Вирок № 33687429, 24.09.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 1-кп/463/91/13

В И Р О К

іменем України

24 вересня 2013 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

при секретарі судових засідань Миличук У.Р.

з участю: прокурора Барана М.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150040000793 від 26.04.2013 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого 16.05.2012р. Личаківським районним судом м.Львова за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі. На піставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.190 КК України, -

встановив:

на початку листопада 2012 року ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, скористався особливими довірчими стосунками, які виникли між ним та ОСОБА_3, уклав з останнім усну угоду про тимчасове, безоплатне використання мобільного телефону марки «Samsung М-310» вартістю 397, 00 (триста дев'яносто сім) грн., який належав ОСОБА_3 та зобов'язався повернути даний мобільний телефон через декілька днів. Однак отримуючи від потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон ОСОБА_2 наміру повертати його не мав, навмисно ввів останнього в оману з метою одержання матеріальної вигоди. В подальшому ОСОБА_2 продав вищевказаний мобільний телефон за 60 (шістдесят) грн., а вказані грошові кошти витратив на свої потреби.

Крім того, на початку грудня 2012 року ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, скористався особливими довірчими стосунками, які виникли між ним та ОСОБА_3, уклав з останнім усну угоду про тимчасове, безоплатне використання електричного лобзика марки «Град» вартістю 285, 00 (двісті вісімдесят п'ять) грн., який належав ОСОБА_3, повідомивши останньому про те, що вказаний електричний інструмент потрібний йому для проведення ремонтних робіт та зобов'язався повернути даний електричний лобзик після проведення вказаних ремонтних робіт. Однак отримуючи від потерпілого ОСОБА_3 електричний лобзик ОСОБА_2 наміру повертати його не мав, навмисно ввів останнього в оману з метою одержання матеріальної вигоди. В подальшому ОСОБА_2 продав вищевказаний електричний лобзик за 100 (сто) грн., а вказані грошові кошти витратив на свої потреби.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що з потерпілим у 2011 році разом працював та проживав у нього дома. На початку листопада 2012 року позичив у нього мобільний телефон, яким користувався близько шести місяців. Потім даний телефон під заставу віддав ОСОБА_4 та повідомив про це ОСОБА_3, який обіцяв забрати особисто в неї телефон. Знає, що даний телефон працівниками міліції долучений як речовий доказ. Крім цього, ОСОБА_2 повідомив, що на початку грудня 2012 року взяв у ОСОБА_3 лобзик для проведення ремонту в ОСОБА_4, але його не повернув, оскільки не мав такої можливості. У вчиненому обвинувачений розкаявся і просить суворо його не карати.

Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, кваліфіковано вірно.

Дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, повторно, кваліфіковано вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю даного злочину, обставин, що обтяжують покарання - вчинення злочину повторно і рецидив злочинів та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій ч.ч.1, 2 ст.190 КК України та з застосуванням положень ст.70 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2 ст.190 КК України в період іспитового строку призначеного вироком Личаківського районного суду м.Львова від 16.05.2012р. (а.с.85), а тому ОСОБА_2 слід визначити остаточне покарання на підставі ст.71 КК України.

Крім цього, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_2 у розшуку, згідно з ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 26.07.2013р., останньому ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 13.09.2013р. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. Згідно з повідомлення Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області №5521 від 17.09.13р. (а.с.119) ОСОБА_2 17.09.2013р. був звільнений із Львівського слідчого ізолятора у зв'язку з внесенням громадянкою ОСОБА_5 застави і на підставі ч.4 ст.202 КПК України, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Тому даний термін попереднього ув'язнення згідно з ч.5 ст.72 КК України слід зарахувати у строк покарання у виді позбавлення волі день за день.

Запобіжний захід у виді застави змінити - на тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.190 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст.190 КК України - один рік обмеження волі;

за ч.2 ст.190 КК України - один рік позбавлення волі;

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до даного покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 16.05.2012р. і остаточно призначити покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяць позбавлення волі, зарахувавши у строк цього покарання термін перебування ОСОБА_2 під вартою з 13 вересня 2013 року по 17 вересня 2013 року.

Змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави на тримання під вартою на строк 2 місяці з часу взяття під варту, взявши під варту в залі судового засідання.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 рахувати з часу взяття під варту - 24.09.2013р. зарахувавши у строк покарання термін перебування під вартою з 13.09.2013р. по 17.09.2013р.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung М-310» ІМЕІ:НОМЕР_1, переданий згідно з постановою від 11.04.2013р. потерпілому ОСОБА_3 під розписку, вважати повернутим за належністю.

Заставу в розмірі 1 147 грн. 00 коп., внесену ОСОБА_5 повернути останній.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Р.Я.Головатий