Рішення № 33689754, 13.09.2013, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №483/1189/13-ц

Провадження №2/483/386013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 вересня 2013 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Медюка С.О.,

при секретарі Поліщук А.Г.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Кнітель В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Очакова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області про відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди, демонтування бетонної огорожі та визнання недійним державного акту на право приватної власності на землю, -

В С Т А Н О В И В :

17 травня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з вказаним позовом до ОСОБА_2. В обґрунтування позову зазначила, що є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, буд.НОМЕР_1. 12 листопада 2012 року відповідач, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, буд.НОМЕР_2, без її дозволу зруйнував дерев'яний паркан, що розташований на її земельній ділянці, чим заподіяв матеріальну шкоду та збудував бетонний паркан висотою 2 м 10 см. Встановлюючи бетонний паркан, відповідач підігнув металеві листи даху гаражу, що в подальшому під час погіршення погодних умов призвело до повного руйнування даху гаражу. Мокріють стіни та стеля гаражу внаслідок попадання дощу та снігу. Під час падіння даху було зірвано електричні дроти, що було загрозою її життю та здоров'ю, оскільки вона знаходилась неподалік. Такими діями відповідач завдав їй матеріальні збитки, які позивачка оцінює в розмірі 8000 грн. Крім цього, позивачка зазначила, що в порушення вимог ДБН 360-92 «Містобудування, планування і забудови міських і сільських поселень» затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року №44, збудувавши такий паркан, відповідач унеможливив обслуговування кам'яної споруди гаражу. Крім цього, позивачка вказує, що в порушення ст.ст. 103, 104 Земельного Кодексу, відповідач не погодив з нею тип огорожі, що спричинило затінення її земельної ділянки. Окрім цього, позивачка вказує, що відповідачем було приватизовано земельну ділянку без узгодження меж з суміжними землекористувавачами. А тому посилаючись на вказані обставини просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь 8500 грн., зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати бетонну огорожу, яка знаходиться на її земельній ділянці та визнати недійсним акт приватизації землі ОСОБА_2

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та зазначила, що матеріальна шкода спричинена руйнуванням даху гаражу становить 8000 грн. Крім цього зазначила, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка виражається в тому, що вона зазнала душевних страждань та приниження честі та гідності внаслідок того, що відповідач поводився на її земельній ділянці як господар самовільно пошкодивши її майно, що становило загрозу для її життя та здоров'я. Вказаними діями відповідача порушено нормальний хід її життя та вона почувається приниженою. Внаслідок чого вона нервувала, перенесла стрес, постійно підвищується тиск, не може постійно спати та змушена купувати ліки. Моральний збиток оцінює в розмірі 8000 грн.

Посилаючись на вказані обставини просила стягнути на її користь з відповідача 16000 грн. матеріального та морального збитку, зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати бетонну огорожу, яка знаходиться на її земельній ділянці та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, НОМЕР_2

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав повністю з підстав зазначених в запереченні до позову.

Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого за реєстровим №695 від 16 грудня 2003 року, належить житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1 та цілої земельної ділянки розміром 600 кв. м. наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується його копією.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 грудня 2009 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010949402824, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, що розташована за адресю: АДРЕСА_1 НОМЕР_2

Відповідно до частин 1, 3 статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

З показань свідка ОСОБА_4 наданих в судовому засіданні вбачається, що під час встановлення огорожі, відповідач підігнув лист заліза на гаражі. Коли дув сильний вітер, залізо впало та обірвало електродроти.

З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що відповідач загородив свою земельну ділянку високим парканом, який затемняє їх ділянку. Свої дії з сусідами відповідач не погоджує.

Згідно ч. 1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктом 1 ч.2 цієї статті встановлено, що збитками, крім іншого, є втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, суд критично ставиться до твердження позивачки про те, що внаслідок відгинання металевих листів даху гаражу відбулося його руйнування та їй завдано матеріальну шкоду, яка згідно до розрахунку будівельно-монтажної фірми «Кипарис» складає 6736 грн., оскільки, як зазначено в позові дах зруйнувався внаслідок погіршення погодних умов. Вказану обставину підтвердив в свої поясненнях свідок ОСОБА_4

Крім цього, відповідач в судовому засіданні зазначав, що листи він не підгинав, а лише надрізав болгаркою один лист. Додатково зазначив, що листи заліза на гаражі лежали не закріпленими.

Інших належних та допустимих доказів завдання матеріальної шкоди спричинених діями відповідача суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту п.5 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Доводи позивачки про те, що вона зазнала моральних страждань під час судових засідань та погіршення здоров'я внаслідок протиправної поведінки відповідача до неї, суд оцінює критично, оскільки такі не підтвердженні доказами в судовому засіданні, а ґрунтуються лише на власних поясненнях позивачки, що з врахуванням недоброзичливих відносин з відповідачем, не можуть бути враховані судом.

Згідно ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що інших доказів того, що руйнування даху гаражу відбулося з вини відповідача суду не надано та в судовому засіданні не встановлено, а також не надано переконливих доказів, що позивачка зазнала моральних страждань, суд вважає, що вимоги позивачки в частині стягнення матеріальних та моральних збитків в розмірі 16000 грн. не підлягають задоволенню.

Як вбачається з листа міського голови від 21.01.2013 року №485/02-08, під час комісійного обстеження представником відділу містобудування та архітектури Очаківської міської ради та розглянуто на погоджувальній комісії 17.01.2013 року, ОСОБА_2 збудував огорожу з порушенням вимог законодавчих актів, не узгодивши з позивачкою тип огорожі. Також на комісії останньому було роз'яснено та запропоновано привести огорожу у відповідність.

З листа секретаря міської ради від 20.06.2013 року №З-56-УГЛ вбачається, що представником містобудування та архітектури Очаківської міської ради проведене обстеження з виходом на місце та встановлено, що ОСОБА_2 капітальну, глуху бетонну огорожу по бетонному замощенню гаражу позивачки висотою 2,10 м. Опорами бетонної огорожі зруйновано замощення. Відповідно до технічного паспорту БТІ, межа між ділянками №НОМЕР_2 і №НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, повинна бути поза бетонним замощенням гаражу. Огорожа встановлена відповідачем ОСОБА_2 біля гаражу позивачки з відхиленням в її бік до 10 см. Контрольні заміри земельної ділянки показали, що земельна ділянка позивачки по червоній лінії забудови не відповідає плану БТІ в бік зменшення на 20 см. Вказані питання були розглянуті на засіданні погоджувальної комісії по земельним спорам 17.01.2013 року в присутності позивачки та відповідача. На вказаному засіданні, ОСОБА_2 був попереджений про необхідність приведення огорожі у відповідність: зменшити висоту до 1,80 м, не порушувати інсоляцію ділянки, на межі з ділянкою №НОМЕР_3 в місцях віконних отворів, встановити прозору огорожу. Крім цього, в листі зазначено, що виявлене порушення встановленої огорожі ОСОБА_2, з боку червоної лінії забудови за її межу на 0,40 м протягом 10 м, розглядається, як самозахват території площею 4,50 м.кв.

З акту обстеження від 27.08.2013 року проведеного Очаківською міською радою в складі начальника управління з питань житлово-комунального господарства Очаківської міської ради Трача В.Т., начальника відділу містобудування та архітектури Очаківської міської ради Богун Л.Г., спеціаліста відділу містобудування та архітектури Очаківської міської ради Дегодія В.Ф. вбачається, що ОСОБА_2 при будівництві огорожі земельної ділянки по АДРЕСА_1, НОМЕР_2 в м.Очакові не погодив з сусідами ОСОБА_1 тип огорожі і її висоту, збудував гараж з порушенням, не відступив 1,0 м від межі земельної ділянки ОСОБА_1, встановив огорожу за гаражем на території земельної ділянки №НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. Мають місце порушення правил забудови ДБН 360-92** п.п.3.18,3.25, Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти та порядку в м.Очакові, затверджених рішенням сесії Очаківської міської ради від 10.02.2012 року №22. Невідповідність розмірів споруди гаражу в сторону збільшення 0.60 м по довжині, будівництво другого поверху, та зміна місця прив'язки відносить цю споруду до самочинного будівництва. Крім цього, для усунення спірних питань комісія запропонувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2: - ОСОБА_2 зняти одну (верхню) секцію бетонної огорожі вздовж межі земельної ділянки №НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, що змінить висоту огорожі до 1.60 м (1.70 м) в результаті чого прилегла земельна ділянка призначена для городу ОСОБА_1 не буде затінятися, збільшиться інсоляція земельної ділянки при умові згоди ОСОБА_1 За гаражом ОСОБА_2 знести встановлену бетонну огорожу (7.80 м), так як вона встановлена на території ОСОБА_1 і при потребі відновити існуючий паркан із легкої конструкції. Огорожу (10 м) встановлену з боку головного фасаду житлового будинку по АДРЕСА_1 за межами червоної лінії забудови знести.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з того, що за ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до нормативного положення ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, виходячи з чого має право вимагати усунення перешкод у користуванні власністю, яка чиниться іншими особами.

Факт обмеження прав користувача ОСОБА_1 у належному використанні своєї земельної ділянки підтверджено вищевказаними листами міського голови від 21.01.2013 року №485/02-08, секретаря міської ради від 20.06.2013 року №З-56-УГЛ та актом обстеження від 27.08.2013 року.

За ст.386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.91 ЗК України власник земельної ділянки зобов'язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

З огляду на що суд приходить до висновку, що відповідачем було встановлено бетонну огорожу між домоволодіннями №НОМЕР_2 та №НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 на земельній ділянці позивачки, а тому порушене право позивачки підлягає до захисту та відновленню шляхом задоволення позовних вимог в цій частині, за якими відповідача слід зобов'язати усунути чинимі ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтування бетонної огорожі між домоволодіннями №НОМЕР_2 та №НОМЕР_1 по АДРЕСА_1

Твердження позивачки про порушення відповідачем порядку приватизації земельної ділянки, яке виразилось в непогодженні меж земельної ділянки з сусідніми землекористувачами суд оцінює критично та не приймає до уваги виходячи з наступного.

В листі, адресованому позивачці, заступника начальника головного управління Держземагенства у Миколаївській області від 19.06.2013 року №Г-98-13/9-21 зазначено, що під час розробки документації із землеустрою здійснюється комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок - кадастрова зйомка земельних ділянок.

В стаття 198 Земельного Кодексу зазначено, що кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження щодо використання землі; ґ)виготовлення кадастрового плану.

Вказана обставина зазначена і в листах адресованих позивачці першим заступником голови Держземагенства України та першого заступника голови Держсільгоспінспекції України від 17.06.2013 року №Г-33-6-9/808.

Враховуючи викладене, та встановлений в судовому засіданні факт будівництва відповідачем бетонної огорожі на земельній ділянці позивачки, а також те, що в судовому засіданні не встановлено порушення фактичної межі між домоволодіннями №НОМЕР_2 та №НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, права позивачки, як землевласника суміжної земельної ділянки, ніяким чином не порушуються, а тому задоволення позовних вимога в частині скасування державного акту про право власності на землю ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої моральної та моральної шкоди, демонтування бетонної огорожі та визнання недійним державного акту на право приватної власності на землю, - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати бетонну огорожу встановлену між домоволодіннями № НОМЕР_2 та НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий