Ухвала суду № 33691363, 24.09.2013, Господарський суд м. Києва

0">

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.09.13

№ 910/18381/13.

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тева Україна” до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі” про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “Тева Україна” (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 23.09.2013 року до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі” (відповідач) в якій викладені позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 912 048,06 грн. за дистриб’юторськими договорами №[9/D/2011R] та № №[9/D/2011] від 31.12.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому ч. 1 ст. 58 ГПК України визначає тільки можливість, а не обов’язковість об"єднання кількох вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача.

Отже, об’єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких грунтується позов в цілому.

Доказами відповідно до ст. 32 ГПК України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обгрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об"єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони грунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

В поданій позовній заяві б/н від 23.09.2013 р. об’єднано кілька вимог, а саме вимоги про стягнення заборгованості за дистриб’юторським договором №[9/D/2011R] від 31.12.2010 року та №[9/D/2011] від 31.12.2010 року.

Втім, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами.

Як про те зазначено у коментованій статті Господарського процесуального кодексу України (ст. 58) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено 2 (два) окремі договори.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

При цьому, суд враховує, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Тева Україна” до позовної заяви додано фіскальний чек № 2314 від 20.09.2013 року та опис вкладення у цінний лист від 20.09.2013 року.

Проте, подані заявником фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист не є доказами відправлення відповідачу копії саме поданої до суду позовної заяви б/н, яка датована 23.09.2013 з доданими до неї документами, оскільки наданий фіскальний чек датований 20.09.2013 р. Викладене свідчить про відправку відповідачу іншої кореспонденції, а не копії поданої позовної заяви б/н, яка датована 23.09.2013. (не можна відправити копію позовної заяви від 20.09.2013 р., яка буде створена у майбутньому, а саме 23.09.2013 р.).

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали б/н від 23.09.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Тева Україна” до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Фалбі” про стягнення грошових коштів – повернути без розгляду.

Суддя О.В.Котков