РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
17 вересня 2013 року Справа № 924/428/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Гулова А.Г. ,
судді Петухов М.Г.
за участю представників сторін:
позивача - гол.юр. Гусака Б.М. (пост.дов. №14-55 від 22.03.2013 р.)
відповідача - пред-ка Мархаюка О.В. (пост.дов. №4 від 03.02.2012 р.)
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.06.13 р.
у справі № 924/428/13 (суддя Субботіна Л.О. )
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"
про стягнення 2391767,99 грн., з яких 1965281,49 грн. - основний борг, 11277,28 грн. - інфляційні втрати, 103190,61 грн. - 3% річних, 312018,61 грн. - пеня
в с т а н о в и в :
Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 10.06.2013 р. у справі № 924/428/13 частково задоволено позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" про стягнення 2391767,99 грн., з яких 1965281,49 грн. - основний борг, 11277,28 грн. - інфляційні втрати, 103190,61 грн. - 3% річних, 312018,61 грн. - пеня. Підлягає до стягнення з комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1350556,01 грн. основного боргу, 11277,28 грн. інфляційних втрат, 103190,61 грн. 3% річних, 312018,61 грн. пені, 47835,36 грн. судового збору. Провадження в частині стягнення 614725,48 грн. основного боргу припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об`єднання" подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд проігнорував доводи відповідача стосовно того, що між позивачем та відповідачем за період позовних вимог жодні господарські договори не укладались, а отже і взаємовідносини були відсутні, тоді як відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання у відповідача перед позивачем можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відсутність господарського договору та взаємних господарських зобов'язань між позивачем та відповідачем дає право відповідачу не вважати позивача належним кредитором в тому числі за договором № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16 березня 2012 року.
Також, на думку скаржника, судом безпідставно не взято до уваги колізію застосування норм права та не проаналізовано розбіжності між нормами загальних та спеціальних нормативно-правових актів. Так, враховуючи норми спеціального нормативного акту - Закону України "Про здійснення державних закупівель", відступлення права вимоги на одержання товарів, робіт і послуг, так само як і переведення боргу від одного суб'єкта господарської діяльності іншому суперечить меті цього Закону та в цілому - законодавству у сфері закупівель за державні кошти.
Крім того, скаржник звертає увагу, що судом не прийнято до уваги докази, якими підтверджується, що договір № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16 березня 2012 року на постачання природного газу за регульованим тарифом для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, укладався відповідно до норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" між постачальником - ПАТ "Хмельницькгаз" та замовником - КП "Славутське ЖКО". Істотними умовами договору не передбачено права постачальника - ПАТ "Хмельницькгаз" передавати права вимоги оплати за спожитий природний газ будь-якій іншій стороні, а отже будь-які дії щодо відступлення прав вимоги за договором № 2012-ТКЕ/Н-(13)- (1) від 16 березня 2012 року є зміною істотних умов договору, який укладався відповідно до законодавства у сфері державних закупівель, що є порушенням ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Крім того, що даним Законом не передбачена можливість односторонньої зміни умов договору, така можливість змінювати умови не передбачена договором на постачання природного газу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
На підтвердження своєї правової позиції позивач вказує, що відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
31 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" уклав договір № 2856 про відступлення права вимоги з публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Згода на укладення даного договору від комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" не була необхідною.
Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницьгаз" від 05.11.2012 р. № 2903/9.
19 грудня 2012 року публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслало вимогу №26/2-459-12 про сплату заборгованості у розмірі 3953181,49 грн. Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання" не відреагувало на отримані листи і не оспорювало договір № 2856 від 31.10.2013 р. про відступлення права вимоги за договором № 2012-ТКЕ/Н-( 13)-(1) від 16.03.2012 р.
Позивач, посилаючись на ч.3 ст.512 ЦК України та ст.515 ЦК України доводить, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Норми Закону України "Про здійснення державних закупівель" та положення договору №2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. не містять заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні з оплати вартості природного газу.
На думку позивача, договір про відступлення права вимоги ніяким чином не порушує права комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", оскільки даний договір не змінив жодної умови договору № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р., а лише замінив сторону у відповідності до чинного законодавства.
Позивач звертає увагу, що після порушення провадження у справі № 924/428/13 комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання" сплатило на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу у розмірі 614725,48 грн., чим підтвердило свої зобов'язання у зв'язку з договором про відступлення права вимоги № 2856 від 31.10.2012 р.
Відповідно до ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 р. у справі № 924/428/13 було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз".
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
На підтвердження своїх доводів третя особа у відзиві зазначає, що відповідно до умов договору № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. кредитором, який мав право вимагати оплату заборгованості за вказаним договором являлося ПАТ "Хмельницькгаз". Станом на 31.10.2012 р. за вказаним договором заборгованість комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне підприємство" перед ПАТ "Хмельницькгаз" становила 1321899,77 грн.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" гарантованим постачальником природного газу є визначене в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, газопостачальне підприємство, яке не має права відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" визначено гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб.м., та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії.
Відповідно до пп.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 3729 "Про забезпечення споживачів природним газом" встановлено, що потреба суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, задовольняється виключно з ресурсів імпортованого природного газу НАК "Нафтогаз України".
Враховуючи врегулювання даного питання на державному рівні та з метою вирішення питань, пов'язаних з проведенням розрахунків і погашення заборгованості підприємствами, здійснюють виробництво теплової енергії, ПАТ "Хмельницькгаз" листом від 25.09.2012 р. № 2139/9 звернулося до ПАТ "Нафтогаз України" з пропозицією укласти 32 договори про відступлення прав вимоги, в тому числі - з відповідачем.
Третя особа вважає, що ПАТ "Хмельницькгаз" дотримався вимог ст.516 ЦК України та листом від 05.11.2012 р. за № 2901 письмово повідомив відповідача про заміну кредитора. Відповідач до пред'явлення позову жодних заперечень відносно укладеного договору про відступлення права вимоги і заміни кредитора не заявляв.
У судовому засіданні 17.09.2013 р. представник скаржника/відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених у ній. Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" не забезпечила явку представника у судове засідання 17.09.2013 р., хоча була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.156/.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення третьої особи про час і місце розгляду справи, явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.03.2012 р. публічним акціонерним товариством "Хмельницькгаз" (як постачальником) та комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (як споживачем) укладено договір № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) на постачання природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями /а.с.12-14/.
Відповідно до п.1.1 цього договору постачальник постачає природний газ для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником згідно з п.п. 2.1, 2.10 договору /а.с.15/.
Згідно п.4.1 договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Вартість природного газу складає 731,765 грн. за 1000 м.куб. природного газу, крім того, ПДВ - 146,353 грн. Тариф на розподіл 1000 м.куб. газу розподільчими газовими мережами становить 289,90 грн., крім того, ПДВ - 57,98 грн. Тариф на розподіл 1000 м.куб. магістральними газопроводами становить 15,70 грн., крім того, ПДВ складає 3,14 грн. Тариф на постачання 1000 м.куб. природного газу за розподільчими газовими мережами становить 39,00 грн., крім того, ПДВ - 7,80 грн. 2 % цільова надбавка від вартості природного газу - 14,635 грн., крім того, ПДВ- 2,927 грн. Всього до оплати 1 091,00 грн. за 1000 куб.м. поставленого та розподіленого природного газу, крім того, ПДВ - 218,20 грн. (п. 4.3 договору).
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8.00 години першого дня місяця до 8.00 години першого дня наступного місяця включно (п.4.5, 4.6 договору).
Пунктом 4.7 договору визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем грошовими коштами щодекадно, а саме: до 10 числа місяця поставки - 33 %, до 20 числа місяця поставки - 33 %, до 30-го (31-го) числа - 34 %. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та надані послуги з його розподілу і постачання здійснюється споживачем до 5 числа місяця наступного за звітним. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п.5.3.4 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
Відповідно до п.6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набирає чинності з 1 січня 2012 року та укладається на строк до 31 грудня 2012 року. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
08.08.2012 р. ПАТ "Хмельницькгаз" та КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" підписано додаткову угоду №1 до договору №2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) на постачання природного газу для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями від 16.03.2012 р., за умовами п.1 якої сторони погодили : "Вважати договір № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. таким, що припинив дію в частині передачі природного газу з 01 вересня 2012 року. Зобов'язання сторін стосовно взаємних розрахунків за договором діють до повного виконання сторонами цих зобов'язань." /а.с.18/.
На виконання умов договору протягом січня-квітня 2012 року ПАТ "Хмельницькгаз" поставило, а КП "Славутське ЖКО" - прийняло природний газ в загальному обсязі 3798336 куб.м. на суму 4972781,49 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 15.04.2012 р. /а.с.19, 21, 23, 25/.
На підставі актів прийому-передачі газу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" пред'явив КП "Славутське ЖКО" рахунки на оплату поставленого природного газу № 0001-0212/13 від 01.02.2012 р., № 0001-0312/13 від 01.03.2012 р., № 0001-0412/13 від 02.04.2012 р., № 0001-0412/13 від 27.04.2012 р. /а.с.20, 22, 24, 26/.
Отже, на умовах зазначеного договору між сторонами ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" та комунальним підприємством "Славутське житлово-комунальне об'єднання" склалися правовідносини з поставки, які врегульовані нормами пар.1,3 глави 54 ЦК України та пар.1 глави 30 ГК України.
Згідно зі ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Відповідач розрахунки за поставлений природний газ виконав частково - в сумі 1019600,00 грн., що підтверджується оборотною відомістю ПАТ "Хмельницькгаз" по КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" за період з 01.01.2012 р. по 15.10.2012 р. /а.с.29-30/ та листами відповідача № 487 від 30.03.2012 р., № 661 від 30.04.2012 р., № 792 від 31.05.2012 р., № 1223 від 27.06.2012 р. про призначення платежів /а.с.31-34/.
Станом на 15.10.2012 р. заборгованість відповідача перед ПАТ "Хмельницькгаз" за договором № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. складала 3953181,49 грн., що підтверджується, крім вищеперелічених первинних документів, актом вивірки, виконаної сторонами на 15.10.2012 р. /а.с. 28/.
31.10.2012 р. публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (як первісним кредитором) та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (як новим кредитором) був укладений договір № 2856 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" за договором на постачання природного газу № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. у сумі 3953181,49 грн.(п.1.1 договору). Також за умовами п.1.2 погоджено, що, крім передачі права вимоги за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. /а.с.37-38/.
Згідно з п.2.2 договору про відступлення права вимоги, де передбачено, що право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" передало публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за актом приймання-передачі від 31.10.2012 р. документи, якими підтверджується право вимоги до боржника /а.с.39/.
05.11.2012 р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" надіслало комунальному підприємству "Славутське житлово-комунальне об'єднання" повідомлення № 2903/9 про укладення договору № 2856 від 13.10.2012 р. про відступлення права вимоги за договором № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. /а.с.40/, яке було одержане підприємством "Славутське ЖКО" 30.11.2012 р., що підтверджено повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с.41/.
19.12.2012 р. публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надіслало КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" вимогу № 26/2-459-12 про сплату заборгованості в сумі 3953181,49 грн. за одержаний/використаний природний газ, яка виникла на підставі договору № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. /а.с.56/.
26.12.2012 р. відповідач частково сплатив заборгованість - в сумі 1987900,00 грн., що підтверджено сальдовими відомостями позивача /а.с.35-36/.
Колегія суддів звертає увагу, що враховуючи умови пункту 4.7 договору на постачання природного газу, відповідач зобов'язаний був провести остаточний розрахунок за отриманий природний газ в наступні строки:
- за газ, отриманий в січні 2012 року - до 05 лютого 2012 року;
- за газ, отриманий в лютому 2012 року - до 05 березня 2012 року;
- за газ, отриманий в березні 2012 року - до 05 квітня 2012 року;
- за газ, отриманий в квітні 2012 року - до 05 травня 2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював розрахунки за газ в кожному місяці з порушенням строків, визначених договором.
Станом на 27.03.2013 р. заборгованість за договором № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16.03.2012 р. складала 1965281,49 грн.
Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525-526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Після звернення позивачем з позовом до суду та порушення провадження у даній справі відповідач сплатив позивачеві 614725,48 грн. боргу, в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
У п.4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність неврегульованих питань стосовно боргу 614725,48 грн. підтверджена, зокрема, актом вивірки сторін та заявою позивача про підтвердження боргу в сумі 1350556,01 грн. на час вирішення спору судом першої інстанції /а.с.96,100/.
Наявність боргу в сумі 1350556,01 грн. відповідачем не спростована, докази оплати боргу суду не надані. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність позовної вимоги про стягнення боргу 1350556,01 грн.
Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, про неправомірність відступлення прав вимоги за договором № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16 березня 2012 року та порушення норм ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" у зв'язку з укладенням такого договору.
Так, відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
В даному випадку договір на постачання природного газу № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16 березня 2012 року не передбачає зобов'язань, які були б нерозривно пов'язані із особою кредитора, а також - не містить заборони щодо заміни кредитора (відступлення права вимоги за грошовими зобов'язаннями).
Норми Закону України "Про здійснення державних закупівель" також не містять такої заборони.
Відповідно до ч.5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. При цьому колегія суддів звертає увагу, що внаслідок укладання договору про відступлення права вимоги не відбулось зміни жодої істотної умови договору про закупівлю природного газу - за умовами п.п.1.1-1.2 до нового кредитора перейшло право вимоги до боржника щодо виконання грошових зобов'язань про оплату спожитого природного газу та штрафних санкцій, інфляційних втрат і відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу № 2012-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 16 березня 2012 року. При цьому поставка газу відбулась у терміни, в обсягах, що обумовлені договором про закупівлю газу, ціна та вартість залишились незмінними, так само - як і терміни виконання оплати та інші істотні умови, притаманні договору закупівлі природного газу за регульованим тарифом.
При цьому залишився незмінним обсяг зобов'язань боржника і не відбулось погіршення його становища, оскільки об'єктом цесії в даному випадку є майнові права в тому обсязі, які належать кредиторові як стороні зобов'язання (про що зазначено вище). Відповідно - залишився незмінним і обсяг зобов'язань боржника.
Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові
Отже, за формою і змістом договір про відступлення права вимоги № 2856, укладений 31.10.2012 р. позивачем та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз», відповідає нормам чинного законодавства і не вбачається підстав для визнання його недійсним, отже - є правомірним відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України. Відсутні також підстави для висновку про визнання недійсними господарських зобов'язань боржника/відповідача внаслідок заміни кредитора, враховуючи вимоги ст.207 ГК України.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог позивача.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Умовами п.6.2.2 договору на постачання природного газу визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Така умова договору відповідає нормам ст.ст.546, 549, 611-612 Цивільного кодексу України, ст.ст.230-231 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Оскільки несвоєчасне виконання оплати поставленого газу має місце, позивач правомірно пред'явив вимогу про стягнення пені в сумі 312018,61 грн., обрахованій за період з 14.02.2012 р. по 12.02.2013 р. з урахуванням періодів виконання поставок газу та частково виконуваних платежів. Обгрунтований розрахунок пені /на арк.10-11/ відповідає умовам договору та нормам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" і ч.6 ст. 232 ГК України.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки несвоєчасне виконання оплати за газ має місце, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про правомірність позовних вимог про стягнення 11277,28 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 103190,61 грн. відсотків річних за обгрунтованим розрахунком позивача визначені позивачем періоди прострочення з урахуванням здійснених поставок та частково виконуваних відповідачем платежів /а.с.10-11/.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 10.06.2013 р. у справі № 924/428/13 прийняте на підставі матеріалів справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, і відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення згідно зі ст.104 ГПК України.
Судом першої інстанції, враховуючи положення ст.49 ГПК України, правомірно покладено на відповідача витрати по оплаті судового збору в зв'язку із задоволенням позовних вимог та враховано роз'яснення п.5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", де зазначено, що припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України покладається на скаржника/відповідача у зв'язку із відмовою у її задоволенні.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відповідача комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" залишити без задоволення, рішення господарського суду Хмельницької області від 10.06.2013 р. залишити без змін.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Петухов М.Г.
Судове рішення № 33698506, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 17.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/428/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: