Рішення № 33691431, 19.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа № 915/1192/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, особисто,

від відповідача: Погорілова О.В., довіреність від 02.01.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1192/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54001, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд -Нікма", 54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса,51 В,

про: стягнення заборгованості у розмірі 35477,61 грн. та розірвання договору,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд -Нікма" про стягнення 34 150 грн. - основного боргу; 1327,64 грн. - пені та розірвання договору № 08112012 від 08.11.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 08112012 від 08.11.2012 р.

У судових засіданнях позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач у відзиві № 249 від 18.09.2013 р. по суті заявлених позовних вимог позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 34 150 грн. та 1327,64 грн. - пені визнав в повному обсязі, та в частині позовних вимог щодо розірвання спірного договору заперечив повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.11.2012 року між Позивачем та відповідачем укладено договір № 08112012, відповідно до умов якого позивач зобов'язався з використанням свого устаткування та матеріалів виконати роботи по створенню програми управління і технічної візуалізації процесом перевантаження і зберігання зернових вантажів «Зернового перевантажувального комплексу на режимній території ДП «ХМТП», а відповідач - прийняти та оплатити роботи.

Позивач належним чином виконав зобов'язання, передбачені умовами договору на загальну суму 68300 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт від 18.03.2013р., та суму заборгованості визнано відповідачем.

Слід зазначити, що умовами договору (п.2.2.) передбачено остаточний розрахунок у розмірі 50% ( 34150 грн.) протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт, який було підписано 18.03.2013 р.

Відповідач, в порушення умов договору вищезазначену суму не оплатив і відповідно до умов договору з 26.03.2013 р. має прострочену заборгованість перед позивачем в сумі 34 150 грн., що зокрема підтверджується й листом № 147 від 14.06.2013 р. ( а.с.24), в якому відповідач пропонував позивачу розстрочити сплату суми заборгованості рівними платежами в строк до 26.07.2013 р.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також позивачем було нараховано суму пені, відповідно до п.6.2 спірного договору, за період прострочення з 26.03.2013 р. по 01.07.2013 р. в сумі 1327,64 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу та пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Спірним договором було чітко встановлено строк його дії, а саме, згідно п.11.1 Договору, договір діє до 31.12.2012 р.

Будь - яких додаткових угод щодо продовження строку дії договору сторони не укладали. За загальним правилом, закінчення строку дії договору припиняє права та обов'язки його сторін, але не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору. Слід зазначити, що на момент подання позову строк дії договору закінчений, а отже його неможливо розірвати в будь - якому випадку.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договорів, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, договорах сторін, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.33, ,34, 44, 49, 82, 821, 83, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма", 54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 51 В; ідентифікаційний код 34851450 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54001, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, заборгованість за договором № 08112012 від 08.11.2012 року у сумі основного боргу 34 150,00 грн. (тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят грн. 00 коп.) , суму пені в розмірі 1 327,64 грн. (одна тисяча триста двадцять сім грн. 64 коп.)., 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 20.09.2013р.