Рішення № 33693799, 25.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.13р. Справа № 904/4797/13За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 430685,65 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Куроєдова О.В. - представник за дов. № 516 від 09.04.13

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" про стягнення 430 685 грн. 65 коп., з яких 244 920 грн. 02 коп. пені, 31 213 грн. 58 коп. інфляційних в трат та 154 552 грн. 05 коп. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки природного газу № 06/10-2949 від 20.12.2010 в частині своєчасної оплати.

Ухвалою від 19.06.2013 (суддя Казарцева В.В.) позовну заяву з додатками було повернуто без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у справі № 904/4797/13 було скасовано ухвалу господарського суду від 19.06.2013 та справу було передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до розпорядження від 25.07.2013 № 863 в.о. керівника апарату господарського суду справу № 904/4797/13 відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.08.2013.

08.08.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.08.2013 № 1047, в якому він не заперечив проти існування заборгованості, що утворилася у зв'язку з несвоєчасною оплатою згідно спірного договору та просить зменшити розмір пені за прострочення зобов'язання на 50% у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем, а саме посилається на те, що за 1 півріччя 2013 року відповідач отримав збиток від виробничої діяльності 10 869,2 тис. грн.; значна частина майна підприємства знаходиться у податковій заставі, і унеможливлює оформлення банківського кредиту; на всі грошові кошти, які містяться на рахунках, накладений арешт.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2013 розгляд справи було відкладено на 16.09.2013 та ухвалою від 16.09.2013 розгляд справи відкладено на 25.09.2013.

Позивач у судове засідання 25.09.2013 не з'явився, надіслав до суду телеграму, в якій просив розглянути справу за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 25.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2010 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач, постачальник) та Нікопольським комунальним підприємством «Нікопольтеплоенерго» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір № 06/10-2949ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (далі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 4300,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У зв'язка із несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого газу, позивач нарахував йому пеню у розмірі 244 920 грн. 02 коп. за період з 21.02.2011 по 21.10.2011.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 7.3.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зважаючи на заяву відповідача про зменшення пені, заявленої до стягнення, враховуючи винятковість випадку (відповідач є комунальним підприємством, зазначена у позові заборгованість виникла у зв'язку із несвоєчасним надходженням коштів) та беручи до уваги, що спірний природний газ використовується відповідачем з метою забезпечення безперервного постачання населенню, комунально-побутовим та іншим підприємствам, організаціям, установам теплової енергії, вважаючи те, що відповідачем надано фінансову звітність діяльності підприємства за 1 півріччя 2013 року, відповідно до якої відповідач отримав збиток 10 869 грн. 20 коп. та постанову про арешт коштів боржника від 14.02.2013, згідно з якою накладено арешт на кошти відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже, свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд вважає за можливе, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50% від належної до стягнення, що буде становити суму 122 460 грн. 01 коп. пені.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Також, за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 31 213 грн. 58 коп. за період з березня 2011 року по грудень 2012 року та 3% річних у сумі 154 552 грн. 05 коп. за період з 21.02.2011 по 07.12.2012.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 154 552 грн. 05 коп. та інфляційні втрати у розмірі 31 213 грн. 58 коп., заявленому позивачем до стягнення за період з березня 2011 року по грудень 2011 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 8 614 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 12 а, код ЄДРПОУ 05472525) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 31301827) пеню у розмірі 122 460 грн. 01 коп. (сто двадцять дві тисячі чотириста шістдесят грн. 01 коп.), 3% річних у сумі 154 552 грн. 05 коп. (сто п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дві грн. 05 коп.), інфляційні втрати у розмірі 31 213 грн. 58 коп. (тридцять одна тисяча двісті тринадцять грн. 58 коп.) та 8 614 грн. 00 коп. (вісім тисяч шістсот чотирнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 25.09.13р.