Постанова № 33682342, 18.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 вересня 2013 р. № 820/6454/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: представників позивача - Пересічанської Д.О., Тернопол В.О.,

представника відповідача - Усачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 01.08.2011 року №0001642301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2423674,0 грн. та застосування штрафної фінансової санкції (штрафу) у розмірі 01,0 грн., а також №0000021601 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2817611,0 грн. та застосування 01,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.08.2011 року № 0001642301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток товариству з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" в розмірі 109688,0 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2013 року Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р. та Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року замінено неналежного відповідача - Державну податкову інспекцію у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби, на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення №0001642301 та №0000021601 від 01.08.2011 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" (код за ЄДРПОУ 37010571) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р., дотримання валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої відповідачем складено акт №341/23-104/37010571 від 18.07.2011 р.

На підставі висновків акту перевірки №341/23-104/37010571 від 18.07.2011 р. Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0001642301 від 01.08.2011 року, яким ТОВ "Балаклійське птахівництво" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2423674,0 грн. та штрафні санкції у розмірі 1,0 грн.;

- № 0000021601 від 01.08.2011 р., яким ТОВ "Балаклійське птахівництво" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2817611,0 грн. та штрафні санкції в розмірі 1,0 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії і відображених в акті №341/23-104/37010571 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Як встановлено судом, при перевірці податковим органом було встановлено порушення вимог п.4.1. ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р. (зі змінами та доповненнями) у зв'язку із неправильним відображенням у валових доходах бухгалтерських даних по операціям з реалізації товарів (арифметичні помилки), неврахуванням у складі валових доходів видачі продукції власного виробництва робітникам в рахунок заробітної плати (бухгалтерська проводка Дт 66 Кт 70), в результаті чого було встановлено заниження ТОВ "Балаклійське птахівництво" задекларованих показників у рядку 01.1 Декларації "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" всього на суму 155426,0 грн.

В акті перевірки відображено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області було виявлено неправильне відображення позивачем у податковому обліку (у складі доходів від продажу товарів (робіт, послуг) або у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11) бухгалтерських даних підприємства (арифметичні помилки), що полягає у відхиленнях, які виникли в результаті перевірки, а саме: в ході перевірки було набрано бухгалтерські проводки дохідної та витратної частин діяльності підприємства, які впливають на податковий облік підприємства, зведено їх в окремі таблиці, які додаються до матеріалів перевірки, та порівняно з даними декларацій з податку на прибуток відповідних періодів.

В ході даного співставлення і виникли відхилення між даними бухгалтерських проводок за результатами перевірки, які впливають на податковий облік, та даними, які відображено у податковому обліку самим підприємством на суму 100540,0 грн.

З пояснень представника відповідача в ході розгляду справи та його письмових пояснень (т.4,а.с.221), вбачається, що при наборці доходів від продажу товарів (робіт, послуг) неможливо визначити, яку конкретно проводку чи операцію підприємство недовключило до складу валових доходів.

Згідно документів первинного обліку - відомостей на видачу продукції в рахунок оплати праці та регістрів бухгалтерського обліку - Аналізу рахунка 661 за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 року бухгалтерською проводкою Дт 661 Кт 70 визначена сума 54885,92 грн., в т.ч. ПДВ 9147,65 грн., а саме за 4 квартал 2010 р. - 10412,52 грн. та 1 квартал 2011 р. - 44473,42 грн.

До складу валових доходів згідно п.4.1 та п.4.2.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) включається сума без ПДВ, тобто 45738,27 грн. Отже, висновок відповідача стосовно неправильного відображення у податковому обліку (у складі доходів від продажу товарів (робіт, послуг) або у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11) бухгалтерських даних підприємства (арифметичні помилки) полягає у відхиленнях, які виникли в результаті перевірки, а саме, перевірки бухгалтерських проводок дохідної та витратної частини діяльності підприємства, які впливають на податковий облік підприємства зведено в окремі таблиці та порівняно з даними декларацій по податку на прибуток позивача відповідних періодів, в ході даного співставлення і виникли відхилення між даними бухгалтерських проводок, які впливають на податковий облік, та даними, які відображено у податковому обліку самим підприємством.

Таким чином, вказаний висновок відповідача прийнятий податковим органом без достатніх правових підстав та є незаконним.

В матеріалах справи містяться копії податкових декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період, копії бухгалтерських проводок, які підтверджують факт, що позивач не порушував вимог податкового законодавства.

А тому, суму в розмірі 100540,0 грн., яку включено відповідачем у зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, суд не може визнати обґрунтованою, оскільки відповідачем не доведено саме з яких конкретних операцій виник дохід, та в яких саме документах позивачем було допущено, а відповідачем виявлено арифметичні помилки. Також відповідачем не доведено які суми зазначені в цих бухгалтерських документах і які саме суми повинні бути зазначені позивачем в цих бухгалтерських документах.

У п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту -Порядок), зазначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Судом встановлено, що ТОВ "Балаклійське птахівництво" за перевіряємий період здійснювалася видача заробітної плати працівникам продукцією власного виробництва, що підтверджується копіями платіжних відомостей на видачу зарплати (а.с.77-148 т.2) та аналізом рахунка 661 з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. (а.с.149 т.2) та не заперечується позивачем.

Як вбачається із акту перевірки, позивачем у складі валових доходів не було враховано реалізацію від видачі продукції в рахунок заробітної плати працівникам на суму 54885,92 грн.

Згідно аналізу рахунка 661 за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. бухгалтерською проводкою Дт 661 Кт 70 визначена сума 54885,92 грн. в т.ч. ПДВ - 9147,65 грн., а саме за 4 квартал 2010 р. - 10412,52 грн. та 1 квартал 2011 р. - 44473,42 грн.

Суд зазначає, що для узагальнення інформації про доходи від реалізації призначено рахунок 70 "Доходи від реалізації".

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291, за кредитом субрахунків 701 - 703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством). Тобто, дохід від реалізації готової продукції відображається на субрахунку 701. За кредитом відображається збільшення доходу, тобто сума фактичної реалізації згідно з відвантажувальними документами із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), включених до ціни продажу.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валового доходу не включаються суми коштів, визначені підпунктами 4.2.1 - 4.2.21 пункту 4.2 статті 4 Закону, а також інші надходження, прямо визначені нормами Закону (підпункт 4.2.16 пункту 4.2 статті 4). Тобто, до складу валового доходу включаються всі доходи, крім тих надходжень, які прямо визначені названим Законом.

Продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п. 1.31 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до п. п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу, зокрема, суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 9147,65 грн. відповідачем включено безпідставно до суми зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а позивачем до складу валових витрат безпідставно не включено суму без ПДВ в розмірі 45738,27 грн.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (п.п. 11.3.1. п. 11. 3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Щодо заниження приросту балансової вартості запасів за період з 14.04.2010 року по 31.03.2011 року всього на суму 189995,24 грн., суд зауважує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Балаклійське птахівництво" придбавало у компанії АВЛ, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5.„ ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ТОВ "Харківметал-1", ТОВ "Пасе", ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ТОВ фірма "Промінь", ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ТОВ "Спец-буд", ПП ОСОБА_15 будівельні матеріали та запасні частини, як запаси, що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с.150-184 т.2), копіями актів на переміщення (а.с.210-226 т.2), які було використано позивачем на проведення робіт з ремонту основних засобів.

Згідно наданих до суду копій договорів купівлі-продажу нерухомого майна та копій витягів з Державного реєстру правочинів, ТОВ "Балаклійське птахівництво" є власником, зокрема пташників та курчатників, які використовуються ним у власній господарській діяльності (а.с.44-72 т.4).

Придбані запаси були використані позивачем на ремонт та поліпшення основних фондів, що зокрема, підтверджується копіями актів на списання товарів (а.с.1-16 т.2).

При цьому суд не приймає твердження позивача про те, що ним було фактично здійснено роботи з проведення регламентних, технологічних робіт по дезинфекції, дезінсекції і дератизації приміщень перед посадкою нової партії птиці, відповідно до вимог ветеринарно-санітарного законодавства і технології вирощування птиці, оскільки суду не було надано доказів придбання та виростання засобів дезинфекції, дезінсекції і дератизації. Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що такі дії, як обробка тріщин у пташниках, фарбування труб та інших елементів нерухомого майна не відносяться до ремонту та поліпшення основних фондів з чим суд погодитися також не може.

Посилаючись на Ветеринарно-санітарні правила для птахівничих господарств і вимоги до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 53 від 03.07.2001 року, зареєстровано в Мінюсті 05.07.2001 р. за № 565/5756 (далі по тексту -Правила), як на підтвердження необхідності проведення заходів дезинфекції, дезінсекції і дератизації позивач не звернув увагу на те, що пунктом 5.6. та 5.7. цих правил встановлені вимоги щодо утримання приміщень відповідно до діючих будівельних норм, що не відноситься до дезинфекції, дезінсекції і дератизації таких приміщень та є окремими видами робіт за своїм змістом.

Так, внутрішні поверхні приміщень (стіни, перегородки, стелі) у пташниках, інкубаторіях і складах для яєць повинні мати низьку пористість, бути рівними і гладкими, без щілин і тріщин, пофарбовані (побілені) у світлі тони вологостійкими фарбами. У цехах забою птахів, обробки тушок і утилізації відходів стіни до стелі облицьовують кахлями (відповідно до діючих будівельних норм) (п. 5.6. Правил).

Підлоги в птахівничих приміщеннях повинні бути з твердим покриттям, малотеплопровідними, стійкими проти впливу стічної рідини і дезінфекційних речовин, водонепроникними і придатними для механізованого прибирання глибокої підстилки. В інкубаторіях і яйцескладах підлоги покривають плиткою. Приміщення мають бути обладнані каналізацією для стоку води від миття технологічного устаткування і внутрішніх поверхонь пташників, інкубаторію, яйцескладу, забійних цехів (відповідно до діючих будівельних норм). (п. 5.7 Правил).

Згідно п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підпунктом 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Таким чином, як встановлено актом перевірки, витрати на придбання запасів, які потім використані суб'єктом господарювання на ремонти (поліпшення) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства, формують витрати на проведення такого ремонту (поліпшення): 4 квартал 2010 - Дт 2311 Кт 205 - 159866,62 грн.; 4 квартал 2010 - Дт 2311 Кт 207 - 4017,85 грн.; 1 квартал 2011 - Дт 2311 Кт 205; Дт 912 Кт 205 - 10447,64 грн.; 1 квартал 2011 - Дт 2311 Кт 207 - 15663,13 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Станом на початок 2010 року балансова вартість всіх груп основних фондів становила 0,00 грн. Рядок 04.10 "Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин" декларацій з податку на прибуток протягом періоду з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. ТОВ "Балаклійське птахівництво" не декларує (а.с.193 - 206 т.1).

Таким чином, суд погоджується з висновком ДПІ у Балаклійському районі про порушення позивачем п. 5.9, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та заниження приросту балансової вартості запасів за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. на суму 189995,24 грн.

Щодо твердження позивача про незаконність висновку податкового органу про завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.3 Декларацій „Витрати на оплату праці" на суму - 82859,0 грн., суд зазначає те, що у позивача протягом перевіряємого періоду працювала ремонтно-будівельна бригада, що підтверджується копією штатного розпису ТОВ "Балаклійське птахівництво" (а.с. 158-159 т.4) та копіями табелів обліку робочого часу (а.с. 238-247 т.4), яка проводила ремонт основних засобів позивача.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються ним у зменшення валових доходів. Особливості визначення складу витрат на оплату праці встановлено пунктом 5.6 цієї статті, положення якого застосовуються з урахуванням норм п. 5.3 ст. 5 Закону.

Зокрема, відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 8 Закону.

Так, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону передбачено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

При цьому відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Виходячи з вищезазначених норм законодавства, витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах по ремонту, реконструкції, модернізації та інших видах поліпшення основних фондів, підлягають відображенню в податковому обліку платника податку у відповідності до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 7 Закону.

Тому суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем п. 5.6, п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки ТОВ "Балаклійське птахівництво" віднесено до складу валових витрат витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства, які повинні були йти на збільшення балансової вартості основних фондів відповідних груп, в результаті чого завищено суму витрат на оплату праці на суму 82859,0 грн.

Також, перевіркою показників, відображених у рядку 04.4 декларацій „Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" перевіряючи ми було встановлено, що за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. ТОВ "Балаклійське птахівництво" здійснено нарахування у загальній сумі 610132,0 грн.

Проведеною перевіркою вищезазначеного показника за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. було встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.4 Декларацій „Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" на 28208,0 грн., в тому числі: за 2 квартал 2010 р. на суму - 2397,0 грн.; за 3 квартал 2010 р. на суму - 8437,0 грн.; за 4 квартал 2010 р. на суму - 8337,0 грн.; за 1 квартал 2011 на суму - 9037,0 грн.

Статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються ним у зменшення валових доходів. Особливості віднесення до складу витрат сум внесків на соціальні заходи встановлено пунктом 5.7 ст. 5 вказаного Закону.

У п.п. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, вказано, що до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Підпунктом 5.6.1. п. 5.7. ст.. 5 Закону визначено, що з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підпунктом 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Оскільки судом встановлено, що позивачем здійснювалися саме роботи з ремонту та поліпшення основних фондів у перевіряємому періоді, тому суми внесків на соціальні заходи (п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), нараховані на виплати згідно п. п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства, формують витрати на проведення такого ремонту (поліпшення).

При цьому, обов'язковому врахуванню підлягають положення п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Станом на початок 2010 року балансова вартість всіх груп основних фондів становила 0,00 грн. Рядок 04.10 "Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин"декларацій з податку на прибуток протягом періоду з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. ТОВ "Балаклійське птахівництво" не декларує.

Таким чином, платником податків в порушення положень Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу валових витрат суми внесків на соціальні заходи, нараховані на виплати працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства, які повинні були направлені на збільшення балансової вартості основних фондів відповідних груп, в результаті чого завищено суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування".

Крім того, судом встановлено, що 15.06.2010 р. між ТОВ "Балаклійське птахівництво" та ОСОБА_16 було укладено договір оренди транспортного засобу, посвідченого ОСОБА_17, приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області та зареєстрованого у реєстрі за № 1052.

За умовами цього договору ОСОБА_16 (орендодавець) передав в тимчасове користування за плату ТОВ "Балаклійське птахівництво" (орендар) транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 2101 (а.с. 238 т.2).

Відповідно до п. 2.1 договору від 15.06.2010 р. орендар прийняв на себе, зокрема, обов'язок за свій рахунок забезпечувати автомобіль паливно-мастильними матеріалами, в тому числі бензином та скрапленим газом, відповідно до норм їх витрат та шляхових листів.

Також, 23.12.2010 р. між ТОВ "Балаклійське птахівництво" та ОСОБА_18 було укладено договір оренди транспортного засобу, посвідченого ОСОБА_17, приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області та зареєстрованого у реєстрі за № 2317.

За умовами цього договору ОСОБА_18 (орендодавець) передав в тимчасове користування за плату ТОВ "Балаклійське птахівництво" (орендар) транспортний засіб - автомобіль марки Chevrolet (а.с. 239 т.2).

Відповідно до п. 2.1 цього договору орендар прийняв на себе, зокрема, обов'язок за свій рахунок забезпечувати автомобіль паливно-мастильними матеріалами, в тому числі бензином та скрапленим газом, відповідно до норм їх витрат та шляхових листів.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. ТОВ "Балаклійське птахівництво" закупило бензин марок А-76/80, А-92 та А-95 для орендованих автомобілів на загальну суму 203907,01 грн. без ПДВ, що підтверджується копіями видаткових накладних ТОВ ВТФ "Авіас":

№32-0000894 від 30.06.2010 р. на загальну суму 11078,00 грн.;

№32-0001050 від 31.07.2010 р. на загальну суму 23956,50 грн.;

№32-0001221 від 31.08.2010 р. на загальну суму 24306,00 грн.;

№32-0001375 від 30.09.2010 р. на загальну суму 24172,00 грн.;

№32-0001533 від 31.10.2010 р. на загальну суму 23054,50 грн.;

№32-0001724 від 30.11.2010 р. на загальну суму 24887,41 грн.;

№32-0001903 від 31.12.2010 р. на загальну суму 27646,34 грн.;

№32-0000080 від 31.01.2011 р. на загальну суму 25606,75 грн.;

№32-0000287 від 28.02.2011 р. на загальну суму 29690,50 грн.;

№32-0000523 від 31.03.2011 р. на загальну суму 39627,25 грн. (а.с. 227-236 т. 2), та копією оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 (а.с. 237 т. 2).

Згідно абзацу 5 п.п.5.4.10 п. 5.4 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат 50 відсотків витрат на придбання паливо-мастильних матеріалів для легкових автомобілів.

Згідно оборотно-сальдовим відомостям по 203 рахунку "Паливо" та первинним бухгалтерським документам за результатами перевірки встановлено списання паливо-мастильних матеріалів для легкових автомобілів.

Як встановлено в акті перевірки, 50 відсотків списаних паливо-мастильних матеріалів для легкових автомобілів від всього списання паливо-мастильних матеріалів для легкових автомобілів за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. становить 101953, 51 грн., в тому числі: за 3 квартал 2010 р. на суму 42245,17 грн.; за 4 квартал 2010 р. на суму 28597,90 грн.; за 1 квартал 2011 р. на суму 31110,44 грн.

Позивачем в уточненій позовній заяві зазначено, в порушення ним абзацу 5 п.п.5.4.10. п. 5.4, п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) підприємство помилково не відкоригувало 50% списання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів за період з 14.04.2010 р. по 31.03.2011 р. у деклараціях з податку на прибуток.

Також судом встановлено, що згідно актів на вибуття тварин птиці, реєстрів падіжу птахів, карток обліку руху дорослої птиці, аналізу рахунка 2133 (а.с. 240 - 250 т.2, а.с. 1- 225 т. 3) за 2 квартал 2010 року падіж птиці по ТОВ "Балаклійське птахівництво" склав 1,7% від облікової кількості птиці, тобто 283 гол. (падіж птиці)/17000 гол (загальна кількість птиці) на суму 26834,24 грн.;

за 3 квартал 2010 року падіж птиці склав 4% від облікової кількості птиці, тобто 1977 гол. (падіж птиці)/48816 гол. (облікова кількість птиці) на суму 21804,84 грн.;

за 4 квартал 2010 року падіж птиці склав 2% від облікової кількості птиці, тобто 944 гол. (падіж птиці)/46839 гол. (облікова кількість птиці) на суму 175989,23 грн.;

за 1 квартал 2011 року падіж птиці склав 2,3% від облікової кількості птиці, тобто 1977 гол. (падіж птиці)/48816 гол. (облікова кількість птиці) на суму 61750,58 грн.

Як зазначає позивач, співробітниками державної податкової служби підприємству незаконно донарахований приріст балансової вартості запасів в сумі 286378,89 грн., в т.ч. за 2010 рік в сумі 224628,31 грн. і за 2011 рік в сумі 61750,58 грн., так як згідно пункту 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) вартість біологічних активів не включається в податковий облік приросту (вибуття) балансової вартості товарів (окрім тих, що підлягає амортизації і коштовних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів.

Суд не погоджується із даним твердженням ТОВ "Балаклійське птахівництво" виходячи з наступного.

Абзацом 1 п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затвердженого наказом Мінфіну від 18.11.2005 р. № 790 (далі по тексту -Положення) біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Біологічні перетворення - процес якісних і кількісних змін біологічних активів (абз. 2 п. 4 Положення).

Поточні біологічні активи - біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі (абз. 7 п. 4 Положення). Тварини на вирощуванні і відгодівлі, доросла птиця є поточними біологічними активами.

За пунктом 7 цього Положення придбаний (одержаний) біологічний актив зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, яка визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" або Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 р. № 246 (далі по тексту -Положення) запаси - активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Пунктом 5 цього ж Положення визначено, що запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема, поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання (п. 6 Положення).

Згідно п. 5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Також, як встановлено судом, відповідно до актів виконаних робіт б/н від 30.11.2010 р. на суму 193000, 00 грн., б/н від 30.12.2010 р. на суму 206000, 00 грн. та акту від 31.03.2011 р. на суму 190000, 00 грн. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_19 були проведені ремонти виробничого обладнання (а.с. 227-229 т. 3).

Розрахунки проведені вчасно з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_19, заборгованість відсутня, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с. 230-249 т.3, а.с. 1-40 т. 4) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку (а.с. 226 т. 3).

Як вказує позивач в бухгалтерському обліку зроблені проводки Дт 2311 Кт 631 на загальну суму 589000,0 грн., яку було віднесено до складу валових витрат.

Відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

При цьому відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Позивач вказав, що при здачі декларації на прибуток підприємством ним помилково було віднесено суму витрачену на ремонти обладнання до складу валових витрат.

Тому суд погоджується із висновками Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо порушення в даному випадку позивачем п. п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п. п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) через те, що позивачем було віднесено до складу валових витрат витрати на проведення ремонтів основних фондів для власних виробничих потреб підприємства ФОП ОСОБА_19 (м. Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), які повинні були збільшити балансову вартість основних фондів відповідних груп, в результаті чого завищено суму на придбання товарів (робіт, послуг) на 589000,0 грн.

Суд встановив, що згідно договору купівлі-продажу основних засобів, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20, зареєстрованого в реєстрі за № 4778 від 17.05.2010 р. (далі по тексту - договір № 4778) між ТОВ "Балаклійське птахівництво" (Покупець) та ТОВ "Балаклійське курча" (Продавець), ТОВ "Балаклійське курча" передає у власність, а ТОВ "Балаклійське птахівництво" приймає і зобов'язується оплатити 17000 голів курочок та півників батьківського поголів'я (а.с. 217-228 т.1).

На виконання даного договору ТОВ "Балаклійське курча" передано у власність ТОВ "Балаклійське птахівництво" курочок та півників батьківського поголів'я 17000 голів на загальну суму без ПДВ 1416666,67 грн. та виписано видаткові накладні №5, №6 та №7 від 17.05.2010 р. (а.с. 42-44 т. 4).

Як встановлено при перевірці середня арифметична ціна за 1 кг живої ваги придбаних курочок та півників батьківського поголів'я без ПДВ склала 27,06 грн.

В акті перевірки зазначено, що оплату за отримані 17000 голів курочок та півників батьківського поголів'я проведено згідно платіжного доручення № 7 від 18.05.2010 р.

Судом встановлено, що вже через 16 днів після придбання за договором № 4778 від 17.05.2010 р., а саме 04.06.2010 року позивачем (продавець) було укладено договір поставки №648 від 04.06.2010 р. з ВАТ "Мелітопольській м'ясокомбінат" (покупець), відповідно до якого ТОВ "Балаклійське птахівництво" передає у власність, а ВАТ "Мелітопольській м'ясокомбінат" приймає і зобов'язується оплатити 16800 голів маточного поголів'я птиці, попередньо придбаного у ТОВ "Балаклійське курча", за ціною 7 грн. за 1 кг живої ваги з ПДВ (5,83 грн. за 1 кг живої ваги без ПДВ). При цьому, середня вага курки повинна складати не менше 3,5 кг (а.с. 231 - 235 т.1).

На виконання даного договору ТОВ "Балаклійське птахівництво" передано у власність ВАТ "Мелітопольській м'ясокомбінат" 16800 голів маточного поголів'я птиці на загальну суму без ПДВ 351944, 38 грн. та виписано видаткові накладні №№ 2-15 від 07.06.2012 р. (а.с. 144 - 157 т. 4).

Як встановлено при перевірці, середня арифметична ціна за 1 кг живої ваги реалізованого маточного поголів'я птиці без ПДВ склала по факту реалізації 5,80 грн.

Виходячи з вищенаведеного, згідно наданих документів, встановлено, що ТОВ "Балаклійське птахівництво" придбавши курчат (оприбутковано на 2133 рахунок) по ціні (середня арифметична ціна) за 1 кг живої ваги 27,06 грн. без ПДВ у травні 2010 р., реалізувало цих же курчат у червні 2010 р. по ціні (середня арифметична ціна) за 1 кг живої ваги 5,80 грн. без ПДВ.

Таким чином, у червні 2010 ТОВ "Балаклійське птахівництво" реалізувало 60628 кг курчат за ціною 5,80 грн. за 1 кг живої ваги, що є нижчою за ціну придбання на 21,26 грн. за 1 кг живої ваги.

Як вказує позивач, ним було прийнято рішення про реалізацію придбаних птахів, оскільки їх продуктивність була дуже знижена, отримано яєць 20595 шт. при цьому зазначає період 17.05.2010-30.06.2010 р., що у перерахунку на 1 голову куриці складає 1,3 яйця (20595 шт. яєць/15383 гол. курей).

Суд критично ставиться до даного твердження позивача, оскільки за видатковими накладними товар було відпущено на адресу ВАТ "Мелітопольській м'ясокомбінат" вже 07.06.2012 р. і до 30.06.2011 року вони вже не знаходились у позивача, крім того реалізовано 16800 голів маточного поголів'я птиці, а не 15383 голів курей.

Також позивачем не обґрунтовано економічної вигоди від укладення договору № 4778 від 17.05. 2010 р. та придбання товару, не доведено чи з'ясовувалися перед чи при придбанні вік та продуктивність активу. Також не надано суду доказів про те, чи вживалися заходи щодо поліпшення їх продуктивності.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно ст.79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

У відповідності до ст. 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та згідно п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Таким чином, в податковому обліку до витрат, пов'язаних зі здійсненням власної господарської діяльності, відносяться тільки ті витрати, які понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послу) з метою отримання доходу. Витрати платника податку, які не направлені на одержання доходу, до складу валових витрат не відносяться.

ТОВ "Балаклійське птахівництво", здійснивши реалізацію 60628 кг курчат за ціною 5,80 грн. за 1 кг живої ваги, що є нижчою за ціну придбання на 21,26 грн. за 1 кг живої ваги, здійснило діяльність, не направлену на отримання доходу, а отже, сума заниженої реалізації курчат 1288951,28 грн. (60628 кг х 21,26 грн.) по ТОВ "Балаклійське птахівництво" є сумою зайво віднесених витрат по придбанню цих курчат.

Щодо віднесення на витрати придбання консультаційно-інформаційних послуг при відсутності документів, які б підтверджували фактичне виконання послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, суд зауважує на таке.

Судом встановлено, що ТОВ "Балаклійське птахівництво" 19.07.2010 р. уклало договір №10/07-10 про надання консультаційно-інформаційних послуг з ТОВ "Леміш Груп" (а.с. 179 т.1).

Виконавець (ТОВ "Леміш Груп") зобов'язується згідно даного договору за завданням Замовника (ТОВ "Балаклійське птахівництво") надавати інформаційно-консультаційні послуги (п. 1.1. договору).

На виконання цього договору його сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт виконання послуг), всього на загальну суму 170000,0 грн. з ПДВ, без ПДВ - 141666,67 грн., а саме: б/н від 31.07.2010 на суму 42500,0 грн. з ПДВ, 35416,67 грн. - без ПДВ; б/н від 31.08.2010 на суму 42500,0 грн. з ПДВ, 35416,67 грн. - без ПДВ; б/н від 30.09.2010 на суму 85000,0 грн. з ПДВ, 70833, 33 грн. - без ПДВ (а.с. 187-189 т. 1).

Суд зауважує, що вказані акти не відповідають вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Так, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутні обсяг та одиниці виміру наданих послуг, вартість кожного окремого виду наданих послуг та деталізація наданих консультаційних послуг. Акти не містять посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції.

Таким чином, перелічені вище акти прийому-передачі виконаних робіт не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Розрахунки за консультаційно-інформаційні послуги були здійснені попередньою оплатою 22.07.2010 р. на суму 170000,0 грн. з ПДВ, без ПДВ 141666,67 грн., що підтверджується копією банківської виписки (а.с. 184 .1).

ТОВ "Леміш Груп" було виписано податкову накладну від 22.07.2010 року № 44220710 на суму ПДВ - 28333,33 грн. (а.с. 186 т.1).

Суд погоджується з висновками відповідача, що витрати на придбання консультаційно -інформаційних послуг за договором від 19.07.2010 р. №10/07-10 не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Понесення позивачем витрат згідно договору про надання консультаційно-інформаційних послуг не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

Частиною другою ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Крім того, щодо віднесення суми податкового кредиту за податковою накладною по договору, то суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, лише у січні 2011 року ТОВ "Балаклійське птахівництво" включено до податкового кредиту податкову накладну за №44220710 від 27.07.2010р. ніби-то отриману від ТОВ "Леміш Груп" поштою 20.01.2011 р. При цьому доказів такого отримання в січні 2011 року позивачем не надано.

На підставі наданих до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) не має можливості визначити економічну доцільність цих робіт. Крім того, позивачем не доведено економічну вигоду підприємства у зв'язку з їх отриманням та факт використання вищезазначених послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Щодо застосування спеціального режиму оподаткування відповідно до абзацу четвертого п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту за січень - травень 2010 року сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають вимогам ст. 8-1 Закону №168/97-ВР, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, здійснювали операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, та відображали зазначені операції у податковій декларації з ПДВ, перевіркою встановлено, що згідно з наказом ДПА України "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" від 12.05.2010 р. №313 (зареєстрованого в Мін'юсті України 30.05.2010 р. за №350/17645) ТОВ "Балаклійське птахівництво" у червні 2010 року повністю відповідало вимогам абзацу четвертого пункту 11. 21 статті 11 Закону та правомірно подало 2 (дві) декларації, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість (а.с. 20-24 т.2) та податкову декларацію з податку на додану вартість (спеціальну), у якій відобразило продаж птиці на загальну суму ПДВ 71183,0 грн., що становить 96,14 відсотка у загальному обсязі реалізації за червень 2010 р. (а.с. 25-27 т.2).

У червні 2010 року підприємство наступним чином відобразило податкові зобов'язання та податковий кредит у деклараціях:

- у декларації з ПДВ (спеціальна) сільськогосподарського підприємства, яке не обрало спеціальний режим оподаткування (п. 11.21 Закону), включено: до податкового зобов'язання (ряд. 1 декларації) - реалізацію птиці на загальну суму ПДВ 71183,0 грн. (опис рядку 1 декларації наведений в п.п. 1 п. 3.2.1 (спеціальної декларації) акту перевірки), а до податкового кредиту (ряд. 10.1 декларації) - вартість придбаних у червні 2010 року ТМЦ, а саме газу, електроенергії, ПММ тощо на загальний обсяг придбання без ПДВ 23950,0 грн. та суму ПДВ 4790,0 грн.;

- у декларації з ПДВ (загальна) включено: до податкового зобов'язання (ряд. 1 декларації) плата за надання в оренду СТОВ "Балаклійське підприємство по птахівництву" приміщення під офіс розташованого за адресою: м. Балаклія, вул. Червоноармійська, буд. 13, на загальну суму ПДВ 2856,0 грн. (опис наведений в п.п. 1 п.п. 3.2.1 (загальної декларації) акту перевірки); податковий кредит (рядок 16.1 декларації) - виправлення помилки, а саме: придбання у травні 2010 року у ТОВ "Балаклійське курча" основних засобів виробництва на загальну суму ПДВ 1718986,0 грн. (опис рядку 10.1 наведений в п.п.1 п.п.3.2.2 (загальної декларації) акту перевірки).

Пунктом 7 наказу ДПА України "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість"від 12.05.2010р. №313 (зареєстрованого в Мін'юсті України 31.05.2010р. за №350/17645) внесено зміни до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.07 за №250/2054 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15.06.05 № 213, зі змінами, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), а саме:

- п. 7.1. наказу 313 доповнений п.1.2 розділу 1 Наказу ДПА України №166 новим абзацом такого змісту "платники податку - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають вимогам статті 81 Закону, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, подають податкову декларацію з ПДВ (спеціальну), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише операції, визначені абзацом четвертим пункту 11.21. статті 11 Закону.

Податкова декларація з ПДВ (спеціальна) подається починаючи за звітного періоду за червень 2010 року.

У разі якщо протягом січня - травня 2010 року сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають вимогам ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість", але не обрали спеціальний режим оподаткування у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, здійснювали операції з поставки, молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, та відображали зазначені операції у податковій декларації з ПДВ, повинні подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ) за відповідний звітний період і включити обсяги поставок за такими операціями до податкової декларації з ПДВ (спеціальної).

А саме: за відповідні звітні періоди такими платниками подаються уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ та додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з ПДВ), у яких суми податкового зобов'язання зменшуються на суму операцій з поставки молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, а суми податкового кредиту зменшуються на вартість товарів (послуг), які придбавалися такими сільськогосподарськими підприємствами для використання у виробництві молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

У даному випадку ТОВ "Балаклійське птахівництво" здійснило операції з поставки птиці у травні 2010 року (одному податковому періоді) тому мало надати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2010 року або відобразити у декларації за червень 2010 року зазначені суми податкового зобов'язання та податкового кредиту на зменшення у рядках 8.4 та 16.4 відповідно.

Зазначені суми податкового зобов'язання та податкового кредиту, на які зменшено показники податкових декларацій з ПДВ, відображаються у податковій декларації з ПДВ (спеціальній) за червень 2010 року у рядках 8.4 та 16.4 відповідно.

В порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 та п.п. 5.7.3 п. 5.7 наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.07 за №250/2054 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15.06.05 № 213, зі змінами) ТОВ "Балаклійське птахівництво":

- не зменшило податкове зобов'язання податкової декларації з ПДВ (загальна) за червень 2010 року (рядок 8.4 декларації) на обсяг реалізації птиці у травні 2010 року без ПДВ 10015,47 грн. та суму ПДВ 2003,10 грн. (податкова накладна від 31.05.2010 р. №15 включена до реєстру виданих податкових накладних за травень 2010 р. за номером 2);

- не збільшило податкове зобов'язання податкової декларації з ПДВ (спеціальної) за червень 2010 року (рядок 8.4 декларації) на обсяг реалізації птиці у травні 2010 року без ПДВ 10015,47 грн. та суму ПДВ 2003,10 грн.;

- не зменшило податковий кредит податкової декларації з ПДВ (загальна) за червень 2010 року (рядок 16.4 декларації) на загальний обсяг придбання без ПДВ 13957330, 06 грн. та суму ПДВ 2791466, 01 грн., а саме не був відкоригований податковий кредит травня 2010 року на 96,14 відсотки з врахуванням питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) червня 2010 року;

- не збільшило податковий кредит податкової декларації з ПДВ (спеціальної) за червень 2010 року (рядок 16.4 декларації) на загальний обсяг придбання без ПДВ 13957330, 06 грн. та суму ПДВ 2791466, 01 грн.

- не розподілило придбані у червні товари (послуги) виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях такого виробництва та відповідно в інших операціях чим занизило податковий кредит декларації (загальної) за червень 2010 року на 185 грн., та завищило податковий кредит декларації (спеціальної) за червень 2010 року на 185 грн. (рядок 10.1 декларацій).

Тому суд погоджується із висновком Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 2817611,0 грн., в тому числі 2789278,0 грн. за червень 2010 р. та 28333,0 грн. за січень 2011 р.

Підсумовуючи викладене, суд звертає увагу на те, що було встановлено в ході розгляду справи неправомірне включення податковим органом в оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001642301 суми у розмірі 109688,0 грн. ( 100540,0 грн. та 9147,65 грн.)

При новому розгляді справи, на виконання вимог Вищого адміністративного суду України (викладених в Ухвалі від 8 липня 2013р.), судом запитувались у сторін додаткові докази на підтвердження обставин, викладених в усних та письмових поясненнях.

Однак, як збоку позивача, так і збоку відповідача, ніяких додаткових доказів до суду надано не було. Отже, суд приймав рішення на підставі тих доказів, які знаходились в матеріалах справи.

В судовому засіданні, також, суд ставив на обговорення питання щодо призначення експертизи. Позивач не підтримав вказане питання, а відповідач категорично заперечував щодо призначення експертизи. Суд не вбачає підстав для призначення експертизи, оскільки сторони по різному трактують положення законодавства України, а вирішення цього спору потребує певних знань в галузі правознавства та не потребує певних експертних (спеціальних) знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо (ст.81 КАС України).

При новому розгляді справи суд вважає необхідним розподілити судові витрати, оскільки при першому розгляді справи цього зроблено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.08.2011 року № 0001642301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток товариству з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" в розмірі 109688,0 грн. (сто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок).

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське птахівництво" (код ЄДРПОУ 37010571) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 45.0 грн. (сорок п'ять гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко