Постанова № 33691688, 19.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа№ 910/10171/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Гончарова С.А.

Новікова М.М.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: Загреба Н.В.;

відповідача: не з'явились;

третіх осіб: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 30.05.2013р. про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі №910/10171/13 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Росток"

до Державної виконавчої служби

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська

експертна група"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-

консультаційний центр"

про визнання відсутнім права, визнання недійсним звіту і

висновку з незалежної оцінки майна та визнання

недійсною рецензії на звіт з незалежної оцінки майна

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. у справі №910/10171/13 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено. Заборонено відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії по виконавчих провадженнях №22935877 та №23856155, які об'єднані у зведене виконавче провадження №27660676, зокрема дії по укладанню договорів з торговими організаціями, проведенню аукціонів, прилюдних торгів, відчуженню та реалізації арештованого майна ПАТ "Компанія Росток" на підставі звіту про оцінку майна від 01.03.2013р., висновку з оцінки майна (чотирьохповерхового нежитлового приміщення виробничого призначення (корпус № 46 (літ. "Є")), загальною площею 12 002,6 кв. м. та нежитлової будівлі (корпус № 1 (літ. "А")), загальною площею 9 430,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар І.Лепсе, 4), що були складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група", в особі Антонова Володимира Олександровича (сертифікат №9665/10 суб'єкта оціночної діяльності, виданого 11.06.2010р. Фондом державного майна України (строк дії: 11.06.2013р.) та на підставі рецензії на звіт про оцінку майна від 15.05.2013р., здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційний центр", в особі Губерського Максима Олександровича.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. у справі №910/10171/13 скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до безпідставного вжиття заходів до забезпечення позову. Відповідач просить скасувати заходи забезпечення позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції було взято до уваги лише доводи позивача. На думку відповідача, суд не перевірив наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, встановлених ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, та підтвердження їх належними доказами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013р. (головуючий суддя Куксов В.В., судді: Авдєєв П.В., Яковлєв М.Л.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.07.2013р.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 30.07.2013р. представників відповідача та третіх осіб, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 13.08.2013р.

09.08.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну та непідтверджену належними доказами.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу колегії у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Гончарова С.А., Майданевича А.Г.

Враховуючи нез'явлення в судове засідання 13.08.2013р. представників третіх осіб, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. розгляд справи було відкладено на 22.08.2013р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. було змінено склад колегії суддів та передано справу колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Гончарова С.А., Новікова М.М.

В судове засідання 22.08.2013р. з'явився лише представник позивача. Решта учасників судового процесу не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 05.09.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати від 05.09.2013р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Рєпіної Л.О., суддів Гончарова С.А., Новікова М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією у складі головуючого судді Рєпіної Л.О., суддів Гончарова С.А., Новікова М.М. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Гончарова С.А., Новікова М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Гончарова С.А., Новікова М.М. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2013р.

В судовому засіданні 19.09.2013р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін, як таку, що була винесена з дотриманням норм процесуального права.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 19.09.2013р. не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та третіх осіб не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, а також приймаючи до уваги наявні у справі докази належного повідомлення представників сторін та третіх осіб про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 19.09.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Компанія Росток" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" (далі - третя особа-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційний центр" (далі - третя особа-2) про визнання відсутнім права проводити реалізацію арештованого майна, визнання недійсними звіту та висновку з незалежної оцінки майна, складених 01.03.2013р. третьою особою-1, та визнання недійсною рецензії на звіт з незалежної оцінки майна від 15.05.2013р., здійснену третьою особою-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. було порушено провадження у справі №910/10171/13 за вищевказаним позовом та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.06.2013р.

29.05.2013р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії по виконавчих провадженнях №22935877 та №23856155, які об'єднані у зведене виконавче провадження №27660676, зокрема, дії по укладанню договорів з торговими організаціями, проведенню аукціонів, прилюдних торгів, відчуженню та реалізації арештованого майна позивача на підставі звіту про оцінку майна від 01.03.2013р., висновку з оцінки майна, складених суб'єктом оціночної діяльності - третьою особою-1 та на підставі рецензії на звіт про оцінку майна від 15.05.2013р., здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - третьою особою-2.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що невжиття заходів до забезпечення позову призведе до порушення прав позивача та завдання йому збитків у випадку проведення відповідачем реалізації майна на підставі недостовірних даних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. у справі №910/10171/13 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено. Заборонено відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії по виконавчих провадженнях №22935877 та №23856155, які об'єднані у зведене виконавче провадження №27660676, зокрема дії по укладанню договорів з торговими організаціями, проведенню аукціонів, прилюдних торгів, відчуженню та реалізації арештованого майна ПАТ "Компанія Росток" на підстав звіту про оцінку майна від 01.03.2013р., висновку з оцінки майна (чотирьохповерхового нежитлового приміщення виробничого призначення (корпус № 46 (літ. "Є")), загальною площею 12 002,6 кв. м. та нежитлової будівлі (корпус № 1 (літ. "А")), загальною площею 9 430,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар І.Лепсе, 4), що були складені суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група", в особі Антонова Володимира Олександровича (сертифікат №9665/10 суб'єкта оціночної діяльності, видного 11.06.2010р. Фондом державного майна України (строк дії: 11.06.2013р.) та на підставі рецензії на звіт про оцінку майна від 15.05.2013р., здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційний центр", в особі Губерського Максима Олександровича.

Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. у справі №910/10171/13 про вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає її необґрунтованою з наступних підстав.

Як уже зазначалось вище, позивачем були заявлені вимоги про визнання у відповідача відсутнім права проводити реалізацію арештованого майна позивача, визнання недійсними звіту та висновку з незалежної оцінки майна, складених 01.03.2013р. третьою особою-1, а також рецензії на звіт з незалежної оцінки майна від 15.05.2013р., здійснену третьою особою-2.

Позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, посилаючись на існування обставин, які в подальшому можуть ускладнити або унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави забезпечення позову наведені в ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову вказаний в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до абзацу 1 частини 1 якої позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (аналогічну правову позицію наведено в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Колегією суддів враховано, що заходами до забезпечення позову не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що при проведенні оцінки майна боржника (позивача) та складанні звіту про оцінку, висновку та рецензії на звіт у межах зведеного виконавчого провадження №27660676, третіми особами, як суб'єктами оціночної діяльності, було допущено значну помилку, яка полягає у неврахуванні ними 2 465,9 кв. м. площі майна. Вказана обставина суттєво вплинула на визначення вартості об'єкта (майна позивача) та на остаточну суму, яка відображена у звіті про оцінку, висновку та рецензії на звіт.

Тобто, в даному випадку існує ймовірність того, що майно позивача може бути відчужено на підставі недостовірних, складених з порушеннями звіту, висновку про оцінку майна та рецензії на них, перевірка достовірності і законності яких буде досліджуватись місцевим господарським судом під час вирішення спору у справі №910/10171/13 по суті.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про визнання відсутнім у відповідача права проводити реалізацію належного позивачу майна, використовуючи при цьому звіт та висновок про оцінку майна, складені третьою особою-1, а також рецензію третьої особи-2 на звіт, колегія суддів дійшла висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по проведенню реалізації майна позивача може призвести до порушення прав позивача та спричинення збитків у випадку проведення відповідачем реалізації майна на підставі недостовірних даних, а у випадку задоволення позову утруднить та взагалі зробить неможливим в подальшому виконання судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні у справі матеріали свідчать про пов'язаність заходів до забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії з його предметом, а також про ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову при невжитті відповідних заходів, у зв'язку з чим заява позивача про вжиття заходів до забезпечення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Твердження в апеляційній скарзі про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно зі ст. 67 названого Кодексу суду надано право забезпечувати позов, зокрема, шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Заходи забезпечення, вжиті місцевим господарським судом, не порушують права осіб, що не є учасниками судового процесу, а також не застосовують обмежень, не пов'язаних з предметом спору. Доказів на підтвердження протилежного ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку має місце співрозмірність та адекватність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. До того ж, вжиття вказаного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності підстав для застосування заходів до забезпечення позову.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 66, 67, 75, 77, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. у справі №910/10171/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/10171/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Гончаров С.А.

Новіков М.М.