Рішення № 33691358, 19.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.13 р. Справа № 904/5522/13за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-ГРУП", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Фортуна Тепло Сервіс Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 55 000 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Мартинова О.В. - представник, дов. від 09.09.2013р. б/н;

Гриценко А.М. - представник, дов. від 01.02.2013р. б/н (був присутній у судовому засіданні 01.08.2013р.);

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 55 000 грн. 00 коп. - безпідставно отриманих коштів, що були перераховані згідно платіжних доручень від 18.03.2011р. №904 та №905.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивач у заяві (вх.№5564413/13 від 13.09.2013р.) в порядку статті 22 ГПК України просить стягнути з відповідача 55 000 грн. 00 коп. - коштів, що були перераховані згідно платіжних доручень від 18.03.2011р. №904 та №905.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжних доручень від 18.03.2011р. №904 та №905 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БТ-ГРУП" було перераховано відповідачу - Приватному підприємству "Фортуна Тепло Сервіс Плюс" грошові кошти у загальній сумі 55 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу „за виконання будівельно-монтажних робіт відповідно договору від 14.03.2011р. №110314" (а.с. 7-8).

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормами частин 2,3 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Проте, як вбачається, вказаний Договір, на який є посилання в платіжних дорученнях, сторонами укладено не було (доказів не надано).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, позивачем оплату за виконання будівельно-монтажних робіт у розмірі 55 000 грн. 00 коп. було здійснено без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим вказана сума підлягає поверненню відповідачем позивачу як безпідставно набута.

Як вбачається позивач звертався до відповідача з вимогою щодо повернення перерахованих коштів у розмірі 55 000 грн. 00 коп., про що свідчать листи від 23.04.2013р. вих. №20 та від 11.09.2013р. вих.№20 (фіскальні чеки „Укрпошта" від 23.04.2013р. №6601 та 12.09.2013р., а також описи від 23.04.2013р. та від 12.09.2013р. вкладення в цінний лист).

На момент розгляду справи доказів повернення позивачу зазначених коштів відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна Тепло Сервіс Плюс" (49020, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, б. 34; ідентифікаційний код 35577385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-ГРУП" (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке Шосе, буд. 68, кв. 188; ідентифікаційний код 32576394) 55 000 грн. 00 коп. - коштів, отриманих без достатніх правових підстав, та 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„24„ вересня 2013р.