Постанова № 33682458, 17.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 вересня 2013 р. № 820/6695/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Барішевського О.В.

представника відповідача - Щербак Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова № 0001062201 від 17.05.2013р., яким ТОВ "АТК "Надія ЛТД" було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 632272,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 316136,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова № 0001072201 від 17.05.3013 р., відповідно до якого ТОВ "АТК "Надія ЛТД" було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2241472,00грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова № 0001062201 від 17.05.2013 р., та № 0001072201 від 17.05.2013р. є протиправними та прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 червня 2013р. ТОВ «АТК «Надія ЛТД» змінило назву на ТОВ «Торгівельний дім «АГРОСВІТ», про що свідчить виписка з ЄДР.

Як вбачається з позовної заяви позивач зазначив відповідачем Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено виїзну планову документальну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» Код ЄДРПОУ 38158635 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №1529/22.1-07/38158635 від 25.04.2013 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено: п.п.14.1.36 п.14.1 с.14., п. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненнями) встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року всього в сумі 2 241 472 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року в сумі 2 241 472 грн.; п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями встановлено заниження податку, який підлягає сплаті в сумі 632272 грн., у т.ч. за грудень 2012 року в сумі 632272 грн.; порушення п.119.2 ст. 119 розділу IV Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями подання довідки за формою № 1-ДФ за 4кв.2012р. не у повному обсязі та з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (а.с.8-18, т.1).

На підставі вищезазначених висновків податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0001062201 від 17.05.2013р., яким ТОВ "АТК "Надія ЛТД" було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 632272,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 316136,00 грн., та № 0001072201 від 17.05.3013 р., відповідно до якого ТОВ "АТК "Надія ЛТД" було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2241472,00грн. (а.с.31-32, т.1).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №0001062201 від 17.05.2013 року яке прийняте на підставі висновків акту перевірки від 25.04.2013 року №1592/22.1-07/38158635 порушень позивачем п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України із змінами та доповненнями встановлено заниження податку, який підлягає сплаті в сумі 632272 грн., у т.ч. за грудень 2012 року в сумі 632272 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК Надія ЛТД» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) укладено договір купівлі - продажу №30/11-Б від 30.112012 року відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність, покупцю а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити контрагентську базу даних «Покупці» (а.с.34-36, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК Надія ЛТД» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) укладено договір купівлі - продажу №30/11-1Б від 30.112012 року відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність, покупцю а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити контрагентську базу даних «Постачальники - сільхозвиробники» (а.с.37-39, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК Надія ЛТД» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) укладено договір купівлі - продажу №30/11-2Б від 30.112012 року відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність, покупцю а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити контрагентську базу даних «Інші постачальники» (а.с.40-42, т.1).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ АПК «Надія ЛТД» на адресу позивача (а.с.112 - 194, т. 1).

Виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - прийняття (а.с.43-111, т. 1).

Платіжними дорученнями наданими позивачем до суду, підтверджується перерахування коштів за отримання товаро - матеріальних цінностей.(а.с.195-208, т. 1).

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в ході перевірки не встановлено використання в перевіряємому періоді позивачем контрагентських баз в господарській діяльності а також є надано пояснень щодо методів визначення та обґрунтування ціни придбання контрагентських баз за договорами придбання контрагентських баз.

Проте в матеріалах справи міститься розрахунок прибутку використання придбаних контрагентських баз за перевіряємий період, в якому було укладено договори з окремими постачальниками товару, інформація про яких міститься саме у контрагентських базах даних (а.с.70-71, т.3).

Відповідно до договорів які містяться в матеріалах справи, позивачем у грудні 2012р. було придбано 4010,207 тон насіння соняшнику на загальну суму 18 579 926,82грн., що підтверджується договорами поставки та видатковими накладними (а.с.72-181, т.3).

Придбане насіння соняшнику позивачем було передано на переробку до ТОВ «Пересічанський маслоекстраційний завод» відповідно до договору на переробку соняшнику на давальницьких умовах № 190712/02 від 19.07.2012р., (а.с.182-185, т. 3).

Підтвердженням переробки соняшнику у готову продукцію є акт звірки взаємих розрахунків та акти виконаних робіт, підписані між позивачем та ТОВ «Пересічанський маслоекстраційний завод» (а.с.187-191, т.3).

Готову продукцію було реалізовано контрагентам, інформація про яких міститься у контрагентських базах. Підтвердженням реалізації є договори поставки, видаткові накладні, акти про виконання зобов'язань за договорами поставки та повідомлення про відвантаження товару (а.с.192 - 250, т.3, а.с.1-18, т.4).

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Підтвердження транспортування готової продукції додатково свідчать договори про надання транспортних послуг, укладені з перевізниками - ТОВ «Транс-Сервіс-1» та ФОП ОСОБА_4, акти виконаних робіт та товарно-транснортні накладні (а.с.19-56, т.4).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Таким чином, згадані договори та переліченні первинні документи визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до складених первинних документів, правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ, ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду з боку відповідача не має.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку органу державної податкової служби в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, при цьому, ТОВ «АТК Надія ЛТД» було офіційно зареєстровано платником ПДВ на час здійснення господарських операцій та мало право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Щодо податкового повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №0001072201 від 17.05.2013 року яке прийняте на підставі висновків акту перевірки від 25.04.2013 року №1592/22.1-07/38158635 порушених позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 с.14., п. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненнями) встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року всього в сумі 2 241 472 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року в сумі 2 241 472 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» яке має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами)» серія АГ № 399447. дата прийняття рішення про видачу ліцензії від 24.10.2008 року), яке має статус платника податку па прибуток на загальних підставах передбачених Податковим кодексом України (позикодавець) яке здійснює управління активами та діє в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «БВНЕС РЕСУРС - 5» в особі директора Федоренка Сергія Федоровича, який діє на підставі з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (позичальник) укладено договір про надання позики №7П-БР5 від 27.07.2012 року відповідно до умов якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на умовах повернення строковості та платності, у розмірі встановленому договором а Постачальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити в розмірі та порядку, встановлених Договором (а.с.209-210, т.1).

Сторонами 01.11.2012 року укладено додаткову угоду №1 до договору про надання позики №7П- БР5 від 27.07.2012 року (а.с.211, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (позичальник) укладено договір про надання позики №7/1П-БР5 від 31.08.2012 року відповідно до умов якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на умовах повернення строковості та платності, у розмірі встановленому договором а Постачальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити в розмірі та порядку, встановлених Договором (а.с.212-213, т.1).

Позикодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» надіслані Директору ТОВ «АТК «Надія Лтд» Орєхову С.М., розрахуноки відсотків за липень - грудень 2012 року за договором про надання позики №7П-БР5 від 27.07.2012 року (а.с.214- 219, т.1).

Згідно зі ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності зі ст.141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до платіжних доручень наданих позивачем до суду позивач підтвердив отримання цих коштів позичальником ТОВ «АТК «Надія ЛТД (а.с.144 - 151, т.2).

Кошти, отримані позивачем за вказаними вище договорами про надання позики, в подальшому було спрямовано на закупівлю товару за договорами поставки, які були укладені з контрагентами, перелік яких наведено у таблиці - «Використання кредитних коштів, отриманих ТОВ «АТК «Надія ЛТД» від ТОВ «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» (а.с.152, т.2).

Документами, що підтверджують поставку товару є наступні господарські договори, укладені з постачальниками.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ПП «Агросервіс СТ» укладено договір поставки №10091 Л від 10.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.220, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та Фермерським господарством «Альянс» укладено договір поставки №0709-1 від 07.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.221, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та СТОВ «Вікторія» укладено договір поставки №06091 У від 06.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.222, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та СТОВ «Відродження» укладено договір поставки №12091 Л від 12.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.223, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ТОВ ВП «Волна» укладено договір поставки №11093 К від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.224, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та СВГ «Злагода» укладено договір поставки №11091 К від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.225, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ФГ «Кириченко М» укладено договір поставки №03091 Л від 03.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.226, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ПП «Агросервіс СТ» укладено договір поставки №10091 Л від 10.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.220, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ФГ «Кириченко М» укладено договір поставки №06091 Л від 06.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.227, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ФГ «Колос» укладено договір поставки №11091 У від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.228, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та СТОВ «Маяк» укладено договір поставки №11091 Л від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.229, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ПСП «Вільшанське» укладено договір поставки №0609-1 від 06.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.231, т.1).

Сторонами до договору №0609-1 від 06.09.2012 року підписано специфікації №1 від 12.09.2012 та №3 від 13.09.2012 року (а.с.232, т. 1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та СТОВ Старовірівський птахокомплекс укладено договір поставки №0409 1 К від 04.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.233, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ФГ «Юг» укладено договір поставки №11093 Л від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.234, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та селянське (фермерське) господарство «Обрій» укладено договір поставки №30081 К від 30.08.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.235, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ФГ «Ставнійчука П.Ю.» укладено договір поставки №17081 Л від 17.08.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.236, т.1).

Сторонами до договору №17081 Л від 17.08.2012 року підписано додаткову угоду №1 від 17.08.2012 року (а.с.237, т. 1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та селянське (фермерське) господарство Чопенко Юрій Васильович укладено договір поставки №0409-1 від 04.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.238, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та ТОВ «Весна» укладено договір поставки №22001 Л від 22.08.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.239, т.1).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (покупець) та СТОВ «Відродження» укладено договір поставки №07091 Л від 07.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с.240, т.1).

Факт передачі товарно - матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними які підписаними сторонами та містяться в матеріалах справи (а.с.174-183, 187-212 т.2).

Платіжними дорученнями наданими позивачем до суду, підтверджується перерахування коштів за отримання товаро - матеріальних цінностей відповідно до умов всіх вище перелічених договорів (а.с.241 - 250, т.1, 1-34 , т.2, 213-250, т.2).

Частину запозичених коштів було спрямовано також за договорами поставки, укладеними з ТОВ «АПК «Надія ЛТД» відповідно до листів про зміну призначення платежу, однак в подальшому в зв'язку з розірванням цих договорів, про що свідчать додаткові угоди про розірвання договорів поставки, кошти сплачені за товар з боку ТОВ «АТК «Надія ЛТД», були повернуті останньому назад, про що свідчать платіжні доручення та банківські виписки.

У розумінні пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкові податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.05.2013 №0001062201 та №0001072201, повинні бути скасованими, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001062201 від 17.05.2013р., яким ТОВ «АТК «Надія ЛТД» було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 632272,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 316136,00 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001072201 від 17.05.3013о., відповідно до якого ТОВ «АТК «Надія ЛТД» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2241472,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (код ЄДРПОУ 38158635) сплачений судовий збір у розмірі 2294.00 грн., (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2013 року.

Суддя Єгупенко В.В.