Рішення № 33691666, 25.09.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Справа № 925/1214/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Бойко Т.В., за участю представників сторін:

від позивача: Чорняк М.П. - по довіреності;

від відповідача: Олішевський В.В., Усатюк О.В., Хомчак О.М. - по довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/1214/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт"

до фермерського господарства "Агрофірма Базис"

про стягнення 85 227,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" звернулось до суду з позовом про стягнення з фермерського господарства "Агрофірма Базис" 85 227,40 грн. заборгованості, з яких: 80 000 грн. основна заборгованість, 5 227,40 грн. - 3% річних.

Підставою позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару згідно договору поставки №20/04-11 від 20 квітня 2011 року.

В судових засіданнях 12.09.2013 року та 25.09.2013 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просить задовольнити.

Представники відповідача в судові засідання 03.08.2013 року, 12.09.2013 року та 25.09.2013 року з'явилися, проти позову заперечили з огляду на його необґрунтованість.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд відмовляє у позові повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №20/04-11 від 20 квітня 2011 року, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язується передати у власність позивача (покупця) горох, а позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити цей товар (пункт 1.1. договору).

Пунктами 1.2., 2.1. договору встановлено, що кількість товару за договором - 200 (двісті) тонн, постачальник зобов'язався після набрання чинності цим договором в строк не пізніше 30 днів передати позивачу у власність товар (горох).

Загальна ціна за цим договором становить один мільйон сімсот тисяч гривень. Вартість з урахуванням ПДВ складає 8 500 грн. за одну тонну (пункти 4.2., 4.3. договору).

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника частковими сумами з наступним повним розрахунком (пункт 4.4. договору).

За договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Сторони домовились про перерахування покупцем коштів частковими сумами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжними дорученнями №754 від 27.04.2011 року на суму 50 000,00 грн. та №1409 від 10.02.2012 року на суму 30 000,00 грн. (а.с.11-12) перерахував відповідачу передоплату в сумі 80 000,00 грн., зазначивши у графі «Призначення платежу» договір №20/04-11 від 20.04.2011 року.

За твердженням позивача, відповідач своє зобов'язання по поставці товару по договору №20/04-11 від 20.04.2011 року не виконав, суму передоплати - 80 000 грн. не повернув, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Судом також встановлено, що рішенням від 10.12.2012 року господарського суду Тернопільської області у справі №16/64/5022-953/2012 позов фермерського господарства "Агрофірма Базис" задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" 440 200 грн. основного боргу та 13 206 грн. - 3% річних за невиконання останнім зобов'язань по оплаті за поставлений товар по договору поставки №27/04/11 від 27.04.2011 року.

Цим рішенням суду від 10.12.2012 року встановлено факт існування між сторонами іншого Договору поставки №27/04/11 від 27.04.2011 року, факт поставки фермерським господарством "Агрофірма Базис" згідно накладних №37/1 від 27.04.2011 року та №42 від 04.05.2011 року товариству з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" гороху на загальну суму 520 200 грн., факт сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" фермерському господарству "Агрофірма Базис" за отриманий товар 80 000 грн. платіжними дорученнями від 27.04.2011 року на суму 50 000,00 грн. та від 10.02.2012 року на суму 30 000,00 грн.

За твердженням відповідача по даній справі №925/1214/13 - ФГ "Агрофірма Базис", сума передоплати 80 000 грн., із позовом про стягнення якої звернувся до суду ТОВ "Славпродукт", була предметом дослідження у справі №16/64/5022-953/2012 господарського суду Тернопільської області, саме на цю суму зменшено заборгованість ТОВ "Славпродукт" по договору поставки №27/04/11 від 27.04.2011 року.

На вимогу суду відповідач надав лист №16-02/122 від 04.09.2013 року Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Черкаси, з якого вбачається, що за період з 01.04.2011 року по 04.09.2013 року на поточний рахунок ФГ «Агрофірма «Базис» від ТОВ «Славпродукт» надійшли кошти в сумі 80 000 грн. (27.04.2011 року - 50 000,00 грн., 10.02.2012 року - 30 000,00 грн.), тобто інших проплат у період існування двох договорів поставки (№20/04-11 від 20.04.2011 року, №27/04/11 від 27.04.2011 року) не існує.

В силу статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням від 10.12.2012 року господарського суду Тернопільської області у справі №16/64/5022-953/2012 встановлено факт поставки фермерським господарством "Агрофірма Базис" згідно накладних №37/1 від 27.04.2011 року та №42 від 04.05.2011 року товариству з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" гороху на загальну суму 520 200 грн., факт сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" фермерському господарству "Агрофірма Базис" за отриманий товар 80 000 грн. платіжними дорученнями від 27.04.2011 року на суму 50 000,00 грн. та від 10.02.2012 року на суму 30 000,00 грн., із позовом про стягнення яких звернувся до суду позивач в даній справі.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає, що встановлений господарським судом Тернопільської області факт сплати ТОВ "Славпродукт" 80 000 грн. за отриманий товар по Договору №27/04/11 від 27.04.2011 року, і факт поставки ФГ "Агрофірма Базис" гороху на загальну суму 520 200 грн. по Договору №27/04/11 від 27.04.2011 року, мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи №925/1214/13.

Рішення від 10.12.2012 року господарського суду Тернопільської області, яке набрало законної сили, має перевагу при визначенні судом Договору поставки, за яким відбувались проплати платіжними дорученнями від 27.04.2011 року на суму 50 000,00 грн. та від 10.02.2012 року на суму 30 000,00 грн.

Отже, суд вважає, що передоплата в сумі 80 000 грн. платіжними дорученнями №754 від 27.04.2011 року та №1409 від 10.02.2012 року, була здійснена позивачем по Договору поставки №27/04/11 від 27.04.2011 року, тому до правовідносин сторін по Договору поставки №20/04-11 від 20.04.2011 року, що є предметом дослідження в даній справі, не відноситься.

За цих обставин, суд відмовляє у позові про стягнення 80 000 грн. основної заборгованості.

Суд також відмовляє у позові про стягнення 5 227,40 грн. - 3% річних за користування чужими коштами, оскільки їх стягнення є похідним від стягнення суми основної заборгованості.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 25.09.2013 року

Суддя С.С.Боровик