128 від 16.12.2011р., № 131 від 19.12.2011р., № 129 від 19.12.2011р., № 127 від 16.12.2011р., № 130 від 19.12.2011р., № 135 від 21.12.2011р., № 134 від 20.12.2011р., № 136 від 21.12.2011р., № 137 від 21.12.2011р., № 139 від 22.12.2011р., № 125 від 15.12.2011р., № 143 від 26.12.2011р., № 141 від 23.12.2011р., № 138 від 22.12.2011р., № 133 від 20.12.2011р., № 132 від 19.12.2011р., № 142 від 23.12.2011р., № 140 від 22.12.2011р., №126 від 15.12.2011р., № 144 від 29.12.2011р., № 20 від 26.01.2012р., № 10 від 26.01.2012р., № 19 від 26.01.2012р., № 22 від 27.01.2012р., № 17 від 26.01.2012р., № 12 від 26.01.2012р., №11 від 26.01.2012р., № 14 від 26.01.2012р., № 13 від 26.01.2012р., № 18 від 26.01.2012р., №21 від 26.01.2012р., № 1 від 10.02.2012р., № 7 від 27.02.2012р., № 8 від 27.02.2012р., № 16 від 28.02.2012р,№ 15 від 28.02.2012р., № 14 від 28.02.2012р., № 9 від 28.02.2012р., № 13 від 28.02.2012р., № 12 від 28.02.2012р., № 11 від 28.02.2012р., № 10 від 28.02.2012р., № 17 від29.02.2012р., № 3 від 04.07.2012р., № 5 від 04.07.2012р., № 26 від 10.07.2012р., № 20 від 10.07.2012р., № 23 від 10.07.2012р., № 19 від 10.07.2012р., № 18 від 10.07.2012р., № 25 від 10.07.2012р., № 22 від 10.07.2012р., № 24 від 10.07.2012р., № 21 від 10.07.2012р., № 29 від 10.07.2012р., № 30 від 10.07.2012р,№ 27 від 10.07.2012р. ,№ 28 від 10.07.2012р., № 51 від 20.07.2012р., № 50 від 20.07.2012р. ,№ 52 від 23.07.2012р., № 66 від 25.07.2012р., № 60 від 25.07.2012р., № 65 від 25.07.2012р., № 58 від 25.07.2012р., № 57 від 25.07.2012р., № 64 від 25.07.2012р.,№ 59 від 25.07.2012р., № 56 від 25.07.2012р., № 63 від 25.07.2012р., № 62 від 25.07.2012р., № 61 від 25.07.2012р., № 4087 від 25.07.2012р., № 4 від 04.07.2012р., № 15 від 26.01.2012р,№ 16 від 26.01.2012р., № 121 від 13.12.2011р., № 15 від 06.07.2011р., № 16 від 09.07.2011р., № 122 від 13.12.2011р., № 112 від 07.12.2011р., № 71 від 31.07.2011р., № 117 від 13.12.2011р. , видатковими накладними № 99 від 07.12.2011р., № 109 від 22.12.2011р., № 103 від 22.12.2011р., № 105 від 22.12.2011р.,№ 102 від 22.12.2011р., № 104 від 22.12.2011р., № 106 від 22.12.2011р.,№ 107 від 22.12.2011р., № 108 від 22.12.2011р., № 05 від 04.01.2012р., № 06 від 04.01.2011р., №051201 від 05.12.2011р., № 09 від 05.01.2012р., № 07 від 04.01.2012р., № 08 від 05.01.12р., № 4 від 04.01.12р., № 01 від 11.01.2012р., № 23 від 15.02.2012р., № 18 від 10.02.2012р. ,№ 25 від 15.02.2012р., № 22 від 15.02.2012р., № 34 від 15.02.2012р., № 22 від 15.02.2012р., № 30 від 15.02.2012р., № 35 від 15.02.2012р., № 44 від 07.03.2012р., № 27 від 15.02.2012р., № 36 від 15.02.2012р., № 26 від 15.02.2012р., № 33 від 15.02.2012р., № 24 від 15.02.2012р., № 17 від 13.02.2012р.,№ 66 від 20.03.2012р, № 50 від 12.03.2012р.,№ 47 від 12.03.2012р., № 63 від 20.03.2012р., № 49 від 12.03.2012р., № 65 від 20.03.2012р., № 64 від 20.03.2012р., № 48 від 12.03.2012р., № 67 від 20.03.2012р., № 51 від 12.03.2012р., № 45 від 07.03.2012р., № 52 від 12.03.2012р., № 68 від 20.03.2012р., № 62 від 20.03.2012р., № 55 від 12.03.2012р.,№ 54 від 12.03.2012р., № 61 від 20.03.2012р., № 56 від 13.03.2012р., № 46 від 07.03.2012р., №57 від 13.03.2013р., № 60 від 20.03.2012р., № 53 від 12.03.2012р., № 291 від 05.07.2012р., № 293 від 05.07.2012р., № 311 від 16.07.2012р., № 312 від 16.07.2012р.,№ 320 від 16.07.2012р., № 313 від 16.07.2012р., № 314 від 16.07.2012р. ,№ 315 від 16.07.2012р., №315 від 16.07.2012р., № 318 від 16.07.2012р., № 309 від 16.07.2012р., № 316 від16.07.2012р., № 316 від 16.07.2012р., № 319 від 16.07.2012р., № 310 від 16.07.2012р., №340 від 24.07.2012р., № 341 від 24.07.2012р., № 336 від 23.07.2012р. ,№ 347 від 30.07.2012р., № 355 від 30.07.2012р., № 349 від 30.07.2012р., № 354 від 30.07.2012р., № 348 від 30.07.2012р., № 356 від 30.07.2012р., № 351 від 30.07.2012р., № 350 від 30.07.2012р., № 352 від 30.07.2012р.,№ 353 від 30.07.2012р., № 292 від 05.07.2012р., № 32 від 15.02.2012р., №31 від 15.02.2012р., № 69 від 20.03.2012р., № 302 від 06.07.2012р., № 303 від 09.07.2012р.,№ 357 від 31.07.2012р., № 101 від 07.12.2011р., № 26 від 15.02.2012р.,№ 95 від 13.12.2011р.

Крім того, згідно з матеріалами справи 01.07.2008 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномодуль» укладено договір № 538дп на матеріально-технічне забезпечення ДП «Завод ім. В.О. Малишева». Згідно п.1.1 договору в порядку та згідно умов, визначених даним договором, ТОВ «Техномодуль» зобов'язується поставити, а ДП «Завод ім. В.О. Малишева» прийняти та оплатити продукцію, кількість, якість, асортимент та технічні умови якої вказані у специфікації до договору (або прийнятих до сплати ДП «Завод ім. В.О. Малишева» рахунків-фактур), які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.2 Договору продукція постачається на умовах само вивозу зі складу постачальника. Тобто, транспортування продукції здійснюється силами та за рахунок ДП «Завод ім. В.О. Малишева».

Відповідно до додаткової угоди №1 від 21.07.2010 дію договору продовжено до 31.12.2011р. Відповідно до додаткової угоди №2 від 22.07.2010 розрахунок по даному договору виконується ДП «Завод ім. В.О. Малишева» у формі прямого банківського переводу на рахунок ТОВ «Техномодуль» 100% передоплати. Відповідно до додаткової угоди №3 від 28.07.2010 дію договору продовжено до 31.12.2013р., у випадку відсутності письмової заяви від кожної зі сторін про припинення дії даного договору, договір вважати пролонгованим на один календарний рік.

Згідно Специфікації №2 до договору ТОВ «Техномодуль» зобов'язується поставити підшипники на загальну суму (з ПДВ) 5 159 253,60 гривень. Відповідно до Специфікації № 3 до Договору ТОВ «Техномодуль» зобов'язується поставити підшипники на загальну суму (з ПДВ) 1 284 195,12 гривень.Згідно Специфікації № 4 до договору ТОВ «Техномодуль» зобов'язується поставити підшипники на загальну суму (з ПДВ) 29444579,40 гривень.

Зазначена господарська операція Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними № 11 від 26.01.2012р., № 4 від 26.01.2012р., № 5 від 26.01.2012р,№ 6 від 26.01.2012р., № 7 від 26.01.2012р., № 8 від 26.01.2012р., № 9 від 26.01.2012р., № 10 від 26.01.2012р. ,№ 3 від 18.01.2012р. ,№ 12 від 26.01.2012р.,№ 13 від 26.01.2012р., № 14 від 26.01.2012р., № 16 від 31.01.2012р., № 1 від 03.02.2012р., № 2 від 03.02.2012р., № 3 від 08.02.2012р., №4 від 09.02.2012р.,№ 5 від 14.02.2012р., № 6 від 15.02.2012р,№ 7 від 17.02.2012р., № 8 від 17.02.2012р., № 10 від 27.02.2012р., № 11 від 27.02.2012р., № 12 від 27.02.2012р., № 14 від 28.02.2012р., видатковими накладними № 2402003 від 24.02.2012р., № 2402002 від 24.02.2012р., № 2103001 від 21.03.2012р., № 1302003 від 13.02.2012р., № 1302002 від 13.02.2012р,№ 1302004 від 13.02.2012р., № 1302005 від 13.02.2012р., № 1302001 від 13.02.2012р., № 1801003 від 18.01.2012р., № 0305002 від 03.05.2012р.№ 2505002 від 25.05.2012,№ 2405001 від 24.05.2012, № 1004001 від 10.04.2012, № 0304004 від 03.04.2012, № 2703003 від 27.03.2012, № 0103004 від 01.03.2012, № 0503005 від 05.03.2012, № 1603003 від 16.03.2012 , №2002003 від 20.02.2012 , № 0602001 від 06.02.2012, № 0902001 від 09.02.2012 , № 1402001 від 14.02.2012, № 1104001 від 11.04.2012, № 2004002 від 20.04.2012 , № 1105004 від 11.05.2012, № 0305006 від 03.05.2012 , № Т-1007001 від 10.07.2012 ,№ 0305003 від 03.05.2012р., № 1105001 від 11.05.2012, № 1705003 від 17.05.2012, № 2105002 від 21.05.2012, № 2505001 від 25.05.2012 , № 2405003 від 24.05.2012, № 1307001 від 13.07.2012, № Т-1007002 від 10.07.2012, № 1204005 від 12.04.2012, № 0304002 від 03.04.2012, №0904002 від 09.04.2012, № 1204003 від 12.04.2012, № 1903003 від 19.03.2012, № 0103005 від 01.03.2012, № 1403004 від 13.03.2012, № 1402003 від 14.02.2012, № 2002004 від 20.02.2012, № 1402002 від 14.02.2012, № 0902002 від 09.02.2012, № 0602002 від 06.02.2012, № 0305002 від 03.05.2012р., № 2505002 від 25.05.2012, № 2405001 від 24.05.2012, № 1004001 від 10.04.2012, № 0304004 від 03.04.2012, № 2703003 від 27.03.2012 , № 0103004 від 01.03.2012, № 0503005 від 05.03.2012, № 1603003 від 16.03.2012, №2002003 від 20.02.2012, № 0602001 від 06.02.2012, № 0902001 від 09.02.2012, № 1402001 від 14.02.2012, № 1104001 від 11.04.2012, № 2004002 від 20.04.2012, № 1105004 від 11.05.2012, № 0305006 від 03.05.2012, № Т-1007001 від 10.07.2012, № 1005002 від 10.05.2012р., № 0302001 від 03.02.2012р.,. № 2702001 від 27.02.2012р., № 1002001 від 10.02.2012р., № 1503002 від 15.03.2012р., № 2402010 від 24.02.2012р., № 1602001 від 16.02.2012р., № 1502001 від 15.02.2012р., №1005003 від 10.05.2012р., № 2402001 від 24.02.2012р., № 1500004 від 15.03.2012р.,№ 2002002 від 20.02.2012р., № 1603002 від 16.03.2012, № 1903001 від 19.03.2012р., № 2702002 від 27.02.2012р., № 1503003 від 15.03.2012р.,№ 0103002 від 01.03.2012р., № 0904001 від 09.04.2012р., № 1204004 від 12.04.2012р. (3 201,04 грн.), № 1104002 від 11.04.2012, № 2004001 від 20.04.2012, № 1704001 від 17.04.2012, № 2703001 від 27.03.2012, № 2903001 від 29.03.2012, № 0503004 від 05.03.2012, № 0103001 від 01.03.2012, № 1303002 від 13.03.2012, № 1705001 від 17.05.2012, № 0305001 від 03.05.2012, № 1605001 від 16.05.2012, № 1105002 від 11.05.2012, № 0304001 від 03.04.2012, № 0904003 від 09.04.2012, № 1204001 від 12.04.2012 р.

Також, 07.09.2012р. між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНА ГРУП» укладено договір № 148-1164дп. Згідно п.1.1. договору в порядку та згідно умов, визначених даним договором, ТОВ «ЛАНА ГРУП» зобов'язується поставити, а ДП «Завод ім. В.О. Малишева» прийняти та оплатити продукцію, кількість, якість, асортимент та технічні умови якої вказані у Специфікації до договору (або прийнятих до сплати ДП «Завод ім. В.О. Малишева» рахунків-фактур), які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.2. Договору продукція поставляється на склад ДП «Завод ім. В.О.Малишева». Згідно Специфікації (Додаток до Договору № 1) ТОВ «ЛАНА ГРУП» зобов'язується поставити ДП «Завод ім. В.О. Малишева» продукцію на загальну суму (з ПДВ) 8 959 220,16 гривень. Відповідно до Специфікації № 2 (Додаток до Договору № 2) ТОВ «ЛАНА ГРУП» зобов'язується поставити ДП «Завод ім. В.О. Малишева» продукцію на загальну суму (з ПДВ) 450 000,00 гривень. Згідно специфікації № 2/1 ТОВ «ЛАНА ГРУП» зобов'язується поставити ДП «Завод ім. В.О. Малишева» продукцію на загальну суму (з ПДВ) 1 935 216,00 гривень. Відповідно до специфікації № 4 ТОВ «ЛАНА ГРУП» зобов'язується поставити ДП «Завод ім. В.О. Малишева» продукцію на загальну суму (з ПДВ) 2 249 999,98 гривень.

Зазначена господарська операція Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними № 234 від 19.09.2012р., № 233 від 18.09.2012р., № 148 від 10.09.2012р., № 235 від 19.09.2012р., № 147 від 10.09.2012р., № 1184 від 19.09.2012р., № 146 від 10.09.2012р., № 145 від 10.09.2012р., № 1180 від 19.09.2012р., № 144 від 10.09.2012р., № 1179 від 19.09.2012р., № 142 від 10.09.2012р., № 143 від 10.09.2012р., № 1182 від 19.09.2012р., № 1183 від 19.09.2012р., № 149 від 10.09.2012р., № 1181 від 19.09.2012р., № 1185 від 19.09.2012р., № 150 від 10.09.2012р., № 1140 від 12.10.2012р., № 1150 від 12.10.2012р., № 1142 від 12.10.2012р., № 1145 від 12.10.2012р., № 1152 від 12.10.2012р., № 1151 від 12.10.2012р., № 1145 від 12.10.2012р., № 1141 від 12.10.2012р., № 1143 від 12.10.2012р., № 1146 від 12.10.2012р., № 1147 від 12.10.2012р., № 1144 від 12.10.2012р., № 1148 від 12.10.2012р., № 151 від 13.09.2012р., № 391 від 21.09.2012р., видатковими накладними №12 від 20.09.2012р., № 13 від 20.09.2012р.,№ 13 від 20.09.2012р., № 14 від 20.09.2012р., № 14 від 20.09.2012р., № 15 від 20.09.2012р., № 15 від 20.09.2012р., № 16 від 20.09.2012р., № 16 від 20.09.2012р., № 17 від 20.09.2012р., № 18 від 20.09.2012р., № 18 від 20.09.2012р., № 19 від 20.09.2012р., № 19 від 20.09.2012р., № 20 від 20.09.2012р., № 20 від 20.09.2012р., № 44 від 15.10.2012р., № 46 від 15.10.2012р., № 45 від 15.10.2012р., № 47 від 15.10.2012р., № 48 від 15.10.2012р., № 50 від 15.10.2012р., № 49 від 15.10.2012р., № 51 від 15.10.2012р., № 52 від 15.02.2012р., № 54 від 15.10.2012р.,№ 55 від 15.02. 2012р., № 53 від 15.10.2012р., № 56 від 15.10.2012р., № 21 від 20.09.2012р., № 23 від 21.09.2012р.

Також, відповідно до пояснень, наданих представником ДП «Завод імені В.О. Малишева» між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі» укладено договір відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України у спрощеній формі. Зазначена господарська операція Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковою накладною № 18 від 10.08.2012р., видатковою накладною № 487 від 13.08.2012р.

Оплата за отриманий товар за вказаними договорами була проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи ( а.с. 95-242 т. 4)

Судом встановлено, що за зазначеними вище договорами поставки товару, отримання продукції проводилось на підставі довіреностей, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей( а.с. 1-83 т. 5)

Оприбуткування продукції проводилось згідно прибуткових ордерів, що містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки товару, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками, прибутковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення товару (а.с. 7-216 т. 6; а.с. 1-67 т. 8), вимогами на списання продукції у виробництво (а.с. 98-249 т. 5; а.а. 3-6 т. 6; а.с. 1 - 202 т. 7).

Судом встановлено, що придбання позивачем товару ДП «Завод імені В.О. Малишева», здійснювалось саме в межах господарської діяльності. До матеріалів справи надано копії накладних на внутрішнє переміщення товару та вимог на списання товару у виробництво.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що претензій щодо кількості та якості поставленого товару під час його приймання у покупця не виникло, тому акт приймання - передачі не складався. Транспортування товару від АТЗТ «Еласт», ТОВ «Лана групп», ТОВ «Техномодуль», ТОВ «Айсіпі» здійснювалось силами та за рахунок постачальника, тобто ДП «Завод імені В.О. Малишева» витрат з транспортування не понесено. У зв'язку з відсутністю необхідності підтвердження валових витрат на транспортування товару надання товарно-транспортних накладних від представників постачальників не вимагалось.

Допитані в ході судового засідання економіст ДП «Завод імені В.О. Малишева» ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснили, що ними за довіреностями на отримання матеріальних цінностей від ДП «Завод імені В.О. Малишева» отримувався товар від ТОВ «Техномодуль». Весь зазначений у видаткових накладних товар ним був отриманий та переданий на склад. Постачання товару здійснювалось ТОВ «Техномодуль» за усними проханнями працівників ДП «Завод імені В.О. Малишева», оскільки ДП «Завод імені В.О. Малишева» знаходиться в скрутному фінансовому становищі та має труднощі з забезпечення потреб виробництва необхідних для транспортування товару транспортних засобів та палива. Документи, що підтверджують транспортування товару ними від представників постачальника не вимагались.

За наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Платник податку на додану вартість -покупець товару на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства щодо декларування податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкта господарювання.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит, яке виникає за першою із законодавчо визначеної події, у даному випадку на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних АТЗТ "Елласт", ТОВ "Лана групп", ТОВ "Техномодуль", ТОВ "Айсіпі" були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вищевказаними договорами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Як вбачається з акту № 1900/15.4-08/14315629 від 02.04.2013 року, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на акти перевірок: відносно АТЗТ "Елласт" від 11.04.2012 року № 101/22-104/21171556, від 09.08.2012 №576/221/21171556, від 29.08.2012 року №3014/22-407/21171556, від 22.10.2012 року № 917/22-407/21171556 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання АТЗТ "Елласт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за періоди грудень 2011 року та січень 2012 року ,з01.01.2011 року по 30.06.2012 року , за липень 2012 року; відносно ТОВ "Техномодуль" № 491/22-207/35587037 від 20.07.2012 року , №383/221/22-207/35587037 від 19.06.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Техномодуль" за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 року, з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року; відносно ТОВ " Айсіпі " №2083/22-40/38123927 від 07.12.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ " Айсіпі " за червень, серпень 2012 року.

При цьому суд зазначає, що вказані акти з огляду на приписи Постанови КМУ № 1232 від 27.12.2010р. "Про затвердження порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" лише фіксують факт неможливості вчинення дій з проведення звірки та не можуть містити висновку щодо відсутності факту здійснення господарської діяльності, оскільки первинні документи при цьому не досліджувались.

Твердження відповідача в п. 3.13 акту перевірки № 1900/15.4-08/14315629 від 02.04.2013 року, що ДП «Завод імені В.О. Малишева» до складу податкового кредиту за грудень 2012 року включило податкові накладні, не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, отримані від ТОВ «Техномодуль» на загальну суму 2 759 159 грн., у т.ч. ПДВ 459 859,88 грн., згідно податкових накладних від 26.01.2012р. №№ 13, 12, 4, 5, 6, 8, 9, 11, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі висновки спростовуються витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 18144253, згідно якого податкові накладні від ТОВ «Техномодуль» від 26.01.2012р. №№ 13, 12, 4, 5, 6, 8, 9, 11 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за підпорядковими номерами, 286, 287, 289, 290, 291, 292, 293, 294 відповідно. ( а.с.57-60 Т. 1)

Також в акті перевірки ДП " Завод імені В.О. Малишева " № 1900/15.4-08/14315629 від 02.04.2013 року для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на лист від 20.03.2013р. № 1798/7/15.3-16 про надання інформації щодо відпрацювання розбіжностей згідно даних системи автоматизованого співставлення податкової звітності між сумами податкового зобовязання ТОВ «Лана групп» та сумами податкового кредиту ДП «Завод імені В.О. Малишева» за вересень та жовтень 2012 року, згідно якого встановлено що ТОВ «Лана групп» повідомило листом від 11.02.2013 року Західну МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, що на суму розбіжностей не надавались податкові накладні та не реєструвались у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що всі податкові накладні, отримані ДП «Завод імені В.О. Малишева» від ТОВ «Лана групп», які підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать витяги з Єдиного реєстру податкових накладних № 18091218 та № 16162202 (а.с. 63-74 т. 1)

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до пп.198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим висновок про зменшення від'ємного значення є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000181504 від 25.04.2013 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова №0000181504 від 25.04.2013 року в частині зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3714273,33 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська 129, код 14315629) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 вересня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.