Постанова № 33698066, 23.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 918/255/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі№ 918/255/13-г господарського судуРівненської області за позовомФермерського господарства "Малий Мидськ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська"простягнення 297 848,00 грн.

за участю представників від: позивача Левчик Н.М. - керівниквідповідача Саюк Ю.В. (довір. від 20.06.2013р.)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.04.2013р. у справі № 918/255/13-г, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р., частково задоволено позовні вимоги Фермерського господарства "Малий Мидськ" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" на користь Позивача 285 630 грн. заборгованості та 5 712,60 грн. - судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 17.04.2013р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. у справі № 918/255/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов, який заявлений та ґрунтується на підставах, наявність яких спростовано в ході судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору купівлі-продажу худоби від 30.09.2009р., укладеного між ФГ "Малий Мидськ" (продавець) та ТОВ "АФ Маломидська" (покупець), продавець зобов'язувався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування та кількість якого зазначена в п. 1.2 Договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору, загальна вартість товару складає згідно з накладною № 221 від 30.12.2009 р. 285 630 грн.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що товар за даним договором повинен бути переданий продавцем у володіння покупцю з дня підписання даного договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що покупець повинен оплатити вартість товару в термін до 2013року.

Між сторонами підписано Акт приймання-передачі, згідно з яким Позивачем за видатковою накладною № 221 від 30.12.2009р. передано Відповідачу товар (худобу) на загальну суму 285 630 грн.

У зв"язку з неоплатою за отриманий товар, Фермерське господарство "Малий Мидськ" звернулося з позовом про стягнення з ТОВ "АФ Маломидська" 297 848 грн. заборгованості за поставлену худобу. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем не проведена оплата за отриманий товар - худобу.

Суд першої інстанції, з позицією якого погоджується апеляційний господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги вказав на їх обґрунтованість.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт отримання Відповідачем худоби на загальну суму 285 630 грн., термін оплати за яку настав в силу умов Договору.

Судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи та зупинення провадження у справі № 918/255-13-г до закінчення розгляду господарським судом Рівненської області справи № 918/922/13 за позовом ТОВ "АФ Маломидська" до ФГ "Малий Мидськ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Апеляційний господарський суд зазначив, що визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.12.2009р. в суді першої інстанції не може вплинути на вирішення даної справи, а може бути лише підставою для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 114 ГПК України.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами досліджено, що між сторонами не підписувалася накладна № 221 від 30.12.2009р. на суму 297 848 грн. Крім того, спростовані заперечення Відповідача стосовно неукладення договору купівлі-продажу від 30.12.2009р. та позадоговірну природу поставки худоби, оскільки, як вбачається з податкової накладної Відповідачем в податковому обліку відображена господарська операція, умовами поставки якої був Договір купівлі-продажу від 30.12.2009р., що свідчить про визнання договору та фактичне схвалення цієї угоди з боку Відповідача.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 655 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем виконані умови договору, поставлено Відповідачеві товар, Відповідачем не оплачено вартість отриманого товару.

В частині 1 статті 692 Цивільного кодексу України закріплено положення про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець повинен оплатити вартість товару в термін до 2013року.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми 285 630 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо неукладеності договору купівлі-продажу від 30.12.2009р., оскільки не можна визнати неукладеним договір, який виконувався. Разом з тим, ТОВ "Агрофірма Маломидська" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним даного договору.

Що стосується порушення судом першої інстанції норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, що місцевий господарський суд, приймаючи рішення не виходив за межі позовних вимог.

Предметом позову у даній справі є стягнення з ТОВ "Агрофірми Маломидська"(покупця) заборгованості за отриманий товар згідно з договором купівлі-продажу худоби від 30.12.2009р. Підставою позову - є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу від 30.12.2009р. ФГ "Малий Мидськ" передало у власність, а ТОВ "Агрофірми Маломидська" прийняло товар та повинно було до 2013 року його оплати. В договорі міститься посилання на накладну № 221 від 30.12.2009р., яка свідчить про отримання ТОВ "Агрофірми Маломидська" товару на суму 285 630 грн. Судами досліджено та матеріалами справи підтверджено, що товар передано за накладною № 221 від 30.12.2009р. на суму 285 630 грн., а накладна № 221 від 30.12.2009р. на суму 297 848 грн. не укладалася. В податковій накладній є посилання на договір купівлі-продажу від 30.12.2009р. та зазначена сума 285 630 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Заявлені Відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 918/255/13-г не підлягають задоволенню, оскільки переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати обставини, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Прийняття рішень по справах № 918/922/1, № 564/517/13-ц є підставою для звернення сторони з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Маломидська" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 у справі № 918/255/13-г залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда