Рішення № 33693960, 16.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1799/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л.. (посвідчення №013414 від 03.12.2012);

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, розірвання договору, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 08.07.2013 р. Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки.

Ухвалою судді господарського суду Зайцева Ю.О. від 11.07.2013 р. справа прийнята до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

02.08.2013 р. представником прокуратури до господарського суду Одеської області подані додаткові докази по справі.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України ухвалою суду від 12.08.2013 р. та 04.09.2013 р. розгляд справи відкладено до 04.09.2013 р. та 16.09.2013 р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надіслання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за серії АА №799857 від 22.07.2013 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АА №799857 від 22.07.2013 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

16.09.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Проведеною Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що 08.07.2010 р. між управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено строком на 2 (два) роки договір оренди №18 комунального майна - нежитлового приміщення №2 та №3, площею 42,7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2.

В подальшому зазначений договір доповнено додатковою угодою № 1 від 08.11.2012.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку І порядку використання плати за оренду комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського, затвердженої рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 25.06.2009 року № 733-У, без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2010 р. складає 1585(одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 37 коп.;

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.4. договору орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця.

Позивач вказує, усупереч п. 3.4 договору відповідач не сплачує орендну плату, в результаті чого станом на 01.05.2013 р. виникла заборгованість у розмірі 12542,16 грн.

Одними з підстав припинення чинності договору, відповідно до п.10.5 є:

- невиконання зобов'язань за договором;

- несплата орендарем орендної плати впродовж 2-х місяців.

Позивач зазначає, що кошти від оренди державного та комунального майна зараховуються до бюджету Білгород-Дністровської міської ради та використовуються для вдоволення потреб мешканців міста. Таким чином, відповідач своїм неналежним виконанням зобов'язання завдав шкоди бюджету м. Білгород-Дністровський у вигляді недоотримання коштів, які мали бути зараховані на рахунок вищевказаного бюджету.

Згідно зі ст. 6 Господарського процесуального кодексу України виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради на адресу відповідача 17.04.2013 було направлено претензію з вимогами погасити заборгованість зі сплати орендної плати, яка залишена відповідачем без відповіді. Заборгованість у добровільному порядку відповідач не погасив.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду із заявами про захист грав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Ст. 29 цього ж Закону обумовлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить у тому числі і управління в межах, назначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

З наведених підстав заступник прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури звернутись з позовом до господарського суду Одеської області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованості в сумі 16784,12 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 12542,16 грн., штрафу в сумі 3919,77 грн., пені в сумі 322,19 та вимогою про дострокове розірвання договору оренди майна.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів повільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі ч.ч. 1-3 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що усупереч п. 3.4 договору відповідач не сплачує орендну плату, в результаті чого станом на 01.05.2013 виникла заборгованість у розмірі 12542,16 грн.

За таких обставин суд вважає вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12542 грн. 16 коп. обґрунтованими та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 9.1 договору оренди сторони обумовили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі. незалежно від відшкодування збитків.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок суми пені в розмірі 322 грн. 19 коп. та суми штрафу в розмірі 3919 грн. 77 коп.

На підставі ч. 1 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендних платежів, відмову від добровільного виконання обов'язку та врегулювання спірних відносин мирним шляхом, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 16784 грн. 12 коп., розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно, є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, розірвання договору, повернення земельної ділянки - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (67700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, буд. 10, код ЄДРПОУ 23988184) неустойку в розмірі 16 784 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп. що складається з суми основного боргу в розмірі 12542 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 16 коп., штрафу в розмірі 3919 (три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 77 коп. та суми пені в розмірі 322 (триста двадцять дві) грн. 19 коп.

2. Розірвати договір оренди майна комунальної власності №18 від 08.07.2012 р., укладений між управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, буд. 10, код ЄДРПОУ 23988184) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (67700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (67700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути у комунальну власність з орендного користування нежитлові приміщення №2 та №3 за адресою АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (67700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 - судовий збір в сумі 4014 /чотири тисячі чотирнадцять/ грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено підписано 23.09.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.