Рішення № 33695977, 18.09.2013, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 1502/1151/2012

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2013 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі - Рябчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі за текстом - Банк) звернулося до суду з зазначеною позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 18.09.2006р. на загальну суму 28470,49грн., а також судовий збір в розмірі 284,70грн., посилаючись на те, що між Банком і ОСОБА_1 18.09.2006р. був укладений договір відповідно до якого Банк надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту зі встановленою сумою кредитного ліміту 2500,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% річних, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді платіжної картки з лімітом у сумі 2500,00 грн. Банк повністю та в строки виконав свої зобов'язання за кредитним договором, однак ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав внаслідок чого станом на 31.01.2012р. в нього перед Банком виникла заборгованість, яка складає загальну суму 28470,49грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі. При цьому представник позивача пояснила суду, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, про що дав згоду відповідач, підписавши заяву від 18.09.2006р. та 08.02.2007р. та просила суд не застосувати строк позовної давності так як дії договору автоматично продовжуються щорічно поки одна із сторін не повідомить другу сторону про припинення дії договору і строк позовної давності не пропущений у зв'язку з тим, що ні одна із сторін не заявляла про припинення договору.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, підтримавши в повному обсязі надані суду заперечення на позов (а.с. 25-27), пояснивши, що ОСОБА_1 кредит не получав та не підписував договір між Банком та ОСОБА_1 Наполягав на тому, що документи на отримання кредиту підписував ОСОБА_2 у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до міліції про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, але в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 було відмовлено. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості по кредитному договору з суттєвим пропуском строку, передбаченим ст. 257 ЦК України та просив суд відмовити в задоволенні заявленого позивачем позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши надані сторонами письмові докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає позовну заяву обґрунтованою та підлягаючою задоволенню і такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків по поверненню кредитних коштів кредитору, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

В судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Між Банком (а.с. 10, 12, 13) та ОСОБА_1 18.09.2006р. був укладений кредитний договір б/н на підставі якого позивач передав кредит відповідачу в розмірі 2500,00грн., який 08.02.2007р. був збільшений до 10000,00грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 5, 6-9, 34). Згідно виписки основної карти ОСОБА_1 за період з 29.04.2001р. по 29.05.2013р. ОСОБА_1 користувався кредитною карткою та остання дата користування 15.09.2009р. (а.с. 90-103). В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед Банком, яка, згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 31.01.2012р. складається з заборгованості по кредиту, по процентам, штрафам на загальну суму 28470,49грн. (а.с. 3-4).

Як вбачається з повідомлення №46/11490 від 25.09.2009р. Арцизького РВ УМВС України в Одеській області відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину, передбачено ст. 190 ч. 1, ст. 185 ч. 1 КК України (а.с. 113).

Щодо обчислення строків давності суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, що був наданий Банком, позивач почав не виконувати свої зобов'язання перед Банком з березня 2008 року (а.с. 3).

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з часу підписання. Якщо на протязі цього строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення договору, він автоматично пролонгується на такий же строк (а.с. 8).

Відомості про звернення відповідача до Банку із заявою про припинення договору в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що на час пред'явлення позивачем позову договір продовжував діяти, підстав для відмови в задоволенні позовних вимог за пропуском строку позовної давності у суду не має.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і встановлений строк відповідно до умов договору та вимогою закону.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту та нарахованих процентів є право кредитора вимагати повернення суми кредиту.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.01.2012р. становить 28470,49грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 9947,88грн., заборгованість по процентам - 16690,68грн., штраф (фіксована частина) - 500,00грн., штраф (процента складова) - 1331,93грн. (а.с. 3-4).

Заперечень проти суми позову відповідач не подав, заявою про застосування строків позовної давності фактично визнав позовні вимоги.

В супереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не довів суду обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, що він не підписував заяву про видачу кредиту. Крім того, в ході судового розгляду справи від нього та його представника не надходило клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи для з'ясування належності відповідачу підписів, виконаних на Заяві позичальника від 18.09.2006р., 08.02.2007р. Представник відповідача не довів суду обставини, на які він посилався, як на підставу своїх заперечень, що фактично кредит отримав ОСОБА_2 Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки викладені позивачем в позові обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

На підставі ст. ст. 257, 264, 526, 527, 530, 625, 626, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 6, 15, 30, 60, 208-210, 213-215, 224-226, 228, 233 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемога, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість:

- по кредиту - 9947 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 88 копійок;

- по процентам - 16690 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто) гривень 68 копійок;

- по сплаті штрафу (фіксована частина) - 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок;

- по сплаті штрафу (процентна складова) - 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 93 копійки,

всього 28470 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемога, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) гривні 70 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.