Постанова № 33697999, 18.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 910/11977/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоМирошниченка С.В.,Суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р.у справі№ 910/11977/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн"доДочірнього підприємства "Гранд Плаза"; Публічного акціонерного товариства "Дойче Банк ДБУ"; Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; Юнікредит Банк АГпростягнення 22 781 119,66 грн., розірвання договору, визнання недійсними зобов'язань, визнання відсутнім права

За участю представників:позивача:Думач Т.В.;відповідача-1:Денисенко О.М.;відповідача-2:Рудаков О.С.;відповідача-3:Грищенко Д.С.,відповідача-4:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Гранд Плаза", Публічного акціонерного товариства "Дойче Банк АГ", Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Банк Аваль" та Юнікредит Банк АГ про розірвання договору підряду № 18/04 від 21.04.2011 р., стягнення заборгованості за договором № 18/04 від 21.04.2011 р. у сумі 22 781 119,66 грн., визнання недійсним зобов'язання за банківськими гарантіями виданими в межах договору підряду від 21.04.2011 р. № 18/04, визнання відсутнім у відповідача права на отримання (стягнення) грошових сум за банківськими гарантіями та визнання у ПАТ "Дойче Банк АГ" (Україна), ПАТ "Райффайзен Банк Банк Аваль" (Україна) та Юнікредит Банк АГ (Австрія) відсутнім права на вчинення пов'язаних з виконанням зобов'язань дій на підставі гарантій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р. (суддя Спичак О.М.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн" про вжиття заходів до забезпечення позову. Заборонено Дочірньому підприємству "Гранд Плаза" до вирішення справи по суті вчиняти дії щодо направлення вимоги про оплату гарантованих сум за банківськими гарантіями.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. (судді: Дідиченко М.А., Зеленін В.О., Буравльов С.І.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано та заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку

Стаття 67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Водночас, суд першої інстанції задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову виходив з того, що між сторонами дійсно існує спір, згідно з обставинами, наведеними у позовній заяві, а вид забезпечення позову шляхом заборони Дочірньому підприємству "Гранд Плаза" вчиняти дії щодо направлення вимоги про оплату гарантованих сум за банківськими гарантіями та заборони ПАТ "Дойче Банк АГ" (Україна), ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Україна) та Юнікредит Банк АГ (Австрія) вчиняти дії щодо оплати гарантій, відповідає позовним вимогам.

Але, апеляційний господарський суд вірно не погодився з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Апеляційний господарський суд прийшов до вірного висновку, що задовольняючи заяву суд першої інстанції не звернув увагу, що позивачем не було надано жодного доказу того, що з боку відповідача-1 мали місце будь-які спроби необґрунтовано отримати кошти за банківськими гарантіями.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, Постановою Пленуму зазначено, що господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які є фактично тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Згідно із ч. 4 ст. 563 ЦК України кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Згідно п. 2 глави 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 639, одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії. Банк-гарант (резидент) списує з позабалансового обліку гарантію, якщо закінчився строк дії гарантії.

Отже, апеляційним господарським судом вірно зазначено, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що банківські гарантії мають обмежений у часі строк дії, зі спливом якого відповідач-1 втратить право отримати кошти за банківськими гарантіями незалежно від результатів розгляду позовних вимог позивача, навіть у випадку, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. у справі № 910/11977/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере