Ухвала суду № 33695926, 19.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3733/13 19.09.2013 19.09.2013 19.09.2013

Провадження № 22ц/784/3048/13 Суддя першої інстанції Губанова В.М.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2,

представника відповідача - Нарбута П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою об'єднання фермерських господарств «Прогрес» на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до об'єднання фермерських господарств «Прогрес» (надалі - ОФГ «Прогрес»), Братської районної державної адміністрації Миколаївської області (надалі - Братської райдержадміністрації), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відділу Держкомзему в Братському районі Миколаївської області про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

10 червня 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОФГ «Прогрес», Братської райдержадміністрації про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що на підставі розпорядження Братської райдержадміністрації від 14 березня 2012 року № 86-р, 27 березня 2012 року вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 8,9727 га, що знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка виділена позивачці в натурі. Після отримання державного акту на землю, вона мала намір самостійно нею розпоряджатись, але їй стало відомо, що земельна ділянка знаходиться в оренді у ОФГ «Прогрес» на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між Братською райдержадміністрацією та ОФГ «Прогрес» 20 травня 2004 року строком на десять років.

На звернення до відповідачів з вимогою про повернення земельної ділянки, їй було відмовлено.

Посилаючись на викладене, та на те, що зазначений договір оренди порушує її право власності на земельну ділянку, ОСОБА_4 просила встановити, що дію договору оренди земельної ділянки, укладеного між Братською райдержадміністрацією та ОФГ «Прогрес», в частині її земельної ділянки розміром 8,9727 га припинено та зобов'язати ОФГ «Прогрес» усунути перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою шляхом передачі земельної ділянки в її користування.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2013 року позов задоволено. Припинено дію договору оренди земельної ділянки, укладеного між Братською райдержадміністрацією та ОФГ «Прогрес» 12 травня 2004 року та зареєстрованого Братським сектором Миколаївської регіональної філії 13 липня 2004 року за № 04040090001 в частині земельної ділянки розміром 8,9727 га. кадастровий № 4821483000:03:000:1471, що знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано за № 412140001000941 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю відділу Держкомзему у Братському районі Миколаївської області. Зобов'язано ОФГ «Прогрес» усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 цією земельною ділянкою шляхом передачі земельної ділянки в користування її власнику. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОФГ «Прогрес» просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 391 ЦК України, ст. 90 ЗК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Положеннями ст. 31 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено випадки припинення договору оренди землі.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» N 899-IV від 5 червня 2003 року (надалі - Закон № 899-1У) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 24 травня 2004 року між Братською райдержадміністрацією і ОФГ «Прогрес» було укладено договір оренди, за яким Братська райдержадміністрація передала в оренду строком на 10 років землі незатребуваних паїв Новоолександрівської сільської ради Братського району Миколаївської області загальною площею 120.51 га (а.с. 8-12).

На підставі розпорядження Братської райдержадміністрації від 14 березня 2012 року № 86-р, 27 березня 2012 року ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 8,9727 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії ЯК № 841226 (а.с. 5).

Вказана земельна ділянка виділена позивачці в натурі, що засвідчується актом про встановлення меж земельних ділянок в натурі та передачу і прийом межових знаків під охорону та зберігання від 27 березня 2012 року (а.с.6).

Відповідачі не заперечували, що надана позивачці земельна ділянка знаходиться в масиві земель незатребуваних паїв, які були передані ОФГ «Прогрес» в оренду.

Після отримання позивачкою державного акту на право власності на земельну ділянку вона зверталася до Братської райдержадміністрації з вимогою про передачу належної їй земельної ділянки. Однак зазначеного зроблено не було, з посиланням на зазначений договір оренди земельної ділянки (а.с.7).

В апеляційній інстанції було встановлено, що рішення Братського районного суду від 23 січня 2012 року у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за ОСОБА_4 було визнано право приватної власності на земельну частку (пай) розміром 9.29 в умовних кадастрових гектарах, що належала спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК № 0089579 та перебувала у колективній власності КСП «Братське».

З огляду на вищезазначені правові норми та встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що договір оренди землі, укладений 24 травня 2004 року між Братською райдержадміністрацією і ОФГ «Прогрес» в частині земельної ділянки позивачки є припиненим.

Оскільки, ст. 13 Закону № 899-1У є спеціальною нормою і стосується земельних ділянок, які вже виділені в натурі на підставі розподілу колишніх сільськогосподарських підприємств між громадянами власниками сертифікатів на земельні частки (паї), а відтак нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а є власністю власників земельних часток (паїв).

З огляду на зазначене, з часу отримання позивачкою державного акту на право приватної власності на землю вона набула статусу власника земельної ділянки, тобто, як правильно зазначив місцевий суд, змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому спірний договір в частині оренди земельної ділянки позивачки, що належить їй на праві власності, слід вважати припиненим.

Така правова позиція міститься в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28 березня 2007 року, що постановлена в порядку перегляду у зв'язку з винятковими обставинами по цивільній справі за позовом К.,О.,Т.,В.,С.,Н. до СВК «Калініна» про розірвання договорів оренди.

Крім того, так як наведена норма Закону № 899-1У обмежує строк договору оренди земельної ділянки до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну, то відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» це є підставою для припинення дії договору оренди земельної ділянки.

Посилання суду першої інстанції при вирішення спору на положення ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є зайвим та ця помилковість не призвела до неправильного вирішення справи по суті.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду про те, що порушене право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку підлягає поновленню через усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом передачі позивачці належної на праві власності земельної ділянки площею 8,2958 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в Миколаївській області, Братському районі, Новоолександрівській сільській раді, за межами населеного пункту.

Посилання відповідача ОФГ «Прогрес» на діючий договір оренди земельної ділянки є безпідставними, так як ОФГ «Прогрес», укладаючи зазначений договір оренди з Братською РДА Миколаївської області, знало про можливість зменшення площі орендованої земельної ділянки, на площу земельної частки (паю), що входила до складу орендованого земельного масиву незатребуваних паїв, після отримання державного акту на землю власником цього паю, і погодилося на такі умови.

При цьому не зазначення сторонами в спірному договорі оренди земельної ділянки вимог ст. 13 Закону № 899-1У, тобто тієї умови, що договір діє до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, не є підставою для порушення законних прав ОСОБА_4, як власника земельною ділянки.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу об'єднання фермерських господарств «Прогрес» відхилити, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: