Рішення № 33693783, 23.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.13р. Справа № 904/5993/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Дніпропетровський автодор" Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ

про стягнення 647 522 грн. 47 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Колпаченко Є.Ю. - представник за дов. № 234 юр від 18.06.2013

від відповідача: Розумовський В.В. - представник за дов. б/н від 14.03.2013

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Дніпропетровський автодор Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення основного боргу у розмірі 617 375 грн., пені у розмірі 24 549 грн. 79 коп., інфляційних втрат у сумі 538 грн. 68 коп. та 3% річних у розмірі 5 058 грн. 81 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2013 № 13452/136316 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2013 порушено провадження у справі та її розгляд призначено у засіданні на 16.09.2013.

16.09.2013 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 16.09.2013 № 01.14/644, в якому відповідач визнає суму основного боргу та просить зменшити розмір пені, заявленої до стягнення позивачем, тому що заборгованість виникла у зв'язку з несвоєчасними розрахунками держави з відповідачем та відповідно до ст. 83 ГПК України просить розстрочити стягнення суми боргу на 6 місяців рівними частками, починаючи з жовтня 2013 року.

У судовому засіданні 16.09.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України присутнім представникам сторін було оголошено перерву до 23.09.2013.

23.09.2013 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 23.09.2013 № 824/17/1-02, яка за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача основний боргу у розмірі 617 375 грн. 19 коп., пеню у сумі 24 549 грн. 79 коп. та 3% річних у розмірі 5 058 грн. 81 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Дана заява була прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 23.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі - позивач, постачальник) та філією «Дніпропетровський автодор Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач, споживач) був укладений типовий договір №2013/П-ПР-14767/139957 на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання які є кінцевими споживачами) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Передача газу здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами договору в додатку № 1 до договору (п. 1.2 договору на постачання природного газу).

Додатком № 1 до договору на постачання природного газу є Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання, відповідно до якого газоспоживаючим приладом позивача, установленим на пункті призначення за адресою: вул. Магаданська, 46 у м. Дніпропетровську, є, у тому числі, котел бітумний, асфальтозмішувач ДС185, асфальтозмішувач ДС1651, котел гудроний, котел асфальтозмішувач, асфальтозмішувач ДС, піч, реактор; режим роботи споживача - 24 години на добу; встановленим приладом обліку газу є лічильники газу (арк. с. 19).

Постачальник здійснює протягом 2013 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 456 тис. куб. м, у тому числі по місяцях та кварталах (п.1 додатку 2 до договору).

Відповідно до п.2.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.2.9 договору).

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу за п'ять днів до початку місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору сторонами були підписані акти виконаних робіт № 13452/21/431350 за лютий 2013 року на суму 146 011 грн. 93 коп., № 13452/21/435776 за березень 2013 року на суму 141 220 грн. 04 коп., № 13452/21/438495 за квітень 2013 року на суму 277 545 грн. 04 коп. та № 13452/21/441833 за травень 2013 року на суму 78 700 грн. 43 коп. Всього за вказаними актами на суму 643477 грн. 44 коп. (арк. с. 21-23).

Відповідач лише частково розрахувався за поставлений природний газ, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 617 375 грн. 19 коп., проти існування якого відповідач не заперечує.

Отже, розмір основної заборгованості відповідача за природний газ складає 617 375 грн. 19 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання природного газу за представленими актами та не надано доказів повної його оплати, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 617 375 грн. 19 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 24 549 грн. 79 коп. за період з 06.03.2013 по 23.07.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зважаючи на заяву відповідача про зменшення пені, заявленої до стягнення, враховуючи винятковість випадку (відповідач є державним підприємством, форма фінансування якого є державний бюджет України і зазначена у позові заборгованість виникла у зв'язку із несвоєчасним надходженням коштів) та беручи до уваги, що спірний природний газ використовується відповідачем з метою забезпечення економічних інтересів держави, потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автодоріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, вважаючи те, що відповідачем надано бухгалтерську довідку станом на 13.09.2013, яка підтверджує існування заборгованості ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед ДП "Дніпропетровській облавтодор" та копію витягу про реєстрацію обтяжень рухомого майна від 25.06.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже, свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд вважає за можливе, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50% від належної до стягнення, що буде становити суму 12 274 грн. 90 коп. пені.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних у сумі 5 058 грн. 81 коп. за період з 06.03.2013 по 23.07.2013.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє дану вимогу повністю у сумі 5 058 грн. 81 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 12 939 грн. 68 коп.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI з січня 2013 р. встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 147 грн. 00 коп. Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до викладеного, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, розмір судового збору становить 12 939 грн. 68 коп., тоді як, позивачем згідно платіжного доручення від 29.07.2013 № 5876, сплачено 12 950 грн. 45 коп.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, зайво сплачений судовий збір у розмірі 10 грн. 77 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Філії «Дніпропетровський автодор» Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (49124, м. Дніпропетровськ, вул. Магаданська, 46, код ЄДРПОУ 35112137) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) суму основного боргу у розмірі 617 375 грн. 19 коп. (шістсот сімнадцять тисяч триста сімдесят п'ять грн. 19 коп.), пеню у розмірі 12 274 грн. 90 коп. (дванадцять тисяч двісті сімдесят чотири грн. 90 коп.), 3 % річних у розмірі 5 058 грн. 81 коп. (п'ять тисяч п'ятдесят вісім грн. 81 коп.) та 12 939 грн. 68 коп. (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 68 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", видати ухвалу про повернення Публічному акціонерному товариству «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору у розмірі 10 грн. 77 коп. (десять грн. 77 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 24.09.13