Рішення № 33695362, 24.09.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 925/1288/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2- за довіреністю;

від відповідача: Котьол О.В. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" про стягнення 44 088,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 38 549,15 грн. як 3% річних, 5 538,94 грн. інфляційних втрат на підставі неналежного виконання договору поставки № 17/04/09-05 від 17.04.2009 р., укладеного між сторонами.

10 вересня 2013 року позивач надав суду уточнення позовних вимог № 140 від 10.09.2013 р., в якому просить суд стягнути з відповідача 5 538,94 грн. інфляційних та 39 149,15 грн. 3 % річних, а всього 44 688,94 грн., оскільки позивачем було допущено математичну помилку у розрахунках.

Суд приймає до розгляду заяву про уточнення позовних вимог № 140 від 10.09.2013 р., оскільки вона подана в порядку ст. 22 ГПК України і фактично є заявою про збільшення позовних вимог, на що позивач має право на будь-якій стадії процесу до прийняття рішення.

У судовому засідання представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки відповідач має переплату на користь позивача в сумі 25000,04 грн. і вважає, що ці кошти повинні бути зараховані позивачем у сплату боргу за позовними вимогами.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки № 17/04/09-05 від 17.04.2009 р., рішенням господарського суду Черкаської області у справі № 06/5026/2656/2011 від 23.01.2012 р. з відповідача на користь позивача було стягнуто 553 894 грн. 30 коп. основного боргу, 99 341 грн. 44 коп. інфляційних, 8 285 грн. 68 коп. 3 % річних, 13 230 грн. 43 коп. витрати по сплаті судового збору, а всього - 674 751,41 грн.

03 квітня 2012 року постановою Київського апеляційного господарського суду дане рішення залишено без змін.

На примусове виконання рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2012 р. по справі № 06/5026/2656/2011 було видано наказ від 03.02.2012 р.

На підставі вищевказаного наказу головним державним виконавцем відділу ДВС Черкаського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 31171363 від 10.02.2012 р. (а.с. 19). Відділом ДВС Черкаського РУЮ на розрахунковий рахунок фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (позивач) було перераховано кошти в наступному порядку:

- платіжне доручення № 436 від 05.04.2012 р. на суму 70 000,00 грн. (а.с. 77);

- платіжне доручення № 513 від 24.04.2012 р. на суму 70 000,00 грн. (а.с. 76);

- платіжне доручення № 605 від 08.05.2012 р. на суму 54 506,14 грн. (а.с. 82);

- платіжне доручення № 643 від 16.05.2012 р. на суму 44 000,00 грн. (а.с. 81);

- платіжне доручення № 732 від 31.05.2012 р. на суму 20 000,00 грн. (а.с. 79);

- платіжне доручення № 910 від 04.07.2012 р. на суму 20 000,00 грн. (а.с. 80);

- платіжне доручення № 1004 від 20.07.2012 р. на суму 40 000,00 грн. (а.с. 78);

- платіжне доручення № 1054 від 01.08.2012 р. на суму 35 000,00 грн. (а.с. 83).

В подальшому боржником, товариством з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий завод", на розрахунковий рахунок фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 було перераховано кошти в наступному порядку:

- платіжне доручення № 13134 від 17.08.2012 р. на суму 100 000,00 грн. (а.с. 85);

- виписка банку від 20.08.2012 р. на суму 25 000,00 грн. (а.с. 72);

- платіжне доручення № 13370 від 30.08.2012 р. на суму 221 245,71 грн.

Спору з приводу загальної суми перерахування між сторонами немає, з приводу платежів на погашення боргу відділом ДВС у справу надано пояснення та копії первинних документів.

Таким чином рішення господарського суду Черкаської області було повністю виконано лише 30.08.2012 р., однак в загальній сумі відповідачем на користь позивача було сплачено 699 751,85 грн.

Розмір переплати відповідача за рішенням суду у справі № 06/5026/2656/2011 склав 25 000,04 грн. (699 751,85 - 674 751,41).

Вказана сума переплати була перерахована відповідачем позивачу у складі останнього платежу на 221 245,71 грн. за платіжнним дорученням № 13370 від 30.08.2012 р. із призначенням платежу "погашення основного боргу згідно рішення господарського суду Черкської області від 23.01.12 по справі № 06/5026/2656/2011 Без ПДВ".

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Прийняття судового рішення про стягнення боргу не припиняє зобов'язання, а лише підтверджує його існування.

Таким чином, позивач має право на нарахування відповідачу пені, процентів річних, інфляційних та інших санкцій за всі періоди прострочення сплати боргу, в т.ч і після прийняття судового рішення.

Позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 27.10.2011 р. по 30.08.2012 р. (що знаходиться за межами періоду, який охоплено рішенням суду у справі № 06/5026/2656/2011 від 23.01.2012 року), було нараховано відповідачу інфляційних втрат в сумі 5 538,94 грн. та 3% річних за період з 17.11.2009 р. по 30.08.2012 р. в сумі 39 149,15 грн., оскільки відповідачем присуджений судом борг було сплачено лише 30.08. 2012 р. (а.с. 64-66).

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на території України. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням суду під час розгляду однієї справи ( в даному випадку це факт прострочення відповідачем виконання зобов"язання), не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Розрахунок процентів річних та інфляційних позивачем зроблено вірно та за належної правової підстави. Вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача примусово, оскільки не надано доказів про сплату вказаного боргу до часу прийняття судом рішення у справі.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що суму переплати за рішенням суду по справі № 06/5026/2656/2011 в розмірі 25 000,04 грн. суду слід зарахувати у погашення боргу за позовними вимогами, оскільки у відповідності до ст. 601 ЦК України зобов'язання може припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимогиза наявності про це заяви однієї із сторін.

Доказів про направлення позивачу заяви про зарахування зустрічних вимог на суму 25 000,04 грн. відповідачем суду не подано.

Суд також не може стверджувати, що сторонами вже було вирішено долю переплати в розмірі 25 000,04 грн. шляхом укладення договору № 187 уступки права вимоги від 08.11.2012 року (а.с. 53), оскільки у цьому договорі фігурує сума боргу в розмірі 16 537,50 грн., походження якої та якими первинними документами вона підтверджується і чи пов'язана із переплатою за рішенням суду у справі № 06/5026/2656/2011, сторони у справі суду пояснити не змогли.

Акт звірки між сторонами із нульовою заборгованістю (а.с. 56) складено не відомо за якими правовідносини і також беззаперечно не доводить вирішення між сторонами питання щодо долі переплачених коштів у розмірі 25 000,04 грн.

Наявність переплати боргу відповідачем, яка виникла після ряду прострочень по сплаті платежів за договором між сторонами, не перешкоджає позивачу нарахувати відповідачу всі санкції за прострочення виконання зобов'язання, оскільки це не заборонено чинним законодавством. Факт переплати сам по собі не скасовує можливість нарахування санкцій за прострочення платежів за договором.

За таких обставин позов підлягає до повного задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. судового збору, оскільки спір виник з вини відповідача по справі.

10.09.2013 року позивач подав суду клопотання про направлення повідомлення органам внутрішніх справ (а.с. 57) щодо незаконних дій відповідача по справі, який під час здійснення виконавчого провадження і накладених арештів на рахунки підприємства, відкривав нові рахунки та самостійно спрямовував кошти на погашення боргу позивачу, в обхід рахунків ДВС. Позивач вважає, що дані дії містять ознаки злочину у виді умисного невиконання рішення суду ( ст. 382 КК України.)

Дане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ч. 4 ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Позивач кримінально караною дією вважає перерахування відповідачем коштів на погашення заборгованості за рішенням суду напряму на рахунки позивача в обхід рахунків відділу ДВС.

Суд не вважає, що така дія відповідача може свідчити про умисне невиконання судового рішення, оскільки вона навпаки, забезпечує його виконання. Крім того, позивач прийняв і не повернув відповідачу кошти, які, як він вважає, були перераховані йому незаконним шляхом і ніяк не пояснює своєї бездіяльності в цьому питанні. Суд також вважає, що одні й ті ж самі кошти не можуть бути одночасно незаконно перераховані відповідачем та законно прийняті позивачем (якщо він знає про незаконінсть їх перерахування), що спростовує доводи позивача у заявленому клопотанні.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше Травня Комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 36330229, Черкаська область, Черкаський р-н, с. Хутори, вул. Центральна, 2) на користь фізичної особи -суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) -- 39 149,15 грн. як 3% річних, 5 538,94 грн. інфляційних втрат та 1720,50 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 25 вересня 2013 року.

Суддя Н.М. Спаських