Постанова № 33685841, 24.07.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6492/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2013 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

В складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.

при секретарі - Корнієнко Н.І.

за участю: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бердянську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 15.05.2013 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради було винесено постанову №277 у справі про адміністративне правопорушення за нібито порушення позивачем ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів». В постанові зазначено, що 02.05.2013 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці в магазині «Хризопраз» по вул. Горбенка в м. Бердянську, продала неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, два літрові паки вина, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Проте для таких висновків у адміністративної комісії не було жодних підстав.

Так, продавцем в зазначеному магазині вона почала працювати з 08.05.2013 року, що підтверджується трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, зареєстрованим в цей же день в Бердянському міському центрі зайнятості . Тому вона просто фізично не могла бути 02.05.2013 року на робочому місці у магазині «Хризопраз» та продавати товари, у тому числі алкогольні напої.

Крім того, в перший її робочий день в приміщення магазину прийшли працівники міліції. Вони заявили, що вона начебто продала неповнолітнім алкогольні напої та дали їй бланк якогось документа, в якому вона написала, що алкогольні напої неповнолітнім не продавала та поставила декілька підписів.

Про день та час засідання адміністративної комісії вона не знала, ніяких викликів та повісток вона не отримувала.

Тільки звернувшись офіційно із заявою до адміністративної комісії вона 13.06.2013 року отримала копію постанови №277 від 15.05.2013 року.

Просила поновити їй строк оскарження постанови №277 про накладення адміністративного стягнення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради від 15.05.2013 року; визнати протиправною та скасувати постанову №277 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2013 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 152 КУпАП у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн.; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, письмові заперечення на позов не надав.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2013 року ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці в магазині «Хризопраз» по вул. Горбенка в м. Бердянську, продала неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, два літрові паки вина, чим порушила вимоги ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів» та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

За дане правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 1700 грн.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок, про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З протоколу про адміністративне правопорушення №086814 від 08.05.2013 року, який взятий до уваги відповідачем як основне джерело доказів при винесенні оскарженої постанови, вбачається, що продавець магазину «Хризопраз» - ОСОБА_1, реалізувала алкогольні напої неповнолітній ОСОБА_2 02.05.2013 року о 16 год. 30 хв.

Проте, відповідно до трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю №08021300683, зареєстрованому 08.05.2013 року в Бердянському міському центрі зайнятості, ОСОБА_1 працює продавцем в магазині «Хризопраз» з 08.05.2013 року.

Таким чином доводи позивача, на обґрунтування яких він посилається як на підставу для поновлення строку оскарження та скасування постанови на думку суду є переконливими та такими, що мають бути взятими до уваги в якості доказів підтвердження позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2013 року щодо ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події адміністративного правопорушення, вона не підлягає задоволенню, оскільки така дія здійснюється в порядку розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності і не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 159, 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови №277 про накладення адміністративного стягнення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради від 15.05.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову №277 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2013 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 152 КУпАП у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Крамаренко