Рішення № 33694145, 23.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2013 р.Справа № 916/1778/13

За позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця";

До відповідача: Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний";

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця";

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Старченко В.В. (за довіреністю); Кравченко А.Л. (за довіреністю).

Від відповідача: Семака В.Ю. (за довіреністю).

Від третьої особи: Ксьондз А.В. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ: 08.07.2013 року за вх. №2793/13 Державне підприємство „Донецька залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" (далі - відповідач) про стягнення штрафу у сумі 25 370,00 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2013 року було залучено Державне підприємство „Одеська залізниця" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач 12.08.2013р. за вх. №24426/13 надав суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, так як вважає вимоги необґрунтованими та безпідставними з підстав викладених у відзиві.

Державне підприємство „Одеська залізниця" надало до суду письмові пояснення по справі від 28.08.2013р. за вх. №26007/13, підтримуючи позицію позивача.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 23.09.2013 року Ухвалою суду від 28.08.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

17.01.2013р. зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці за перевізним документом № 41501834 Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний" відправило вантаж - вугілля кам'яне у вагоні: № 65259871, вагою брутто - 90 150 кг., нетто - 68 350 кг., тара - 21 800 кг.

На вимогу вантажоодержувача вантажу на станції Авдіївка 17.01.2013р. було здійснено контрольне зважування вагону та виявлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично вага брутто склала - 88 000 кг., нетто - 66 200 кг., тара - 21 800 кг., що менше даних, вказаних у накладній на 2 150 кг.

За результатами контрольного зважування залізницею було складено комерційний акт № 5 від 17.01.2013 року.

Згідно ст. 6 Статуту залізниці України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до статуту та Правил перевезення вантажів і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовоюформою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 41501834 маси вантажу, Донецькою залізницею, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, був нарахований відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 25 370,00 грн., а саме провізна плата вагону № 65259871 - 5 074,00 грн. х 5 = 25 370,00 грн.

05.04.2013р. позивачем було направлено на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" претензію №102/228 з вимогою оплатити штраф, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення штрафу за невірне зазначення маси вантажу у накладній в сумі 25 370,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

За вимогами ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Відповідно до частини 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.п.1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відповідно до п. 1 договору № ОД/М-06-772д-НЮ між Одеською залізницею і Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" про обробку вагонів з вантажами, залізниця і Порт зобов'язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі роботи Станції і Порта та інструкції про порядок подачі та забирання вагонів і організації робіт з питань: планування; інформаційного забезпечення; узгодження навантаження, розвантаження вагонів; подачі/прибирання вагонів; інших питань, пов'язаних з технологією роботи.

Згідно з абз. 10 підпункту 3.2 „Організація навантаження вагонів" п. 3 „Організація вантажної роботи" Єдиного технологічного процесу: навантаження у вагони виконується не більше вантажопідйомності, зазначеної на кузові вагону, відповідно до Технічних умов навантаження і кріплення вантажів. Навантажені вагони дозуються та зважуються на вагах порту, розташованих на коліях №№ 14,15 причалу № 8.

Участь представника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу є платною послугою, яка надається на підставі: ст. 52 Статуту залізниць України, відповідно до якої за участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантаженні і видачі вантажу з одержувача справляється збір за договірним тарифом.

Враховуючи, що відповідач не надавав заявки на участь представника залізниці у зважуванні вантажу, зазначена послуга станцією Берегова Порту не надавалась (про що свідчить відсутність доказів нарахування та оплати Портом зазначеного збору), Відвіс № 669 працівником станції Берегова не підписувався, тобто, залізниця жодним чином не приймала участі у визначенні маси вантажу у вагоні № 65259871.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов'язана перевіряти все що приймає до перевезення.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім випадків заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" скарги на оформлення комерційного акту з порушеннями подано не було, а отже судом встановлено, що комерційний акт у розумінні ст.ст.32-34 ГПК України є належним та допустимим доказом, який засвідчує факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній № 41501834 від 11.01.2013р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи навантаження та зважування вантажу вантажовідправник здійснював самостійно, без участі представника залізниці, відомості про вантаж у перевізні документи також вносив вантажовідправник, тому він несе відповідальність за правильність та достовірність цих відомостей.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, а також приймає до уваги наданий позивачем розрахунок позовних вимог, як такий, що здійснений згідно з вимогами чинного законодавства.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1 720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481, Одеська область, м. Южне, код ЄДРПОУ 04704790) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 25905191) штраф у сумі 25 370,00 грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1 720 грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.